В інтерв’ю з Андрієм МИЗОВЦЕМ, президентом асоціації «Газові трейдери України», проєкт «РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах» говорив про роботу компаній-трейдерів в умовах лібералізації газового ринку в Україні, про цінову політику, а також нові виклики у час впровадження ринкових відносин на внутрішньому ринку газу в Украї

Які основні тенденції на ринку газу у 2019 р. ви б назвали?

Якщо проаналізувати баланс споживання газу у 2019 р. в Україні, то порівняно з минулим роком споживання впало на 8%. Це сталося внаслідок зменшення споживання газу населенням (14–15%) і спаду промислового виробництва, а саме зменшення споживання газу металургійними і хімічними підприємствами. Споживання газу є індикатором того, як працює промисловість.

Порівняно з попередніми роками значно знизилася ціна ресурсу, приблизно втричі. Причина цього – як об’єктивні фактори, так і суб’єктивні. Об’єктивні – світові тенденції на енергетичних ринках, поставка американського LNG, відкриття багатьох нових транспортних коридорів, які можуть постачати газ, і це все впливає на зменшення ціни ресурсу. Тому бізнес має прогнозувати і розуміти ризики ціноутворення, оскільки цей ресурс може закуповуватися і наперед. Але це, так би мовити, плюси і мінуси конкурентного ринкового середовища.

Чи вплинуло зниження ціни ресурсу на компанії-трейдери?

Якщо брати великих газотрейдерів, то в цілому для них не принципова ціна ресурсу, оскільки в них є своя маржа, по якій вони працюють. Якщо брати в абсолютному значенні, то, звісно, маржа зменшилася, а якщо брати у відсотках, то, можливо, вона навіть і збільшилася.

Які ваші прогнози щодо ціни газу?

У найближчі роки – ціна не зростатиме, ну, тільки якщо не трапиться якихось серйозних катаклізмів природного чи технічного характеру. На внутрішньому ринку вона залежатиме від того, наскільки розвиватиметься промисловість, але за прогнозами не все так райдужно. Крім того, потрібно завершити лібералізацію внутрішнього ринку газу, тоді й ціни будуть більш прогнозованими. З іншого боку, в України негативний баланс газу, оскільки маємо імпортувати його, тому для нас потреба в ресурсі є основною.

На зменшення ціни газу вплинуло і укладання транзитної угоди між Україною і Росією. На ваш погляд, підписання угоди – це перемога?

Потрібно розуміти декілька аспектів, перш ніж робити висновки про вигоди укладання угоди. Перший аспект  – Україна виграла справу в Стокгольмі. Другий аспект – дуже тепла погода взимку. Третій аспект – величезні об’єми газу, які були закачані в підземні сховища і в Європі, і в Україні. Все це давало можливість, на мою думку, вести переговори успішно.

Європейські принципи роботи – це бронювання потужностей безпосередньо в оператора ГТС, а не у посередника, яким зараз є «Нафтогаз» між «Газпромом» і оператором ГТС

Також слід розуміти, що світ змінився і перейшов від довгострокових контрактів до контрактів, які укладаються на невеликий проміжок часу. Тому, зваживши всі ці фактори, вважаю, що обсяги транзиту, про які зараз було домовлено, є реальними.

Лише виникає питання: чому не було підписано прямої угоди між «Газпромом» і новим оператором ГТС – «Оператором газотранспортної системи України» (ОГТСУ)? Чому ризики або нюанси лежать у площині угоди між «Газпромом» і «Нафтогазом», хоча російська сторона всюди наголошувала: «Ми працюватимемо тільки за європейськими принципами»? А європейські принципи роботи – це бронювання потужностей безпосередньо в оператора ГТС, а не у посередника, яким зараз є «Нафтогаз» між «Газпромом» і оператором ГТС. Адже гіпотетично може скластися ситуація, коли НКРЕКП збільшить тарифи на транзит, і тоді компанія, яка уклала договір з оператором ГТС, нестиме всі можливі ризики додаткових витрат. «Газпром» у цьому разі застрахував свої ризики від подібних небажаних для нього рішень, а наша верхівка погодилася на такі умови «Газпрому». Тепер, незалежно від рішень регулятора щодо тарифів на транспортування газу, умови транзитного контракту залишаться незмінними від початку 2020 р. і до його закінчення.

Позитивним фактором використання ПСГ у 2019 р. стало впровадження механізму митного складу

Тобто все ж таки питання ставок на транзит за­ли­шається…

Ось проаналізуйте. Сусідня Польща з 2023 р. відмовляється від транспортування газу з Росії. Через «Турецький потік» Росія планувала поставляти до 20 млрд кубів, потім знизила до 16 млрд, а по факту поставляє тільки 8 млрд кубів. Болгарія замість російського газу обрала азербайджанський і американський з терміналу СПГ у Греції. «Газпром» втрачає споживачів у Європі. В них залишається понад 20 млрд кубометрів газу, який потрібно кудись реалізовувати. Зважаючи на всі ці фактори, Україна могла б отримати більш привабливі ставки транзиту на російський газ.

Чи впроваджується зміна підходів до стратегічного напрямку – використання ПСГ?

Дуже позитивним фактором використання ПСГ у 2019 р. стало впровадження механізму митного складу. Іноземні компанії можуть використовувати наші підземні сховища газу, не розмитнюючи його і не сплачуючи за вхід і вихід, а лише за зберігання. У разі якщо цей газ продається в Україні, тоді вже стягуються податки. За минулий рік обсяги зберігання газу в підземних сховищах сягнули понад 2 млрд куб. м. Це один з важливих аспектів, який можна використовувати при наданні послуг західним компаніям. Тут ми виграємо, оскільки багато сусідніх країн або взагалі не мають сховищ (наприклад Молдова), або їх недостатньо. Ось такими можливостями потрібно користуватися, тоді будуть завантажені наші сховища і західні маршрути ГТС, сплачуватимуться податки до нашого бюджету, а також будуть залучені наші спеціалісти.

Транзит російського газу в січні 2020 р., порівняно з аналогічним періодом минулого року, скоротився втричі – до 2,548 млрд куб. м. Чи розглядаються заходи щодо оптимізації роботи ГТС?

Так, я впевнений, що найближчим часом новий оператор ГТС запропонує своє бачення оптимізації тих напрямків ГТС, які не використовуються як транзитні або по яких зменшаться об’єми. Виникає необхідність переглянути інтерконектори. Наприклад, з Польщею слід більше співпрацювати, зокрема в напрямку диверсифікації постачання. Раніше вся наша ГТС була спроєктована таким чином, щоб постачати газ у Європу, і тоді газ міг перетікати лише зі Сходу на Захід. А інтерконектори дають можливість цей самий газ з Європи по тих самих трубах постачати реверсом в Україну. До певного часу були перешкоди з боку «Газпрому», оскільки в контрактах 2009 р. заборонено використовувати газ для реверсу. А зараз така заборона відсутня.

Щодо нових інтерконекторів, чия це має бути ініціатива?

На мою думку, це повинні робити комерційні суб’єкти господарювання. Є стандартна процедура: проводяться запити на можливе використання потенційних газопроводів і якщо є запит від гравців ринку, тоді вже переходять від теоретичного обговорення до практичного втілення.

Збільшення інтерконекторів у Європі не є новиною, оскільки всі турбуються про безпеку газопостачання, дедалі менше хочуть залежати від країн-транзитерів (Україна, Білорусь, Польща, Словаччина) і прагнуть постачати газ напряму. В цьому разі два «Північні потоки», які одразу заходять на територію Німеччини, дають можливість говорити лише з одним партнером.

За минулий рік обсяги зберігання газу в підземних сховищах сягнули понад 2 млрд куб. м.

Які ключові тенденції ринку газу ви очікуєте в поточному році?

Потрібно лібералізувати ринок і в такому сегменті, як постачання газу для населення, що становить третину споживання газу в Україні. Слід починати зі спрощення процедур і відстежувати зловживання, а це робота нашого енергорегулятора НКРЕКП. Загалом підкреслю: це великий плюс, що попередній склад Верховної Ради імплементував європейське законодавство, починаючи від ринку газу, далі – ринку електроенергії, Закону про Регулятора. Це справді перевага для запровад­ження європейських правил на ринках.

Потрібно лібералізувати ринок і в такому сегменті, як постачання газу для населення, що становить третину споживання газу в Україні

Серед побоювань: проблема можливого банкрутства «Укртрансгазу». Після виділення діяльності з транспортування газу в юридично відокремлену компанію ТОВ «Оператор ГТС Украї­ни» робота «Укртрансгазу» серйозно ускладнилася через активізацію неправомірних дій третіх осіб щодо протиправного заволодіння його майном. Окрім того, відкрите питання небалансів добового балансування ставить під загрозу також і стабільну роботу нового оператора.

Розмову вела
Марія ДАНЮК