Реалізація важливих ініціатив у газовидобуванні та запровадження механізмів його зростання є необхідною умовою для становлення України як енергетично самодостатньої держави, для підвищення інвестиційної привабливості галузі, залучення міжнародних інвестицій та сучасних технологій. Що із задекларованого вдалося втілити у життя та які зміни чекають галузь уже найближчим часом, розповіла в інтерв’ю Ольга БЄЛЬКОВА, заступник голови Комітету ВРУ з питань ПЕК, ядерної політики та ядерної безпеки.

Який наразі рівень видобутку газу з розвіданих запасів та який обсяг прогнозних ресурсів у країні?

У цілому в Україні загальне споживання газу всіма категоріями споживачів, включаючи промисловість, населення, бюджетників, становить близько 32 млрд м3. Виробили ми минулого року 21 млрд м3 газу. Отже, нам не вистачає приблизно 12 млрд м3 для задоволення внутрішніх потреб власними силами. З одного боку, наразі необхідно оптимізувати споживання у тих секторах, де це можливо, з другого — нарощуємо видобуток газу. За останні два роки нам справді вдалося збільшити виробництво, але, на жаль, не настільки, як ми сподівалися. Річ у тім, що бізнес-модель підприємств у цьому секторі передбачає довгі горизонти планування. Скажімо, якщо у власності є 4 свердловини то щоб збільшити видобуток з підприємства, треба вже за п’ять років до їх повного виснаження бурити нові свердловини. З 10 пробурених певна кількість буде неуспішною. Рішення про буріння компанією теж приймаються довго. Проводиться детальний геологічний аудит та аналіз результатів сейсміки, враховується, наскільки позитивна ринкова кон’юнктура, тобто чи є у підприємства гроші, чи можуть вони залучити кредитні кошти, які у них можливості продажу.

Насправді показників, які були б у відкритому доступі та зручні для аналізу, на сьогодні ніхто на конкретну дату не має. І це є проблемою. Наведу для прикладу Колумбію, де на кожній свердловині стоять датчики, які звіряються раз на місяць. Проте вони нарікають, що цього замало — треба щоденний контроль і в реальному часі. В Україні, якщо відомості збираються поквартально, то це чудово, а точні підсумки підводяться за рік. Нам треба прий­няти ще багато змін, щоб зробити галузь більш сучасною.

Ви згадали про роль кон’юнктури ринку, наскільки зараз вона сприятлива для видобувників?

Сьогодні і в Україні, і в Європі позитивна кон’юнктура ринку для видобувників. Тому що ціна на газ зростає, і за таких умов легше будувати бізнес-плани під той чи інший проект. Якщо враховувати, що планування відбувається на 5-10 років наперед, то треба брати до уваги ризики країни, загальноекономічної ситуації, попиту, ціни. Сьогодні попит також є стабільним. Тож для видобувників складається все більш-менш позитивно.

Ренти за користування надрами для видобування нафти, природного газу та газового конденсату до місцевих бюджетів було сплачено майже 2 млрд грн

Що стосується законодавчої бази, то за наявної макроекономічної ситуації вона є оптимальною: ми вирішили фіскальну сторону, запровадивши стимулюючу ставку ренти, владнали земельне питання, яке було дуже болючим, адже є проблема між розпорядниками землі й користувачами надр. Буває так, що видобувна компанія отримала всі спецдозволи, погодження, а доступу до родовища не має, оскільки власник землі проти. А відбувалося це тому, що відповідно до Конституції у нас право на землю визначається окремо, а право на надра належить народу.

У законі 3096-д ми прописали законний механізм сервітуту на землю і спростили багато регуляцій, які є атавізмами Радянського Союзу.

Зокрема, прибрали або скоротили період отримання всіх дозволів. Частково вирішили питання з місцевими громадами, залишивши 5% газової ренти на місцях. Це великий крок уперед, особливо на рівні сіл, об’єднаних терито­ріальних громад, районів. Єдина моя порада для них — правильно використовувати ці кошти. Як варіант — інвестувати в енергозбереження або побудову сонячних станцій, вітряків, щоб коли знизиться рівень видобутку через виснаження надр, вони були забезпечені іншими видами енергії.

Держава проголосила розвиток вітчизняного газовидобутку стратегічним завданням. У цьому напрямі вже впроваджено низку законодавчих та регуляторних заходів. Який ефект галузь відчує найближчим часом? На скільки відсотків зросте видобуток українського газу?

Збільшення обсягів національного газовидобутку є стратегічним завданням для всієї країни. За допомогою чого можна його реалізовувати? Перше — це фіскальна політика, запровадження знижених податкових ставок. Друге — співпраця з місцевими громадами у плані правильного розподілення цих 5% ренти, про які ми вже згадували. І третє — земельні питання.

Наступний крок — проведення державних аукціонів на розвідку та розробку вуглеводнів в Україні. Держгеонадра вже оголосили про проведення електронних аукціонів. Перші очікуються в березні, другі — у травні.

Якщо оголошені ділянки зацікавлять інвесторів і вони почнуть на них працювати, то, відповідно, ми побачимо стрімке зростання.

Для розуміння, йдеться про 5-10% збільшення видобутку традиційного газу. Але якщо динаміка буде стабільно позитивна, це приведе до приходу нових гравців на ринку.

Який інтервал між аукціоном і стартом видобутку?

Від проведення аукціонів до початку видобутку проходитиме від двох до трьох років. Тільки на узгодження компанією норми з оцінцки впливу на навколишнє середовище займає півроку.

Паралельно з цим підписуються усі необхідні договори, проводиться сейсміка, отримуються дозволи.

Усі говорять про важливість залучення інвесторів. А чи здійснюється промоушн газовидобувної галузі за кордоном? Що робить держава для підтримки виробників?

Зараз вдалося кардинально змінити філософію щодо забезпечення потреб у газі. Всі, незалежно від статусу чи партійної належності, наголошують на важливості не брати «дешевий» газ у Росії, а збільшувати власний видобуток. Вважаю це свого роду першим кроком промоушена. Така одностайність є гарним сигналом для інвесторів, які розуміють, у якому напрямі йде держава і що вона підтримуватиме. На Українському газовому форумі, що нещодавно проходив у Лондоні, ми вже чітко розуміли, про що ведемо бесіду з потенційними інвесторами і що пропонуємо. Від них же почули, що тепер уже можна вести предметну розмову.

Ще одні двері до промоушена відчиняє перехід на електронні аукціони. Ми вивчаємо цей механізм і звертаємося до ключових послів тих держав, де є великі компанії — потенційні інвестори в газовидобувну галузь України. Головне прохання до них — розіслати інформацію про ці аукціони. Найбільше нас цікавлять такі країни, як США, Канада, Великобританія, Нідерланди, Франція, Італія, Китай, Аргентина. Скажімо, в Латинській Америці бум у видобувній галузі.

«Важливо залучити тих, кому вдалося побудувати модель з видобутку нетрадиційного газу. На сьогодні найуспішніші у цьому напрямі США, Канада, Аргентина, є позитивні тренди в Китаї»

В Україні є окрема тема — газ на шельфі. Ми втратили усі активи, які були пов’язані з дуже позитивною тенденцією в Криму. Видобуток газу там становив близько 1,5 млрд м3, але потенціал Чорного моря значно більший. За фаховими оцінками доведені газові запаси регіону становлять 68 млрд м3, а потенційні ресурси — значно більші.

В Україні немає компаній, у яких був би досвід видобутку на шельфі; це інша бізнес-модель, інші технологічні виклики, абсолютно все інше. Нам цікавий досвід Норвегії, Великобританії, Мексики, тому ми повинні дивитися широко і зробити цю тему справді широким промоушеном.

Кого із сервісних компаній чекаємо після Українського газового форуму, який відбувся в Лондоні?

Краще не загадувати наперед, а поговорити про наявні проекти. Гарним прикладом є АТ «Укргазвидобування», яке активно працює з Канадою та США і залучає у своїх проектах компанії, що допомагають відновлювати видобуток на вже наявних родовищах. Слід зазначити, що ці компанії мають великий прицільний інтерес до українського видобування. Після того, як вони розпочнуть працювати з державним сектором, їх неодмінно зацікавить приватний.

Що дає підстави так вважати? На сьогодні 75% видобутку забезпечує «Укргазвидобування», і це якірний замовник з найбільшим обсягом робіт. Зауважу, що завдяки своїм обсягам вони знижують ціну на всіх тендерах, чим роблять послугу ринку. І треба віддати належне не тільки їх позитивному впливу на ринок, а й ролі у залученні сервісних компаній, які перший раз входять в Україну, а далі почнуть працювати з іншими компаніями.

Розмову вів
Павло ПОЛІКАРЧУК