Валерій ТАРАСЮК, Голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
У рамках нової моделі ринку електроенергії для юридичних осіб діють ринкові механізми. Окрім того, постачальник може запропонувати споживачеві індивідуальні умови, зважаючи на специфіку діяльності. Про які результати роботи нової моделі вже можна говорити?
Закон справді запрацював, хоча й сумбурно, але подібна турбулентність спостерігається в усіх країнах, де ввели таку саму модель. Спочатку ціни злетіли вгору, з’явилися нові правила – але і гравці ринку, і Уряд прилаштувалися. Система недосконала, є намагання гравців використати якісь прогалини у своїх інтересах, проте ми реагуємо, корегуємо, налагоджуємо. На початку впровадження ринку електроенергії ціни дещо зросли, а восени різко впали – втрутилася і Комісія, і Уряд, щоб змінити ПСО і стабілізувати ціни. Наша задача – пошук балансу, тому що споживачі зрештою і є економікою країни.
У нас немає іншого шляху, ніж перейти на стимулююче регулювання
Сьогодні існує чимало дискусій про перехресне субсидіювання і, відповідно, високу вартість електроенергії для промисловості. Чому наразі неможливо зрівняти тариф для побутового і промислового споживача?
Неправильно, коли існує нерівність для споживачів – це поле для зловживань. У цьому разі ми говоримо про споживачів промислових і побутових. Таку нерівність зараз можна оцінити в понад 60 млрд грн – це сума, яку промисловість платить за населення. Зрозуміло, що промисловість стає від цього менш конкурентною, а населення нічого від цього не виграє, тому що виробник включає цю суму до кінцевої ціни на товар і населення все одно її платить. Це потрібно вирівнювати, бо в розвинутих країнах виробник купує оптом і отримує знижку, а населення – у роздріб. Це питання чутливе, політичне і входить до повноважень Кабміну. Після 01.07.2019 діють вільні ціни для всіх, але Кабмін через механізм ПСО може встановлювати пільги для певних категорій споживачів. Найголовніше – не допустити дисбалансу між споживанням і коефіцієнтом дефіциту виробленої енергії.
Чи можлива зараз конкуренція за побутового споживача?
У газовій сфері – так, а у сфері електроенергії – ні, бо немає ринкової ціни і немає, за що боротися.
Із січня вже надходять нові, розділені надвоє, рахунки. Один – за фактично спожитий газ, другий – за його транспортування. Як це працює щодо електроенергії? Який порядок тарифоутворення? Від чого залежить ціна і що на неї впливає?
У нас ціна за транспортування локальними мережами була завжди. Її вже включали до складу рахунку за газ. Якісь компанії зазначали, деякі – ні. Ця плата йде на фінансування робіт з обслуговування мереж, на утримання аварійних служб тощо. Із січня ми відокремили цю оплату і показали: ось плата за газ, а ось плата за розподіл. Це зроблено для того, щоб споживачам було зрозуміло, за що вони платять. Щоб зменшити навантаження на споживача, ми розділили плату на 12 рівних частин. Раніше споживачі платили в опалювальний сезон основну частину, а оскільки зарплата однакова весь рік, то вирішили цю платню розділили на 12 частин. У газовій сфері вже можна говорити про конкуренцію. За розподіл споживач платитиме стабільно, окремо, а щодо постачання – вже з’являються компанії, які йтимуть до споживача для того, щоб постачати газ. Зокрема НАК «Нафтогаз» повідомив, що йтиме. Ми розробляємо вдосконалену процедуру зміни постачальника. Зараз вона є, нею користуються, але вона доволі складна – треба отримати довідки від попереднього постачальника, і теоретично він може не дуже хотіти давати таку довідку. Нині ми почали роботу, процес буде активнішим і дієвішим, тому що багато споживачів змінять сьогоднішніх постачальників газзбутів на інших. Це європейська практика, і я не шкодую, що ми так зробили.
Чи є в планах Регулятора вирішення питання RAB-тарифів?
Це питання стосується електричної мережі – так зване стимулююче регулювання, новий підхід до формування тарифів на розподіл електроенергії. Я переконаний – у нас немає іншого шляху, ніж перейти на стимулююче регулювання. Ми одна з небагатьох країн, де все ще існує система «витрати плюс», коли тариф рахується набором витрат. Ліцензіат завжди підсовує Регулятору ці витрати і намагається переконати, що йому потрібен такий набір витрат. Регулятор намагається відкоригувати його по цінах, потім перевірити, як усе виконується. Проте це ми живемо так, передові країни дають певну сталу суму і встановлюють вимоги стосовно якості, зниження витрат, а як ти цього досягнеш – це вже твоя справа. Звіт – через певний період. Якщо вони не досягають зменшення витрат, тоді вже йде покарання. Так працює стимул. Друга ціль стимулюючого регулювання – це залучення інвестицій. Усі ми знаємо, що електромережі зношені, їх треба оновлювати, але це можливо лише за рахунок інвестицій. Тому не може відбуватися процес оновлення без коригування тарифів.
Залишається проблема неповної оплати облгазами послуг балансування. Яка ваша позиція щодо цього?
Треба платити. Зараз створено нового оператора ГТС. Ми повернулися до проблем неоплати облгазами і почали процедуру переведення їх тарифу до обґрунтування економічного рівня з метою належного утримання газових мереж. Одна річ сперечатися, чиї це мережі, а інша – утримувати їх. Маємо надію, що в цьому році проблему буде вирішено.
Які плани на 2020 рік ставить перед собою комісія?
У планах – повернути довіру до Регулятора з боку наших ліцензіатів, і ми бачимо позитивні відгуки про роботу комісії. Ми виконуємо конкретні дії – все прозоро і відкрито. Якщо ми помітили, що є перекоси на ринку, тоді відверто намагаємося їх виправити, і нам це вдається. Довіра до Регулятора – це дуже важлива справа, це головне, що ми хочемо зробити.
Розмову вела
Марія ДАНЮК