Компанія «ФІЛІП МОРРІС УКРАЇНА» входить до п’ятірки найбільших платників податків країни. Про те, чому несистемність державних рішень призводить до зменшення надходжень до бюджету і зростання нелегального ринку — в інтерв’ю з Артуром РЄЗНІКОВИМ, менеджером по боротьбі з нелегальним обігом тютюнових виробів ПрАТ «Філіп Морріс Україна».

Які причини зниження обсягів виробництва на українському ринку? Зменшення споживання? Якщо існують інші причини, то які вони?

Зменшення споживання — це один із факторів, який традиційно впливає на обсяг ринку. В середньому у світі споживання сигарет скорочується на 1—1,5% у рік. За нашими оцінками попит на сигарети в Україні зменшується на 5% щорічно. Водночас легальний ринок скорочується на 10% і більше, що обумовлено зростанням нелегального ринку.

За останні 2 роки в Україні стрімкими темпами розвивається нелегальний ринок сигарет: згідно з дослідженням міжнародної компанії «Kantar TNS»і з початку 2017 р. до кінця 2018-го ринок нелегальних сигарет збільшився майже в 6 разів (з 1% до 6,1% від загального обсягу ринку) і становив
2,6 млрд нелегальних сигарет у 2018 р.

Уряд зараз відчуває значні недонадходження акцизного податку з тютюнових виробів. Які основні фактори вплинули на це?

За даними Держказначейства план зі збору акцизного податку за січень—березень поточного року не виконано на 5,6 млрд грн.
Асоціація «Укртютюн» уже попереджала, що рівень підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби, закладений Мінфіном, є різким, внаслідок чого бюджет отримував нижчі від очікуваних доходи протягом останніх років. Додатковим фактором стала несистемність фіскальної політики, адже за ініціативою Мінфіну, порушуючи чинний графік у 20% зростання ставок акцизів, їх повторно підвищили на додаткові 9% у 2019 р. Внаслідок такої політики на недонадходження до бюджету вплинуло не тільки скорочення споживання, а й стрімке зростання нелегального ринку. У випадку продовження стрімкого підняття акцизів і відсутності будь-якої методичної роботи державних органів, спрямованої на боротьбу з нелегальною торгівлею тютюновими виробами, тенденція до зростання контрабандної та контрафактної продукції збережеться й у 2019 р. й може сягнути 10%.

Які Ви вбачаєте механізми боротьби з нелегальною торгівлею? Які дії Уряду у цьому напрямі Ви підтримуєте або навпаки вважаєте неефективними?

Для подолання тіньового ринку сигарет потрібен комплекс заходів. Насамперед слід створити дієві механізми протидії нелегальному виробництву, контрабанді й обігу тютюнових виробів. Окрім цього, потребують удосконалення багато процедурних нюансів, наприклад, прозорий облік виробниками сировини, порядок знищення конфіскованих тютюнових виробів, обладнання, сировини тощо, створення відкритого реєстру конфіскату. Не менш важливим важелем у протидії нелегальному ринку має бути паралельне посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва й обігу тютюнових виробів.

Важливим важелем у протидії нелегальному ринку має бути паралельне посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва й обігу тютюнових виробів

І, звісно ж, потрібно, щоб органи державної влади (передусім Мінфін та ДФС) активно впроваджували наявні механізми. Приміром, сьогодні майже дві третини від загального обсягу нелегальних сигарет — це сигарети двох торговельних марок, які не марковані українськими акцизними марками і які, ймовірно, були вироблені в Україні й ніколи не перетинали її кордону. Якщо у ДФС проведуть слідчі дії, з’ясують походження цих сигарет і застосують належні заходи, нелегальний ринок можна зменшити на дві третини, а це, за нашими оцінками, може дати понад 2 млрд грн надходжень до державного бюджету на рік.

Є декілька ініціатив Уряду й Парламенту, що дають нам певний оптимізм у сподіваннях щодо подолання нелегального ринку, але вже тривалий час ці ініціативи лишаються лише намірами.

Можете навести приклади?

Ще у травні 2017 р. профільний парламентський комітет рекомендував прийняти в першому читанні законопроект
№ 4327 про посилення відповідальності за правопорушення у сфері виробництва й обігу тютюнових виробів, який, зокрема, передбачав запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду сигарет у великих розмірах. Але до пленарної зали Верховної Ради він досі не потрапив.

Також у серпні 2017 р. Уряд затвердив Національну стратегію боротьби з незаконним виробництвом і обігом тютюнових виробів до 2021 р. Сам факт ухвалення такого документа є дуже важливим: незаконний обіг тютюнових виробів визнано національною проблемою на рівні Кабінету Міністрів України. Зокрема, зазначено, що тіньовий ринок тютюну — це не тільки втрати бюджету, а й проблема, яка породжує соціальні ризики, ризики криміналізації суспільства, створює передумови для розвитку тіньової економіки, зростання корупції тощо.

Водночас майже за 2 роки Уряд так і не затвердив Плану заходів для реалізації цієї Стратегії. А без затвердження й  належної імплементації такого Плану Стратегія, на жаль, так і залишиться нереалізованою декларацією про наміри.

У найближчій перспективі в Україні планується впровадження автоматизованої системи контролю за обігом під­акцизних товарів «Електрон­на акцизна марка». На вашу думку, що отримує галузь від такого введення?

Протягом останніх 5 років уже було декілька ініціатив щодо запровадження систем, які базуються на паперовій марці із додаванням нових захисних елементів і функції електронної ідентифікації. Але ці ініціативи жодного разу не знаходили підтримки з боку виробників тютюнових виробів, оскільки запровадження таких систем лягало додатковим фінансовим тягарем на сумлінних платників податків і жодним чином не впливало на нелегальних виробників і контрабандистів. Дослідження компанії «Kantar TNS» свідчать, що більш ніж 90% від усього обсягу нелегальних сигарет — це контрабандні сигарети і сигарети невідомого походження, тобто сигарети, які взагалі не марковані акцизною маркою встановленого зразка. Але чомусь у ДФС та Поліграфкомбінаті «Україна» вважають, що нова акцизна марка — це вирішення проблеми нелегального ринку.

До того ж жодна із запропонованих систем не відповідає європейським стандартам. У рамках Угоди про асоціацію з ЄС Україна взяла на себе зобов’язання гармонізувати законодавство з правом Європейського Союзу. Тому було б логічно запровадити в Україні систему, що базується на стандартах ЄС.

Протягом останніх 5 років уже було декілька ініціатив щодо запровадження систем, які базуються на паперовій марці із додаванням нових захисних елементів і функції електронної ідентифікації

Якою є світова практика контролю за обігом тютюнових виробів? Чи ефективні ці заходи для боротьби з нелегальною торгівлею?

У світі успішно застосовують системи контролю за обігом продукції в таких галузях, як алкогольна, ювелірні вироби, фармпрепарати, автомобільна індустрія, тютюнові вироби тощо. Стосовно сигарет, найбільш прогресивною є система відслідковування обігу тютюнових виробів, яка у травні цього року має бути запроваджена в ЄС. Ця система дає змогу відслідковувати окремо рух кожної пачки сигарет по всьому ланцюгу постачання від виробничої лінії до точки роздрібної торгівлі. Для цього законодавство зобов’язує виробника наносити на кожну одиницю продукції та пакування унікальний ідентифікатор (код), що дає змогу отримати миттєвий доступ до інформації про виробника пачки, місце виробництва, лінію виробництва, час виробництва, загальну і власну назву тютюнового виробу, країну призначення, а також інформацію про етапи переміщення пачки ланцюгом постачання, зокрема про таких проміжних контрагентів, як дистриб’ютори й оптовики, їхні логістичні вузли. Це лише базові принципи функціонування такої системи. Європейським законодавством передбачено низку інших вимог і стандартів для забезпечення сумісності даних при обміні між різними державними органами. Водночас нанесення унікальних ідентифікаторів передбачено безпосередньо на упаковку тютюнових виробів. Тобто в ЄС на рівні законодавства розрізняють такі захисні елементи, як, наприклад, паперові марки та елементи функціонування електронних систем контролю.

Загальновідомо, що Україна є одним з основних джерел нелегальних сигарет у Європі. Чим це небезпечно для держави і для компанії?

Справді, контрабанда тютюнових виробів є проблемою не тільки на внутрішньому ринку України. Згідно з дослідженням Project Sun міжнародної компанії «KPMG» Україна вже 2 роки поспіль є найбільшим постачальником нелегальних сигарет до країн Європейського Союзу, а обсяг нелегальних поставок у 2017 р. оцінено в 4,8 млрд сигарет.

Це погіршує інвестиційний імідж України, адже контрабанда дешевих виробів з нашої держави до ЄС погіршує показники європейських виробників і, відповідно, може негативно вплинути на їхнє бажання інвестувати у розвиток бізнесу в Україні. Крім того, не треба забувати, що Європейський Союз — один із найбільших міжнародних партнерів і донорів України. Контрабандні потоки з нашої держави прямим наслідком мають недоотримання бюджетами країн ЄС акцизних податків. Мені доводилося спілкуватися з представниками європейських організацій та місій, і всі вони стурбовані рівнем контрабанди сигарет з України.

Різке підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби із порушенням раніше прийнятого плану-графіка є ключовим фактором зростання нелегального ринку

Одним із основних факторів зниження надходжень від акцизного податку з тютюнових виробів ви також назвали надто швидкий ріст ставок акцизу. У чому його небезпека і яким чином діяти Уряду, якщо Україна взяла на себе зобов’язання підвищити ставки акцизів на сигарети до рівня, що діє в ЄС (відповідно до Угоди про асоціацію)?

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС ми взяли на себе зобов’язання щодо приведення ставок акцизного податку до мінімального рівня, який діє в ЄС. Слід згадати, що країни ЄС, які свого часу теж проходили аналогічний шлях євроінтеграції, забезпечували поступове підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби протягом 2012—2015 рр. Україна намагається пройти цей шлях за 8 років. Різке підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби із порушенням раніше прийнятого плану-графіка є ключовим фактором зростання нелегального ринку тютюнових виробів і зниження надходжень до державного бюджету. Водночас держава зовсім не бере до уваги такі фактори росту нелегальної торгівлі сигаретами, як темпи збільшення доходів населення, рівень мінімальної заробітної плати, темпи підвищення ставок акцизів у країнах-сусідах.

Втрати державного бюджету від нелегальної торгівлі за 2018 рік 2,6 млрд грн

Важливим фактором також є нестабільність податкової політики. Легальні виробники в Україні просто не можуть складати довгострокові плани обсягів виробництва і продажу, адже не можуть бути впевнені в тому, що під кінець чергового бюджетного періоду (як це вже бувало в 2015, 2016 і 2017 рр.) акцизні ставки не просто будуть підняті, а ще й запрацюють відразу в новому бюджетному періоді з порушенням принципу стабільності податкового законодавства. Ефект від такого підвищення збільшення. Наприклад, у 2018 р. підвищення (також із порушенням) становило 30%, проте надходження до бюджету зросли всього лише на 10% порівняно з попереднім роком. Основні фактори, які дали такий ефект, — скорочення рівня споживання на 10% і відповідне збільшення нелегального ринку.

Розмову вела
Марія ДАНЮК