Наскільки податкові ініціативи можуть спричинити невідворотні події і на чому краще сконцентруватися законодавцям, в інтерв’ю з Юлією Данковою, фінансовим директором групи «Метінвест».

Як вплинула валютна лібералізація на фінансовий стан галузі?

Можливо, це прозвучить дещо дивно, але жорсткі правила валютного регулювання, які існували в Україні донедавна, ніколи не були надмірним тягарем для бізнесу Групи «Метінвест». Так, ми міжнародна група з виробничими потужностями в Україні і за кордоном. Але для нас завжди було пріоритетом інвестування в українські підприємства, що мало логічний наслідок  – ми ніколи не ставили за мету тримати кошти на наших іноземних активах. Можна згадати лише поодинокі випадки, коли 90 днів для нас були занадто коротким терміном для розрахунків – у нашому бізнесі іноді довші строки розрахунків. Але це в цілому теж було керованою ситуацією. Тому для нас валютна лібералізація значить тільки певне пом’якшення адміністративного навантаження щодо контролю за строками розрахунків із нашими іноземними контрагента

Ми за комплексний формульний підхід до врегулювання оподаткування видобутку корисних копалин

При цьому ми, звісно, позитивно оцінюємо валютну лібералізацію в Україні, яка стала можливою, зокрема, завдяки суттєвим змінам і до законодавства щодо банківської діяльності. Ці зміни ми на собі справді відчуваємо – посилилися вимоги «комплаєнсу» зі сторони наших обслуговуючих банків. Але це теж лише певне адміністративне навантаження, яке, скажімо так, компенсувало усунення контролю за строками розрахунків.

Для нас завжди було пріоритетом інвестування в українські підприємства, що мало логічний наслідок  – ми ніколи не ставили за мету тримати кошти на наших іноземних активах

Який вплив на галузь матиме впровадження нових податкових ініціатив щодо зміни бази оподаткування рентною платою? За вашими прорахунками, якого ефекту буде досягнуто?

Законопроєкт 1210 є однією з найбільш популярних, на жаль, тем останніх декількох місяців. При цьому представники влади оперують терміном «надприбутки», які ми відносимо до категорії міфічних визначень – часи високих прибутків для металургійної галузі давно минули.

Зазначені податкові ініціативи в нинішньому вигляді будуть руйнівними для всієї гірничо-металургійної галузі в Україні. Галузь це неодноразово підкреслювала, надавала обґрунтовані цифри і розрахунки, висловлювала готовність до діалогу з владою для напрацювання комплексного, виваженого підходу до оподаткування рентною платою.

Наша позиція щодо цього така:

  1. При розробці законодавчих ініціатив необхідно дотримуватися існуючих міжнародних практик щодо оподаткування видобутку корисних копалин.
  2. Необхідно враховувати паритет 40 на 60, відповідно до якого 40 відсотків прибутку від видобутку отримує власник надр, тобто держава/український народ, 60 відсотків – користувач надр. Це зумовлено тим, що видобуток корисних копалин вимагає значних капітальних інвестицій. Такі рекомендації були розроблені для видобутку газу на базі дослідження визнаної міжнародної компанії IHS Markit у 2015 р. Вважаємо, що ця пропорція повинна також застосовуватися для видобутку залізної руди. Група «Метінвест» дотримується цієї пропорції. У випадку ж запровадження запропонованих податкових ініціатив, частка держави становитиме 87%. Ми вважаємо це неприйнятним.
  3. За результатами дослідження міжнародної групи компанії PwC, у разі прийняття ЗП-1210, частка рентної плати в податковому навантаженні гірничих підприємств України стане найвищою у світі. При цьому вона залишатиметься такою за будь-яких цін на залізорудну сировину через методику сплати податку за більшою з величин. Тобто держава фактично ігнорує ринкові реалії, запровад­жуючи, по суті, податок з обороту лише для видобутку залізної руди.

З огляду на викладене вище, ми за комплексний формульний підхід до врегулювання оподаткування видобутку корисних копалин із залученням визнаних міжнародних експертів, який би враховував баланс інтересів держави і бізнесу. Ми сподіваємося, що такий підхід буде застосовано до видобутку всіх корисних копалин, а не вибірково щодо залізної руди.

Враховуючи нинішній попит на метал в Україні і за кордоном, ми змушені експортувати ту сировину, яку не можемо використати на власних металургійних заводах або продати на металургійні заводи України

Які формули розрахунку для визначення бази оподаткування розглядаються і наскільки вони збільшують податкове навантаження на галузь?

Наразі є декілька формул з різним збільшенням податкового навантаження. Ми готові обговорювати їх усі – головним для нас є, як зазначено вище, баланс інтересів між державою і бізнесом.

Чи вже має вплив на підприємства вашої групи негативна динаміка світових цін на залізорудну сировину?

Це питання дещо ширше. Ми є вертикально інтегрованим металургійним холдингом. І розглядаємо власну залізорудну сировину як чи не єдину конкурентну перевагу в боротьбі за металургійний ринок. Але, враховуючи нинішній попит на метал в Україні і за кордоном, ми змушені експортувати ту сировину, яку не можемо використати на власних металургійних заводах або продати на металургійні заводи України. Частка експорту останнім часом зросла у зв’язку із зупинкою Дніпровського металургійного заводу Групи DCH і через суттєве зниження виробництва на Дніпровському металургійному комбінаті Групи ISD. Тому ціни на залізорудну сировину в такому ракурсі, звісно ж, є для нас важливими, і негативна динаміка на неї має прямий вплив на наші показники.

Відтак замість суто податкових ініціатив із підвищенням ставок податків (а їх зараз вистачає), державі варто було б сконцентруватися на підвищенні внутрішнього попиту на продукцію реального сектора економіки – це буде справжній win-win для держави і бізнесу, незалежно від галузі.

Для підприємств металургійної галузі питання інвестицій у модернізацію також стоїть доволі гостро, оскільки виробничі потужності зі строком використання понад 40 років. Чи могло б дати поштовх для розвитку галузі впровадження тимчасових податкових режимів, наприклад, нульові ПДВ і мито на імпортне обладнання?

Допоки працює система автоматичного відшкодування ПДВ, для нас питання імпортного ПДВ не є настільки критичним. Також на більшість імпортного обладнання не розповсюджується ввізне мито. Для нас нагальнішими є питання, які ми обговорили вище.

Розмову вів
Павло ПОЛІКАРЧУК