Бюджет як бізнес-план

2019-01-09T16:31:27+00:009 Січня 2019|

Серед усіх областей України Дніпропетровщина посідає перше місце із залучення інвестицій, при чому як зовнішніх, так і внутрішніх. Регіон все частіше стає місцем для впровадження новітніх технологій, реалізації передових ІТ-рішень і найцікавіших транспортних проектів. Як зацікавити інвесторів та перетворити їх на стратегічних партнерів — розповів радник голови Дніпропетровської ОДА Юрій ГОЛИК.

Підвищити інвестиційну привабливість прагнуть всі регіони, але не кожен має чим похвалитися. Чим зацікавлює інвесторів Дніпропетровська область?

2017-го у Дніпропетровську область зайшло понад 22 млрд грн інвестицій. Регіону, крім багатих природних ресурсів та трудового потенціалу, є чим привабити інвестора. По-перше, Дніпропетровська область — лідер з модернізації та розвитку інфраструктури в Україні. За три з половиною роки обласною адміністрацією, якою керує Валентин Резніченко, капітально відремонтовано 500 доріг у понад 100 населених пунктах. Розпочато ремонт автомагістралей у напрямку Запоріжжя, Кривого Рогу та Києва. По-друге, місцева влада надає інвестору повну підтримку, особливо якщо йдеться про підготовку документів та видачу дозволів. Третя причина: область — великий індустріальний та науковий центр. Будівництво, альтернативна енергетика та розвиток ІТ-сектора — це те, на що зараз спрямовані наші основні зусилля.

Якщо говорити про державні інвестиції, то в які галузі та проекти вони спрямовані на Дніпропетровщині? Назвіть найбільш знакові для області.

Загалом за 3,5 рр. у капітальні видатки ми інвестували понад 1 млрд дол. Це абсолютний рекорд за всі роки незалежності. Раніше приблизно 5% від власних доходів області йшло на інвестиції. У 2018 р. цей показник сягнув 55%, а у 2019 становитиме приблизно 67%. Ми намагаємося відкидати всі зайві видатки і скеровувати їх на капітальні. Поступово йдемо до того, що наш бюджет буде схожий на бізнес-план розвитку області.

Щодо галузевого розрізу, то у 2018 році з обласного бюджету ми виділили 1 млрд 200 млн грн на ремонт доріг. Нас можна назвати областю № 1 за кількістю асфальтобетонних заводів. Зараз маємо три сучасні асфальтобетонні заводи Marini з повністю автоматизованим виробництвом. Один із заводів відкрито за участі міністра інфраструктури Володимира Омеляна навесні цього року в Ново­московську. Один такий завод — це 350-400 млн грн інвестицій. До того ж це робочі місця і, відповідно, сплата ПДФО в місцевий бюджет, а це гроші, які потім повертаються на дороги.

Кожний новий асфальтобетонний завод — це інвестиції в сьогодення і майбутнє. Адже збільшується зацікавленість дорожньо-будівельних компаній, які заходять на ринок, розуміючи кількість коштів, що будуть вкладатися в дороги. Плюс виникає потреба у професійних кадрах, збільшуються заробітні плати, подекуди до рівня європейських. До речі, нарешті ми дочекались того моменту, коли люди почали повертатися із заробітків з інших країн. Для нас це дуже важливо. Ми розуміємо, що вкладаючи бюджетні кошти в будівельну сферу, даємо роботу величезній кількості суміжників, скажімо, тим же виробникам будматеріалів.

Інший пріоритетний для нас напрям — розвиток сонячної енергетики. У цьому році ДТЕК спільно з партнерами з Китаю почав будувати нову сонячну електростанцію, третю за потужністю в Європі — 230 мегаватів. При цьому Дніпропетровська ОДА відповідала за всю документаційну частину, і для нас було важливо показати китайцям швидкість прийняття рішень. Ми в короткі строки зібрали всі документи, зокрема й на землю, ради ухвалили всі рішення — і зараз будівництво на завершальній стадії. У лютому воно закінчиться, і в березні-квітні електроенергія вже надійде до ДП «Енергоринок». Ось це — інвестиції, один мегават коштує в середньому 1 млн євро. 230 мегаватів — це 230 млн євро, тобто це ті кошти, які за півроку зайдуть у країну.

Закінчуємо реалізацію дуже вдалого проекту: будівництво біогазової станції на стічних водах Дніпро­водоканалу. Інвестор — австрійська компанія, для якої було важливим оформлення усіх документів на землю. Ми, як і у випадку з ДТЕК, взяли цю частину справи на себе і за місяць усе підготували. Вартість цього проекту — приблизно 15 млн євро, але, враховуючи, що 100% відходів буде перероблятися в електроенергію, і що буде використано тонни бетону й працевлаштовано сотні людей, економічний ефект від нього набагато вагоміший. Важливий і позитивний вплив на екологію. І, звісно, це гарний сигнал для австрійського інвестора — з нами можна працювати.

Ще один напрям інвестування — соціальні проекти. Із Дніпропетровської області на фронт пішли 25 тис. хлопців та дівчат. У певний момент ми задумалися, чим їх зайняти після повернення. Тому домовилися з місцевими ІТ-компаніями та організували курси для атовців: веб-дизайн, програмування тощо. Найкращих айтішники залишають у себе.

Взагалі ІТ-сектор нам дуже цікавий. Скажімо, ми створили для дітей області школи робототехніки, повністю укомплектувавши їх технікою, 3D- принтерами, комп’ютерами, знайшли вчителів. У кожному закладі ­— 7 груп по 18 осіб. Підлітки створюють інноваційні технології. Такі школи відкрили в Дніпрі, Кам’янському, Першотравенську, Нікополі, Покрові, Жовтих Водах, Павлограді і плануємо створювати школи ще.

«Нарешті ми дочекались того моменту, коли люди почали повертатися із заробітків з інших країн»

На які сфери робите ставку вже у короткостроковій перспективі?

Передусім на сонячну енергетику. Приватні інвестиції дали змогу створити понад 400 мегаватів нових потужностей. Розраховуємо максимум до середини 2020 року збільшити сумарну потужність введених в експлуатацію сонячних електростанцій по області до 1 гігавата, а це на сьогодні більше ніж по всій Україні.

Суттєво просунулися по альтернативній енергетиці. У нас найбільша в Україні котельня на пелетах потужністю 10 мегаватів. Вона опалює 4 лікарні у Дніпрі. Два міста Дніпропетровської області — Покров та Марганець — повністю перейшли на альтернативне опалення. Маємо масштабний проект щодо переведення на альтернативну енергетику цілого комплексу обласної лікарні ім. Мечникова.

Ще один цікавий проект із залученням китайських інвесторів — будівництво ТБО-ТЕС, тобто сміттєспалювального заводу, — на стадії погодження з Укренерго. При цьому ми розробили таку схему, за якою ТЕС через 25 років переходить у власність міста. Тариф на приймання сміття — 0 грн. Якщо все складеться якнайкраще, можна буде говорити про продовження співпраці з китайською стороною, а ми точно знаємо, куди спрямувати цих інвесторів і чим зацікавити.

Як влада заохочує інвесторів і допомагає тим, хто заходить в область, полегшити свою присутність на ринку на кожному з етапів ділової активності?

Обласна адміністрація робить все, аби інвестиційний клімат був по-справжньому привабливий. Ми самі люди з бізнесу, а тому знаємо, що потрібно робити. Ми не втручаємося в справи бізнесу, проте допомагаємо долати бюрократичні перешкоди. Але не все від нас залежить, залишається проблема з кредитуванням. Банки погоджуються видавати кредити під заставу ліквідного майна. А що їм може запропонувати іноземний інвестор, який в Україні вперше? Іноземний інвестор може запропонувати бізнес-план, оцінювачі мають його розглянути та на його основі приймати рішення про видачу кредиту. У всьому світі так працюють, але, на жаль, не у нас.

Якщо відійти від теми інвестування, які місцеві підприємства ви можете відзначити як показові?

Насамперед назвав би компанію АТБ. Тому що це бізнес побудований з нуля. Для мене показник і те, що без усіляких політичних лобі компанія з регіонального рівня вийшла на всеукраїнський. Зараз вона лідирує в ритейлі: є найбільшим платником податків і першою за кількістю працівників. Ще компанія БаДМ — національний дистриб’ютор на фармацевтичному ринку. Це дійсно прозора компанія з сертифікованою продукцією, і приємно, що вона постачає ліки по всій країні, а податки сплачує на Дніпропетровщині. Варто відзначити і «Рубікон-Моноліт» — компанію, яка побудувала Мінору, педіатричний комплекс дитячої лікарні ім. проф. Руднєва.

«У нас найбільша в Україні котельня на пелетах потужністю 10 мегаватів. Вона опалює 4 лікарні у Дніпрі»

Скажіть, будь ласка, що спонукало вас, луганчанина за походженням, зануритися у проблематику Дніпропетровщини та працювати на розвиток її економіки?

Назвімо це спортивним інтересом. Знаєте, можна лежати на дивані й критикувати владу у Фейсбуці, а можна самому спробувати змінити щось в країні на краще. Три роки тому наша команда йшла у Дніпро, щоб перевірити свої сили. І коли сюди зайдуть наступники, то хочу щоб нам, команді сьогоднішнього Президента, аплодували за те, що ми побудували дороги, садочки, школи, нормальні лікарні й перетворили Дніпропетровщину у регіон, в якому справді хочеться жити та працювати.

Розмову вела
Марія ДАНЮК