Економіка карантину

Здається, немає жодної економічної галузі, яка не отримала б відчутного удару через світову пандемію коронавірусної інфекції. Для деяких із них цей удар подекуди був нищівним. Але будь-які кризові явища вимагають детального аналізу. Тож розгляньмо докладне дослідження наслідків світової пандемії коронавірусу для України.

ТЕСТУЄМО ПОВІЛЬНО — ХВОРІЄМО МИТТЄВО

Станом на 15 квітня в Україні було підтверджено в цілому 1 903 765 випадків захворювання на COVID-19, із них 38 658 випадків закінчилися летально, а 1 453 766 осіб одужали. Середня кількість нових випадків зараження за тиждень станом на квітень складала близько 15 тисяч на день. Пік пройдено, і третя хвиля захворюваності йде на спад, але цифри все одно значно вищі, ніж були ще місяць тому.

В Україні досі гостро стоїть проблема нестачі медичного обладнання та витратних матеріалів. У листопаді в країні було зафіксовано 37 789 випадків захворювання на COVID-19 медичних працівників. На початку пандемії в Україні налічувалося понад З 500 апаратів ШВЛ. У перерахунку на мільйон жителів це становить приблизно 83 апарати. Тим часом у Німеччині аналогічний показник сягає 302 апаратів.

Станом на 15 квітня в лікарнях було 163 254 ліжка, доступних для лікування COVID-19, при цьому показник заповнюваності становив близько 67,4 %. І це з урахуванням того, що ми маємо 1716 відділень інтенсивної терапії.

Впровадження повномасштабних тестувань на COVID-19 іде повільними темпами порівняно з більшістю європейських країн із середнім показником тільки 0,86 щоденних тестів на 1000 осіб (порівняно з 4,15 на 1000 в Литві та 2520 на 1000 у Франції).

Ринок праці в Україні одним із перших відчув кризові явища, але вже зараз, незважаючи на регулярні локдауни, він починає відновлюватися, пристосовуючись до нових умов. Тим часом світовий тренд невтішний: за даними Bloomberg, наслідком пандемії стане втрата більш ніж 25 000 000 робочих місць по всьому світу.

Безробіття в Україні не оминуло жодної галузі. Від початку впровадження цьогорічного карантину офіційний показник кількості громадян, що втратили роботу, — 425 тис. осіб. Це на 64% більше, ніж за аналогічний період 2019–2020 років.

Щодо оплати праці тенденція протилежна. Якщо в березні 2020 р.
середня зарплата в Україні складала 11 446 грн, то в лютому 2021 р. була зафіксована цифра 12 549 грн, що перевищує докарантинні показники.

ДЕМОГРАФІЯ АНТИРЕКОРДІВ

Показники смертності за 2020 рік стали найбільшими порівняно щонайменше з останніми п’ятьма роками. І якщо в першій половині 2020 року рівень смертності не перевищував аналогічні показники за 2019 рік, то, починаючи з червня, ми спостерігаємо чимдалі більш вражаючі антирекорди.

Загальний показник смертей за 2020 рік складає 616 840 осіб. Це перевищує кількість смертей у 2019 році на 6,1%.

У вересні 2020 року кількість смертей порівняно з аналогічним періодом 2019 року зросла на 15,4%, у жовтні — на 17,5%, у листопаді спостерігаємо різкий зріст чисельності померлих на 35%. А от у грудні відбувається піковий ріст на 42,9%. Згідно з даними МОЗ, у грудні 2020 року найбільша кількість померлих від COVID-19 за день була 289 людей. При цьому за рік, згідно з даними Держстату, жертвами коронавірусу стали 20 709 осіб. Звідси виникає питання: що вплинуло на такий різкий стрибок рівня смертності?

По-перше, потрібно зважати на те, що до числа померлих від ковіду не включаються особи, що загинули від ускладнень, викликаних коронавірусом, а таких багато. Наприклад, від хвороб органів дихання (а сюди належать також грип і пневмонія) за рік загинуло
16 705 осіб. А від захворювань серцево-судинної системи — 408 721 особа (це найбільший показник за всіма категоріями причин смертності).

Окрім цього, у статистиці не враховуються ті люди, у яких офіційно не було діагностовано Covid-19. Беручи до уваги той факт, що лікарні в осінній період були зайняті на 35–40%, можна припустити, що більшість смертей у той час була викликана саме ковідом.

По-друге, не варто забувати і про те, що за період карантину кардинально зріс рівень напруги та стресу. Тим часом через зовнішні причини (тобто ті, які не спричинені проблемами зі здоров’ям) загинуло 28 062 людини, серед них найбільший прошарок складають смерті через «навмисні самоушкодження» — 6 092 випадки.

Не краща ситуація і з рівнем народжуваності. У 2020 р. вона склала 293 457 осіб, що на 5,9% нижче, ніж у 2019 році. Але найбільшу небезпеку тут становить загальна тенденція до зниження народжуваності, адже за останні 10 років вона скоротилася більш ніж на 40%.

Невтішним лишається і перевищення кількості померлих над кількістю народжених: 100 до 48 відповідно.

ГРИВНЯ ТРИМАЄ УДАР

Економічні перспективи України були відносно стабільними до початку пандемії: стійке зростання, невисокий державний борг і відносна цінова та валютна стабільність. Однак на початку березня Україна зіткнулася з проблемою погашення зовнішнього боргу в 2020 р., у той час як переговори з МВФ зайшли в глухий кут через проблемні питання банківської справи та земельної реформи. Окрім цього, низький рівень внутрішніх заощаджень і обмеженість бюджетних можливостей скоротили здатність домашніх господарств та державних органів протистояти зовнішнім потрясінням.

Гривня за 2020 р. подешевшала до долара на 17%, що складає 4 гривні. Хоча в розпал карантину в березні-квітні 2020 р. національній валюті прогнозували падіння до 30–35 грн за долар.

Основні експортні потоки України фактично не постраждали, адже попит на метали та зернову продукцію є відносно стабільним. Водночас через падіння попиту на імпортну продукцію та цін на енергоносії різко скоротилися імпортні потоки.

Окрім цього, на профіцит платіжного балансу впливали високі надходження від українців, що працюють за кордоном (цікаво, що в серпні-вересні 2020 р. вони були навіть вищими, ніж за ці ж місяці 2019-го), а також різке падіння витрат українців на закордонні поїздки.

Банківська система також виявилася відносно стійкою. Незважаючи на невтішні прогнози, лише 2 із 75 українських банків було визнано неплатоспроможними. Але навіть це було пов’язано зі втратою ними великих об’єктів нерухомості, що виступали заставою за виданими кредитами.

Найвпливовішими, у свою чергу, виявились не економічні фактори, а психологічні. Через економічну невизначеність в умовах карантину підприємці та пересічні громадяни почали масово переводити свої заощадження в валюту та дорогоцінні метали. А це спричинило бум на валютному ринку. Як результат, курс різко підскочив з 24,7 грн за долар до 28,13 грн. Для його погашення Нацбанку довелося витратити понад 2 млрд доларів.

Удруге стабільність національної валюти похитнулася на початку липня. Тоді глава Нацбанку Яків Смолій повідомив, що йде у відставку. У результаті в липні гривня, що впродовж квітня-червня зміцнилася до 26,7 грн за долар, втратила 4,5%. Наприкінці липня в обмінниках просили вже до 27,9 грн за долар.

Через карантинні заходи в середині квітня Верховна Рада ухвалила рішення переглянути державний бюджет, у якому дефіцит пропонувалося збільшити з 96,3 млрд грн до 298,4 млрд грн. Однак, за підсумками 11 місяців, бюджет був зведений із дефіцитом 111,7 млрд грн, і тільки в грудні Мінфін зміг отримати значні фінансові ресурси. Зокрема, на аукціоні 15 грудня — рекордні 51,439 млрд грн від розміщення ОВДП, а 22 грудня — ще 22,2 млрд грн.

Від початку пандемії іноземні інвестори, що вклали кошти в ОВДП, почали поступово позбуватися паперів: якщо на початку березня обсяг інвестицій сягав 130 млрд грн, то в листопаді впав нижче 80 млрд грн. Масовий вихід нерезидентів спричинив девальвацію гривні — курс національної валюти, що до введення карантину знаходився на позначці 25,31 (11 березня), виріс до 28,5 — 28,6 грн/$ (на початку листопада і початку грудня).

Реальний рівень ВВП України в 2020 році порівняно з 2019 р. скоротився на 4%. За даними Держстату, номінальний рівень ВВП у 2020 році склав 4 194,1 млрд, а ВВП в розрахунку на одну особу — 100 470 грн.

Певною мірою саме внутрішня торгівля істотно стримала падіння національної економіки протягом 2020 р. ВВП міг би провалитися глибше, якби не енергійне зростання в цій галузі.

Водночас зовнішня торгівля від обмежень серйозно постраждала. У 2020 р. знизився на 10,8% порівняно з 2019 р. імпорт товарів, до $ 48,4 млрд, експорт скоротився на 3,5%, до $ 44,3 млрд. Цікаво, що негативне сальдо зовнішньої торгівлі скоротилося у два рази — з $ 8,4 млрд до $ 4,1 млрд, це звичне явище у кризовий період, коли попит на імпортні товари різко падає.

Зауважимо, що за карантинний рік було ліквідовано лише близько 10 тисяч юридичних осіб. При цьому за 2019 рік цей показник сягає трохи більше 15 тисяч. Водночас відкрилося юридичних осіб на 20% менше: 54 тисячі проти 67,5 тисячі за період 2019 р.

Пік ліквідацій припав на березень і червень. Це можна пояснити процедурою спрощення подання податкової документації.

Окрім юридичних осіб, постраждали також і ФОПи. За 2020 рік закрилося на 16% більше ФОПів, ніж у 2019, що складає 232 тисячі проти 199,8 тисячі. І однією з причин цієї тенденції стала саме податкова система. Адже навіть якщо ФОП не отримує прибутків, він усе одно повинен сплачувати ЄСВ, до того ж в умовах карантинних обмежень. А враховуючи суттєве підвищення мінімальної заробітної платні (від якої і залежить розмір ЄСВ), підприємцям легше закритися, ніж сплачувати податки з власної кишені.

Криза також потягнула за собою різкий спад рівня промислового виробництва в державі. Підсумовуючи 2020 рік, можна сказати, що він зменшився на 6,2% порівняноз 2019. Найбільше впали обсяги видобутку вугілля — на 14,8%, текстильного виробництва та виробництва одягу і взуття — на 9%, машинобудування — на 19,9%, окрім цього, випуск комп’ютерної продукції — на 29,6%, а транспорту — на 27%. Водночас зріс на 0,8% рівень виробництва фармацевтичної продукції, а оборот роздрібної торгівлі збільшився на 7,8%.

Також упали фінансові показники бізнес-діяльності: прибуток великих і середніх підприємств порівняно з 2019 р. знизився на 10% до 411,8 млрд грн, а збитки виросли у 2,8 разу — до 318,5 млрд грн. При цьому частка збиткових підприємств зросла до 34,8% порівняно з показником 22,7% у 2019 р.

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ВЕКТОР

Втрачаючи прибуток, компанії починають обережніше інвестувати навіть у власний розвиток. За даними Держстату, капітальні інвестиції в 2020 р. склали 64,6% від рівня 2019 р. Але інвестиції впали в усіх галузях економіки: у сільському господарстві — на 43%, у промисловості — на 38%, у будівництві — на 34%, у транспортній галузі — на 47%. Єдиними галузями, що не постраждали та рівень інвестицій яких збільшився, виявилися телекомунікаційна галузь (+ 1,5%) та поштова і кур’єрська діяльність (у 8,3 разу).

Поки що ж пандемія продовжується, і ми не маємо навіть адекватних прогнозів та перспектив подолання коронавірусу, а Європа і світ посилюють карантинні обмеження через нові штами COVID-19. Провал вакцинації в Україні не дає нам чіткого розуміння, коли країна може розраховувати на вихід із кризи. Тим часом світ потроху починає скидати маски, розвинені держави генерують колективний імунітет за допомогою щеплень, і це дає нам надію на можливості розвитку в разі, якщо ми не втрачатимемо час і підемо подібним шляхом.

Марія ГОРОДЕНКО,
експерт Аналітичного центру ADASTRA