Олександр ГЛІМБОВСЬКИЙ, голова наглядової ради групи компаній «Альтіс»

Розкажіть коротко про групу компаній «Альтіс».

Ми працюємо на українському ринку з 1994 р. Початок бізнесу пов’язаний з продажем будівельних матеріалів, підрядами на виконання покрівельних, фасадних робіт і склопрозорих огороджувальних конструкцій. Маємо власне виробництво склопакетів, лінію термічної обробки скла, потужності з переробки металопластикових та алюмінієвих фасадних конструкцій.

З 2002 р. ми почали працювати вже у статусі генерального підрядника. Паралельно розвинули власний проєктний сектор, згодом запрацювали ще і як генеральний проєктувальник. Спочатку на власних проєктах, а потім і на інших проєктах ринку.

Починаючи з 2013 р., ми представлені на закордонних ринках. Наші компанії є в Польщі, Грузії та Казахстані. Українських будівельників, що працюють за кордоном, можна перерахувати на пальцях – конкуренція на тамтешніх ринках неабияка, доволі важко отримувати дозвільні документи і співпрацювати з державними органами за кордоном, нелегко змінювати технічні стандарти, які в різних країнах свої. В кожній іноземній країні власна специфіка роботи з представниками регулюючих і контролюючих департаментів, свій менталітет у спілкуванні з підрядними організаціями.

Наші роботи – ТРЦ «Квадрат» і ТЦ «ЦУМ» у м. Києві, ТРЦ «Караван» у Харкові та Дніпрі, ТРЦ «ТАМ-ТАМ» і «ПОРТ-СІТІ» у м. Луцьк, ТРЦ «МАРШАЛ» і «САДИ ПЕРЕМОГИ» у м. Одеса, кілька десятків торгових центрів світових брендів BILLA та METRO.

Нам це вдалося завдяки системному підходу до всіх процесів, починаючи з проєктування і закінчуючи реалізацією потужних інфраструктурних об’єктів за допомогою власних виробничих потужностей.

Зараз цілеспрямовано розвиваємо виробничі потужності в таких напрямках: проєктування, скло, бетон, метал та інженерні мережі, включаючи IT сектор.

Паралельно працюємо в принципово різних сферах будівельної галузі: житловому та промисловому будівництві, у секторі торгово-розважальних центрів.

Окремо слід зазначити наші потужності, зайняті в інфраструктурному будівництві. Вже маємо перелік значних реалізованих проєктів: новий термінал Міжнародного аеропорту «Львів» ім. Данила Галицького, новий термінал Міжнародного аеропорту «Запоріжжя», новий термінал внутрішніх рейсів і розширення терміналу транзитних рейсів Міжнародного аеропорту «Бориспіль», будівництво нових перонів для літаків в аеро­портах Херсона і Борисполя.

Сьогодні група компаній «Альтіс» включає 17 підприємств, що виконують повний цикл будівництва.

Наші замовники – це і приватні компанії, і державні підприємства.

Які чинники мають найбільший вплив на економічні очікування компаній вашої сфери діяльності?

Наша спеціалізація – робота «під ключ» на умовах генерального підряду. Ми надаємо всі супутні послуги, бо маємо і досвід, і персонал, і необхідне обладнання.

Що стосується чинників, які впливають безпосередньо на роботу компанії, то їх два: відповідне фінансування і розуміння, що саме потрібно замовнику.

Якщо ми вийдемо на кредитування хоча б під 12% річних – це буде прорив у будівельній галузі

По-перше, будь-який замовник, незалежно від форми власності, повинен чітко розуміти вартість будівництва і джерела фінансування.

По-друге, замовник – це не єдина особа, а цілий штат людей різних напрямків зі своїми функціями.

По-третє, у замовника повинні бути люди, які мають відповідний рівень компетенції і які можуть приймати рішення. Відсутність чітко злагодженого прийняття рішень для динамічного процесу будівництва – це стовідсоткові проблеми. Це зрив термінів виконання робіт і неминучі збитки як для замовника, так і для генпідрядника.

У замовника повинні бути люди, які мають відповідний рівень компетенції і які можуть приймати рішення. Відсутність чітко злагодженого прийняття рішень для динамічного процесу будівництва – це стовідсоткові проблеми

Гроші і розуміння мають бути як у державних замовників, так і в приватних клієнтів. Це важливо, особливо в умовах, коли в країні практично не працює ринок іпотеки.

Останні два роки відповідно до індексу ділової впевненості  будівельники мали сплес­ки надій на початку року і до кінця року цей індекс знижувався. І так декілька років поспіль. Із чим це може бути пов’язано?

Наразі будівельники очікують тільки одного: коли нарешті запрацює банківська система. До цього ми всі перебуваємо в підвішеному стані. Банкам треба на законодавчому рівні створити умови, щоб вони провадили основну діяльність, а саме: кредитували населення і бізнес. Якщо ми вийдемо на кредитування хоча б під 12% річних – це буде прорив у будівельній галузі. З’явиться попит на іпотеку – з’явиться попит на житло, будівельники почуватимуть себе вільніше на всіх стадіях будівництва. Це кажучи вже про приватний сектор. Державний сектор також потребує змін. Ті ж аеропорти змушені віддавати понад 80% свого прибутку державі – але ж таким великим об’єктам теж потрібно розширюватися, модернізуватися. Державний механізм вкрай неповороткий.

Наразі маємо зміну влади в країні, тому будівельники знову оживилися і також очікують змін.

Який вплив має будівництво на економіку?

Це одна з визначальних галузей економіки. Я б сказав – локомотив. Адже будівельна галузь – це нові об’єкти інфраструктури, тисячі метрів житла, робочі місця, зв’язок з іншими галузями – тому що нове житло потребує сантехніки, плитки, шпалер, нових меблів, підключення газу, води й електрики, долучаються дорожники. Відкриваються нові школи й садочки поблизу нового житла. Будівельна галузь є вирішальною.

Якщо говорити мовою цифр, то будівництво пов’язане ще з 70-ма галузями економіки. І для бюджетів – державного й місцевих, і для бізнесу важливо, щоб будівництво зростало.

За минулий рік внесок у ВВП України саме від будівельної галузі становив 2,5%, тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник становить 6% і вище.

Які зараз існують фактори, що стримують будівництво?

Лише фінансові. Згідно з даними Держстатистики торік обсяг будівництва зріс більш як на 7% порівняно з 2018 р. Тож позитивна динаміка все-таки є. Однак хотілося б значно інтенсивнішого зростання.

Сподіваємося на ініційовані державою дерегуляцію будівельної галузі, відкриття кадастрів, державні програми для збільшення попиту на житло (для ветеранів, військових, дітей-сиріт тощо), доступну іпотеку.

На ваш погляд, чи здійснюватимуться інвестиції в поточному році? Які можете дати прогнози розвитку української економіки?

Інвестиції в будівництво – це завжди вигідно. Зараз ми спостерігаємо певне зміцнення гривні, позитивні прогнози Уряду, падіння облікової ставки і заяви Президента щодо кредитування бізнесу під невеликий відсоток. Тому перспективи позитивні. Прем’єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що Україні потрібна конкурентна будівельна галузь як один із флагманів економіки, пообіцяв ліквідувати корупцію в державних органах, що контролюють галузь. 2020-й – рік ініційованого Урядом «Великого будівництва».

За минулий рік внесок у ВВП України саме від будівельної галузі становив 2,5%, тоді як у країнах Європейського Союзу цей показник становить 6% і вище.

Водночас держава поки що пасивно ставиться до своїх обов’язків – запровадження нових ставок по кредитуванню, програм з доступності житла тощо.

Згідно з нашим аналізом багато об’єктів інфраструктури зношені й потребують капітальних ремонтів і модернізації, розширення. Вони витрачають мільйони гривень унаслідок відсутності, наприклад, тих же енергоефективних рішень. Вони не в змозі отримати більші прибутки через роботу застарілого технологічного обладнання.

Зростає попит на житло. За статистичними підрахунками нині понад 2,5 мільйони українців хотіли б придбати житло, але жорсткі умови кредитування є стримуючим фактором.

Транспортна сфера зараз працює в основному на базі, збудованій ще за радянського періоду. Щорічно стрімко збільшується пасажиропотік і вантажні перевезення. Але переважна маса об’єктів транспортної інфраструктури вже досягла пікової потужності.

Досі дуже стримано розвивається логістичний сектор, а це недоотримані податки для держави і втрачені тисячі робочих місць по всій країні.

Зростає попит на житло. За статистичними підрахунками нині понад 2,5 мільйони українців хотіли б придбати житло, але жорсткі умови кредитування є стримуючим фактором. Тому лібералізація фінансового ринку могла б дати поштовх будівельній галузі, що у свою чергу оновило б усю економіку країни.

Розмову вела
Марія ДАНЮК