Енергетичний пасьянс

2019-02-26T12:31:09+00:0026 Лютого 2019|

Реформування енергетичного ринку в Україні триває. Уже в середині цього року має запрацювати нова модель, яка передбачає впровадження прозорих і конкурентних правил для всіх учасників. Цей процес необхідний, адже дає змогу залучити значні інвестиції в розвиток енергетики, але його проведення наштовхується на значні перепони. Про необхідні умови для впровадження і злагодженого функціонування ринку електроенергії й місце, яке відводиться у ньому «зеленій» енергетиці, розповів голова підкомітету з питань електроенергетики і транспортування енергії Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки Лев ПІДЛІСЕЦЬКИЙ.

Які зміни у зв’язку із реформуванням енергетичного ринку вплинуть на розвиток місцевого виробництва і транс­портування електроенергії?

Основною перевагою реформи і запуску нової моделі ринку є те, що вона руйнує монополію обленерго. Раніше обленерго були єдиними, хто мав право постачати електро­енергію побутовим споживачам у своєму регіоні. Відсутність конкуренції, звісно, негативно впливала на якість послуги. Тепер же закон «Про ринок електричної енергії» дає змогу побутовим споживачам вільно обирати свого постачальника.

Крім того, передбачається розділення обл­енерго на дві компанії (анбандлінг): одна — виконує функції оператора системи розподілу, інша — стає постачальником.

Оператор системи розподілу залишається монополістом, проте він відповідає лише за експлуатацію, технічне обслуговування і розвиток системи розподілу. Це логічно, адже нові мережі ніхто не будуватиме: єдина система розподілу економить нам час, кошти й зусилля.

Тепер, коли оператор системи розподілу не є постачальником (після анбандлінгу це окрема  юридична особа), у нього не виникає конфлікту інтересів. Він надає доступ до мереж усім потенційним постачальникам, які відповідають вимогам законодавства. Так з’являється конкуренція на ринку постачання. Придбавши електроенергію на оптовому ринку, компа­нія-постачальник надає її кінцевому споживачеві. І таких постачальників може бути десятки, а то й сотні.

Процес анбандлінгу наштовхується на протидію з боку обленерго?

Анбандлінг відбувся. Як я зазначав раніше, кожне обленерго розділилося на 2 юридичні особи: оператора системи розподілу і постачальника.

Кожен новий постачальник пропонуватиме споживачам електро­енергії новий пакет послуг, якість обслуговування, умови постачання, вартість. Відповідно, споживачі обиратимуть постачальників, які їм імпонують найбільше, які пропонують найкращу послугу.

Щодо оператора системи розподілу, то його бюджет буде відокремлений від бюджету постачальника: коштами, що призначені на утримання та розвиток мереж більше не покриватимуть борги споживачів, як це часто відбувалося раніше.

У результаті ми отримуємо збалансовану, прозору і конкурентну систему. Опір був, як у випадку кожної реформи. Проте анбандлінг відбувся — і це головне.

Що на цьому етапі реформування є необхідним для запуску нової моделі ринку?

Найважливіше, щоб запрацював оптовий ринок. Відповідно до закону це має статися в середині 2019 р. Що зміниться із запуском оптового ринку? Наразі ДП Енергоринок гарантовано купує усю вироблену електроенергію за ціною, встановленою «вручну» Регулятором (НКРЕКП). Така ціна є сумою «економічно обґрунтованих» даних про витрати виробників (наприклад, вартість вугілля, оплата праці тощо) і пропорційного прибутку виробника. За таких умов виробники не конкурують і не мають стимулів покращувати процес виробництва: однаково їхню електроенергію куплять; чим більше вони витратять на її виробництво, тим більше зароблять. Запуск оптового ринку означатиме, що тепер виробники продаватимуть електроенергію безпосередньо постачальникам чи споживачам на свого роду біржі. А там усе працюватиме за стандартними правилами ринку: продає той, хто пропонує нижчу ціну. Дорогий і неефективний виробник просто не виживе. На разі ринок перебуває на перехідному етапі, який достатньо болючий.

Ви згадали про ДП Енергоринок. Які зміни передбачені для цієї компанії?

Дуже ймовірно, що цю компанію буде ліквідовано. Вона отримає інший статус і стане оператором ринку, тобто певним чином — це одна функція. Інша функція — так званий гарантований покупець, це технічна функція для «зеленої» генерації.

У зв’язку з цим — чи змінюватиметься цінова політика для споживачів?

Ніхто наразі не знає, якою буде ціна, адже це ринок і все залежить від співвідношення попиту і пропозиції. Якщо зважати на європейський досвід, то з початком трансформації енергетичного ринку ціна йшла вгору, а потім зменшувалася. Такого ж результату очікуємо ми. З часом ринок ставатиме зрілим, збільшуватиметься кількість виробників, ростиме конкуренція, падатиме ціна.

А що буде з тими споживачами, які через певні причини залишаться без постачальника?

Є дві категорії постачальників. Перша — це постачальник універсальної послуги, функцію якого виконуватиме компанія, що виділилась з колишнього обленерго. Тут наявне мінімальне регулювання з боку держави. Друга категорія — постачальник «останньої надії» — державна компанія, яка мусить бути на ринку і виконувати функцію «палички-виручалочки». Якщо споживач через певні причини залишиться без постачальника або не встигне вчасно укласти договір на покупку електроенергії, він може скористатися послугами постачальника «останньої надії» — але тільки на строк не більше трьох місяців. За цей період потрібно буде встигнути перейти до іншого електропостачальника.

Постачальник «останньої надії» визначатиметься на конкурсі. За останнім рішенням Кабмін без конкурсу призначив державне підприємство «Укрінтеренерго», основним видом діяльності якого був експорт електроенергії.

Яка передбачена відповідальність виробників за «зеленим» тарифом за небаланси?

Законом передбачене поступове введення відповідальності «зелених» виробників за небаланси: з 2021 р. — 10%, з 2022 — 20%, з 2030 — 100%.

Які умови необхідні для впровадження злагодженого функціонування ринку електроенергії?

По-перше, має добре працювати виконавча влада, щоб упроваджувалося в життя все задеклароване на папері. Йдеться про цілу низку підзаконних актів, які мають бути прийняті відповідно до закону, щоб конкретизувати і деталізувати його положення. По-друге, запустити транскордонну торгівлю електроенергією в Україні, щоб збалансувати систему, зробити її конкурентною вже зараз, не чекаючи на будівництво нових потужностей, закордонні інвестиції абощо.

Наскільки популярною у новій моделі ринку буде купівля-продаж електроенергії за «зеленим» тарифом?

Це залежить від багатьох чинників. Наприклад, від того, чи буде прийнято законопроект, що запроваджує аукціони для ВДЕ, — над ним ми зараз працюємо. Ідея законопроекту в тому, що інвестори, які прагнуть виробляти електроенергію з відновлюваних джерел, будуть зобов’язані брати участь в аукціоні. Тут вони на конкурентних засадах пропонуватимуть, за яку ціну готові виробляти електроенергію. Той інвестор, який запропонує найнижчу ціну, отримає право на будівництво свого проекту. Так ми матимемо максимум «зеленої» електроенергії за мінімальну ціну.

«Зелений» тариф — чинний механізм підтримки «зеленої» генерації в Україні — передбачає підтримку ВДЕ до 2030. Чим ближче до того часу, тим менше будуватиметься проектів з ВДЕ. Це пов’язано зі строком окупності проектів: наприклад, сонячна станція, збудована у 2026 р. уже не встигне окупитися. Ми хочемо продовжити строк підтримки, але зробити «зелену» генерацію ефективнішою і дешевшою. Дві зазначені моделі можуть існувати паралельно. Тільки так нам вдасться виконати ціль нашої енергетичної стратегії (25% до 2035 р.), витративши на це економічно обґрунтовану кількість коштів.

Україна встигне до кінця 2020 р. вийти на ті зобов’язання щодо забезпечення 11% енергетичних потреб держави завдяки енергії з відновлюваних джерел?

Якщо включати до «зеленої» генерації великі ГЕС і ГАЕС, то станом на кінець 2017 р. здобута частка «чистої» енергії в кінцевому енергоспоживанні України становила 6,7%. Думаю, що протягом 2018 р. частка зросла, але навряд чи більше, ніж на 1-2%.

Запровадження аукціонів якось про­стимулює інвестиційну скла­дову?

Багато залежить знову ж таки від того, чи буде прийнято закон, а також від його імплементації. Загалом ми пропонуємо інвестору багато: продовження строку підтримки ВДЕ, адже дія чинної моделі підтримки закінчується у 2030 р., прозору процедуру вибору переможця, прості умови участі. Прибічниками законопроекту є наші міжнародні партнери й Енергетичне Співтовариство. Він відповідає вимогам міжнародних договорів, які ми підписали. Тому так, інвесторів має стати більше.

Розмову вела
Марія ДАНЮК