За даними ОЕСР майже 75% світової торгівлі відбувається всередині мультинаціональних корпорацій із застосуванням трансфертних цін, тобто цін, за якими асоційовані підприємства реалізують свої товари та послуги одне одному. Про це та про те, чому ДФС вже потрібно перетворити на сервісну службу — в інтерв’ю з Сергієм ВЕРЛАНОВИМ, заступником міністра фінансів України.

У січні оприлюднено постанову КМУ про реорганізацію ДФС шляхом поділу на Державну податкову і Державну митну служби. Які ключові моменти передбачає процес розділення та що це може дати надалі?

Ми прийняли рішення про розділення митної та податкової функцій у межах Державної фіскальної служби, а також про демілітаризацію цих двох сервісів. Функції митниці та податкової суттєво відрізняються. Митниця має, у першу чергу, захищати економічний простір, а тільки потім — виконувати сервісну функцію з розмитнення переміщених товарів в обидва боки. А податкова насамперед має бути сервісною для обслуговування платника податків. Тому нашим завданням є розділення правоохоронної та сервісної функції ДФС. Надалі, ми плануємо виділити з ДПС орган, відповідальний за розслідування фінансових злочинів. Водночас реформа ДФС не повинна впливати на сталість бюджетних надходжень, оскільки у цьому році у нас є критичні моменти виплат за міжнародними запозиченнями.

Реформою ДФС, власне, зараз ми активно займаємось. Уряд схвалив постанову про утворення ДПС і ДМС як окремих центральних органів виконавчої влади. Почала активну роботу також Міжвідомча робоча група, яка аналізує пропозиції по реформі податкової та митниці та подає на розгляд Кабміну розроблені рекомендації. Найближчим часом очікуємо ухвалення положення про функціонал обох служб. Після цього оголосимо конкурс на їхніх очільників.

Далі ми розробимо детальні вимоги до звітності для податкової та митної служб і методологію розрахунку KPI для того, щоб Мінфін оцінював ефективність їхньої роботи, включаючи показники, пов’язані з антикорупційними зусиллями в обох організаціях.

У податковій сфері візьмемо курс на розвиток онлайн-сервісів та автоматизацію. На порядку денному — оцінка податкових розривів та потенційних надходжень, перегляд критеріїв ризику, зміна порядку відбору платників для перевірок. Поступово Мінфін планує запровадити електронні документальні перевірки, почне з великих платників. Зміняться підходи до роботи з податковим боргом. Серед пріоритетів також запровадження правил BEPS, приєднання до CRS.

У митному напрямі нашим завданням є запровадження інституту авторизованого економічного оператора, приєднання України до так званого митного безвізу — транзитної процедури ЄС/ЄАВТ для покращення митного контролю. Мінфін також працюватиме над запровадженням методики вимірювання середнього часу випуску товарів, оновить систему контролю визначення митної вартості. Запрацює пост-митний контроль і контроль за ланцюгами постачання та реалізації товарів на митній території України. Поліпшуватимемо також інформаційні послуги для платників податків. На митниці ми створили «єдине вікно» для спрощення митного оформлення товарів. Із 16 квітня запрацює «єдиний рахунок» для зарахування митних платежів.

Реформа подолає проблему затримок вантажів «білих» перевізників, проблему контрафакту і контрабанди та «сірі» схеми. Для тих, хто не ухиляється, спростимо правила: будемо просити Парламент прийня­ти законопроекти про авторизованих економічних операторів і про обмін інформацією. Відновлена нова митниця як окремий суб’єкт зможе швидше розпочати спільну роботу з митницями наших сусідів, а з іншого боку — зможе побороти різні схеми і дати потенційний ресурс для державного бюджету.

У зв’язку з розподілом ДФС відразу виникає питання щодо податкової міліції. Наразі у Верховній Раді України зареєстровано три законопроекти щодо створення окремого відомства, котре буде займатися фінансовими розслідуваннями. Яке глобальне бачення у міністерства з цього приводу?

Реформа ДФС на першому етапі можлива без змін до законодавства. Перший етап — це створення податкової й митної служб. Другий етап вимагає змін до законодавства — це створення служби фінансових розслідувань, яке матиме назву чи СФР, чи НБФБ, але головне — буде аналітичним і спроможним органом фінансових розслідувань.

Як я уже говорив, реформа передбачає розділення сервісної та правоохоронної функцій ДФС. Останню передадуть новому органу, який буде розслідувати фінансові злочини. Податкова міліція має залишитися маленькою компактною службою, яка буде працювати з фінансовими злочинами, з фіктивним підприємництвом, з несплатою податків, з незаконним обігом палива, спирту, тютюну. Я вважаю, що як мінімум третину складу правонаступниці податкової міліції — або це буде служба фінансових розслідувань, або якась інша назва буде — мають утворити учасники бойових дій, які пройшли АТО. У них зовсім інша ціннісна шкала.

Позиція Мінфіну в тому, що цей орган має бути компактний, має займатись безпосередньо фінансовими злочинами у межах тієї підслідності, яка наразі є у податкової міліції. Коли перші роки діяльності доведуть його інституційну спроможність, тоді варто або шляхом прийняття закону, або іншим чином трансформувати його в орган, який буде займатись усіма економічними злочинами.

Профільним комітетом на одному із засідань порушено питання щодо інвентаризації баз даних ДФС. Виникає питання щодо того, хто буде адміністратором цих баз даних ДФС після розподілу служби? Чи буде це якось впливати на платників податків?

Наше завдання — зробити реформу ДФС непомітною і безболісною для бізнесу. Перший квартал ДФС працюватиме так, як і раніше. Планова робота не зупиниться ні на митному, ні на фіскальному напрямі. Однак буде окрема група, яка напрацьовуватиме всі юридичні документи для двох юросіб. Буде великий план передачі активів, ІТ-функцій, кабінетів, і для бізнесу це має відбутися непомітно.

Проведення повного ІТ-аудиту допоможе створити чіткий план міграції баз, щоб при передачі даних нічого не було втрачено. Для митниці це особливо важливо, бо наступний крок — налагодження обміну інформацією з нашими іноземними колегами. У певний час ми дійдемо до того, що зможемо контролювати товар від перетину кордону до полиці магазину, але це не близька перспектива. А ось повноцінний обмін інформацією з нашими європейськими партнерами, аби бачити товар, який в’їжджає, може дати дуже швидкий позитивний ефект, і це наше завдання на 2019 рік.

Одним із ключових питань реформи ДФС є питання нагляду. Нам важливо за підсумками реформи зберегти за Мінфіном керівну функцію органу, що формує політику, та одночасно посилити функції нагляду і контролю над податковою та митною службами. Для цього недостатньо змін до законодавства, потрібна зміна процесів. Необхідне комплексне бачення. Ми розуміємо, що інструменти та підходи для здійснення митної і податкової функцій мають суттєві відмінності.

Є також побоювання, що впровадження цієї реформи якраз у розпал виборчого процесу призведе до погіршення показників бюджету. Чи вживаються міністерством якісь заходи для мінімізації невизначеності бізнесу?

ДФС працюватиме так, як і працює — за розкладом. Усі позитивні зміни в системі, зокрема, відшкодування ПДВ, «електрон­ний кабінет» залишаться абсолютно недоторканими та продовжать удосконалюватись. Ми й надалі будем рухатися за тими планами, які декларували як пріоритетні.

У рік виборів, звичайно, важче вести дискусії, бо наші колеги у Парламенті та всі, з ким ми співпрацюємо, дивляться на процеси через призму очікування двох виборів.

Є багато законодавчих іні­ціа­тив, які я б назвав фіскально безвідповідальними чи, як часто їх називають, — популіст­ськими. Чим ближче до виборів, тим більше таких ідей. Можна підготувати багато ініціатив: і знизити всі податки, і збільшити всі видатки. Тільки є одна проблема — хтось має заплатити за це. А ми й досі є країною, в якій ще не врегульовано всі системні дисбаланси, у нас досі дефіцитний Пенсійний фонд, який ми дотуємо з держбюджету. У 2019 році, до речі, третина бюдже­ту йде на обслуговування та погашення боргів, накопичених у попередні періоди. Це неймо­вірні цифри.

На порядку денному усіх податкових адміністрацій світу стоїть питання недопущення розмивання бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування. У січні ДФС створила новий Департамент трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Що кардинально має змінитися у підходах до контролю за операціями між пов’язаними особами?

Корпорації часто зловживають трансфертними цінами. Це є однією з причин розмиття податкової бази, через яку бюджети країн недоотримують надходження від корпоративного податку.

Трансфертне ціноутворення є нашим пріоритетом у реформі адміністрування податків. Тут складними, але порівняно нечисленними діями можна отримати суттєві надходження для бюджету, які при цьому не призведуть, навіть побічно, до посилення тиску на малий чи середній бізнес. Законодавство для цього є.

На початку січня у структурі ДФС ми створили Департамент трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування. Відповідне управління також створили у складі Офісу великих платників податків. У складі цих структур будуть працювати підрозділи, які аналізуватимуть документацію із трансфертного ціноутворення, здійснюватимуть моніторинг контрольованих операцій із врахуванням галузевої специфіки та обмін податковою інформацією з іншими країнами, а також виявлятимуть схеми агресивного податкового планування і зловживання податковими конвенціями. Це допоможе боротися з тими, хто ухиляється від сплати податків і захистить доброчесні компанії від неконкурентних дій «чорного» та «сірого» бізнесу, які отримують переваги через мінімізацію витрат на сплату податків.

Із упровадженням плану дій BEPS однією з обов’язкових умов стане приєднання до автоматичного обміну фінансовою інформацією для податкових цілей за стандартом CRS. У чому полягають зміни, що матимуть значний вплив на правила ведення бізнесу?

Так, Україна планує приєднатися до Багатосторонньої угоди MCAA CRS. Це важливий правовий інструмент, який дасть змогу нашій країні автоматично обмінюватися податковою інформацією з іншими країнами, які підписали цю угоду, зокрема про фінансову діяльність за індивідуальними рахунками фізичних осіб і корпоративними рахунками компаній, трастів, приватних фондів. У листопаді 2018 року в Україні відбулася зустріч експертів ОЕСР з представниками ДФС для попередньої оцінки забезпечення конфіденційності, захисту інформації та підтримки ІТ-систем.

Зазначу також, що для обміну інформацією про фінансові рахунки Україна має не лише підписати Конвенцію MCAA CRS, а й імплементувати до національного законодавства чимало змін, зокрема положення Угоди FATCA. Для цього Мінфін підготував 3 проекти законів — щодо ратифікації самої Угоди FATCA та одночасного внесення змін до чинного законодавства, яке стосується насамперед банківської сфери, зокрема порядку розкриття банківської таємниці, а також до Податкового кодексу в частині визначення понять («підзвітний рахунок», «фінансовий агент», «фінансовий рахунок», особливості подання звітності за підзвітними рахунками та інші). Очікуємо на прийняття цих законів Верховною Радою.

Запропоновані Мінфіном зміни до законодавства дозволять здійснювати обмін інформацією не лише в рамках Угоди FATCA, але й інших міжнародних договорів, в яких є положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою, зокрема і за стандартом звітності CRS. Це буде важливий крок для боротьби з ухиленням від сплати податків, що знижує можливості для фінансових зловживань.

Розмову вела
Марія ДАНЮК