Про найбільшу проблему в алкогольній галузі — в інтерв’юз Володимиром ОСТАПЮКОМ, головою асоціації «Укрводка».

Асоціація опікується захистом прав та інтересів своїх учасників. Які проблеми існують нині, що заважають нормальному розвитку конкурентного середовища?

Найбільша проблема сьогодні — це нелегальна алкогольна продукція. Вона шкодить і нормальному розвитку конкурентного середовища, і бюджету, і населенню.

Чому, на ваш погляд, акцизна політика у нас є неефективною?

Тому що вона відсутня. В Україні немає акцизної політики. На жаль, акцизний податок перетворився на податок, рішення щодо якого ухвалюють під час прийняття бюджету на наступний рік, а розрахунки акцизного податку відбуваються, виходячи з розміру «діри» в бюджеті.

Останні два роки (2018–2019) ставки акцизного податку на алкогольні напої  не змінювалися — і це позитивне рішення як для виробників, так і для бюджету, оскільки фіскальна віддача від збільшення ставок акцизного податку була настільки низькою, що при зменшенні обсягів виробництва та реалізації утримання ставки дало можливість зберегти  надходження до бюджету на  (хоч і не значний, але плюс) близько 0,5–2%. Однак, які ставки запропонують на 2020 р., ми не знаємо. І це дуже неконструктивно.

Основним постачальником нелегального продукту є внутрішній ринок

Звідки надходить на ринок контрафактна продукція? За вашими підрахунками, які це втрати бюджету?

Більш ніж 12 млрд грн в тіні (понад 50% ринку алкогольних напоїв) – це занадто високий показник, на який не можна не зважати і який не може залишатися непоміченим. Основним постачальником нелегального продукту є внутрішній ринок. Імпортна контрафактна продукція порівняно з вітчизняною все ж становить менший відсоток.

По надходженнях акцизного податку вже можна побачити, як вплинуло підвищення мінімальної роздрібної ціни на легальний ринок. Чи це єдиний фактор, який призвів до зменшення легального ринку?

На надходження акцизного податку впливає високий рівень нелегального ринку і низький рівень фіскальної віддачі від акцизного податку з ЛГВ (при збільшенні ставок акцизного податку значне падіння обсягів виробництва не бралося до уваги).

Наприклад,  з 2014 по 2017 рр. ставка акцизного податку зросла на 125% – з 56,42 грн до 126,96 грн за 1 л 100% спирту. При цьому обсяг виробництва за вказаний період скоротився на 34,3% (за офіційними даними Держстату України). Надходження ж залишилися на тому самому рівні.

Акцизний податок на алкогольні напої вже давно не приводить до бажаного наповнення державного бюджету

Статистика свідчить, що введений 5%-й роздрібний акциз не дав очікуваних результатів, а в деяких випадках спричинив   появу нових нелегальних схем. Які ви бачите шляхи або можливості його реформування, адже сама ідея залишити частину акцизу в регіонах є хорошою?

Ми говорили про труднощі адміністрування цього податку ще під час його запровадження. Розуміємо бажання місцевих громад мати власні кошти на розвиток  ефективного місцевого самоврядування, створення комфортних умов для проживання громадян, надання їм високоякісних і доступних публічних послуг. Тут потрібно шукати компроміс.

Рішення щодо акцизу ухвалюють під час прийняття бюджету на наступний рік, а його розрахунок — виходячи з розміру «діри» в бюджеті

До середини липня має бути затверджено нову декларацію в рамках середньострокового бюджетування. І знову на порядку денному будуть акцизи. Два роки поспіль Уряд прислухався до галузі, але дефіцит бюджету також на часі. Як не зробити «боляче» галузі?

Акцизи завжди на порядку денному. Нова декларація передбачає збільшення акцизного податку на 6% або 6,5% (два сценарії). Що отримаємо врешті — невідомо. Акцизний податок на алкогольні напої вже давно не приводить до бажаного наповнення державного бюджету, я вже говорив тут про низьку фіскальну віддачу. Тому покрити дефіт бюджету можна лише за рахунок прийняття комплексу заходів, спрямованих на детінізацію.

Сподіваємося, Уряд і народні депутати прислухаються до галузі й у цьому році.

Розмову вела
Ганна ЛИСЕНКО