В Україні діджитал-реформа, схоже, набирає обертів, а «держава у смартфоні» поступово крок за кроком стає повсякденною реальністю, охоплюючи чимдалі більше сфер. Так, 15 квітня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», відомий як закон про «Дія City». Водночас Мінцифра, яка взялася за максимальну цифровізацію всіх держпослуг у країні, готує до запуску нові технологічні проєкти. Про те, що стало стимулом для чиновників і нардепів до IT-революції і як на це реагують пересічні громадяни та лобісти, розповів віце-прем’єр — міністр цифрової трансформації Михайло ФЕДОРОВ.

Україна проголосила себе «державою у смартфоні». Реалізація яких проєктів сприятиме втіленню цієї амбітної мети, особливо в напрямках економіки, торгівлі та фінансів?

Думаю, усі згодні, що майбутнє — за цифровою економікою. Розвиваються взагалі нові сфери життєдіяльності людей. Ми бачимо, як сьогодні з’являються нові продуктові компанії-стартапи і як швидко вони починають дуже дорого коштувати.

Наприклад, останній кейс із компанією Clubhouse, капіталізація якої за місяць досягла $4 млрд. Тобто все дуже швидко відбувається.

Звичайно, усе, що ми робимо, — це для того, щоб країна була дуже зручною та ефективною для людей. І ефективною для тих, хто ухвалює рішення, куди ми як держава рухаємося. Тому в нашого міністерства є конкретні чотири цілі, і вони пов’язані з тим, як відцифрувати всі послуги, зробити їх доступними через інтернет. Тому що інтернет — це також цифрова економіка.

Є дослідження Світового банку, яке стверджує, що розвиток інтернет-інфраструктури позитивно впливає на економіку. Навіть є кореляція, наскільки збільшується ВВП країни. Тому що люди на місцях розвиваються, соціалізуються, працюють онлайн, відкривають онлайн власну справу, навіть залучають кошти з інших країн.

Тому ми й відцифровуємо всі послуги і хочемо до 2024 р. зробити найзручнішу державу в світі. Прагнемо, по-перше, щоб усі послуги в державі можна було отримувати за кілька кліків як громадянам, так і бізнесу.

По-друге, ми хочемо в Україні збільшити ВВП у сфері IT та креативної індустрії з 3,7% до 10%.

Для цього Мінцифри започаткувало низку ініціатив. Зокрема, запустили най­швид­шу в світі реєстрацію ФОП і ТОВ. За 7–15 хвилин можна зареєструвати власну справу. Скоро буде можливість сплатити податки за кілька кліків. У травні відбудеться «Diia Summit», і ми презентуватимемо цей сервіс, а також електронний підпис у смартфоні — «Дія Підпис». Разом з іншими міністерствами займаємося реалізацією проєктів цифрової трансформації. Зокрема, введенням електронної акцизної марки.

Також у минулому році запустили проєкт «Дія.Бізнес». Тепер у кожної людини є можливість отримати безкоштовно онлайн-консультацію щодо розвитку власної справи онлайн — на сайті Дія Бізнес. Крім того, є можливість це зробити офлайн у центрах «Дія.Бізнес». Офлайн-центри вже відкрилися в Миколаєві, Харкові, Черкасах і в КНУ ім. Тараса Шевченка. А протягом наступних трьох років відкриються в кожному місті з населенням більше 50 тисяч людей. Також для бізнесу ми запустили Фонд стартапів, який допомагає проєктам.

Тобто робимо все, щоб у нашій країні було більше підприємців. Якщо коротко, то «держава у смартфоні» — це, по суті, дуже зручна держава, де можна отримати будь-яку послугу для людей і бізнесу за кілька кліків. І держава, у якій ухвалюються ефективні управлінські рішення на основі якісних даних.

Світовий пандемічний тренд став драйвером для цифрових трансформацій багатьох бізнесів та урядів. Як він вплинув у цьому контексті на Україну? Як у позитивному, так і негативному сенсі.

Пандемія ковіду загалом пришвидшила процес цифровізації. Це точно. Коронавірус сприяв оперативному ухваленню рішень у напрямку цифровізації. Приміром, уряд проводить усі засідання онлайн. Хоча до пандемії були спроби працювати в такому режимі, але вони нічим не закінчилися. Попри те, що нині частина урядовців уже перехворіла, ми все одно збираємося онлайн і проводимо засідання дистанційно.

Ми швидше почали ухвалювати рішення щодо постанов, які допомагають запускати електронні послуги. Наприклад, на «Diia Summit» будемо презентувати електронну зміну місця реєстрації — найпопулярнішу послугу в країні.

Раніше було б чимало скептичних точок зору, мовляв, а давайте не будемо це спрощувати, бо це може якось негативно впливати на державні процеси. Зараз усе вирішується набагато швидше. Закони ухвалюються швидше. Коли люди почали активно використовувати технології і відчули їх зручність, то зрозуміли, яка роль IT у житті, вони тепер мислять через технології, а політики й чиновники швидше ухвалюють рішення.

Відтак, по-перше, змінилися самі люди. Вони тепер мислять сучасно й використовують технології. По-друге, змінилася швидкість ухвалення рішень. ІТ-технології швидше розвиваються. І не тільки в Україні, а й у всьому світі. Так, скажімо, на радарах людей, які ухвалюють рішення, з’явилося дуже багато IT-кейсів для життя, управління, побудови держави, і почався стрімкий шерінг досвіду.

Наприклад, є додаток «Вдома», що допомагає моніторити самоізоляцію. Якась країна його першою створила, а інші (у тому числі й Україна) його повторили, вдосконалили та зробили кращим, ніж в інших країнах. Почався такий шерінг технологій і рішень, а процес стирання технологічних кордонів пришвидшився і став прозорішим.

Пандемія тільки пришвидшила розвиток технологій. Узагалі, думаю, це буде перехід до нової формації життєдіяльності суспільства, коли все базується на основі технологій.

Чому проєкт «Е-податки»? Якої цифрової трансформації зазнає адміністрування податків? Та коли бізнес і громадяни відчують ефект від його реалізації?

Потрібно максимально спростити процес сплати податків, бізнес буде сплачувати швидко, за кілька кліків, без потреби шукати правильні рахунки чи переживати через граничні терміни оплати. Без важких декларацій, процес повинен бути дуже легкий. Це загалом трансформує уяву про Податкову. Вона повинна стати зручним сервісом, і навіть процес сплати податків має бути простим, як, наприклад, замовлення води через додаток у смартфоні. Як тільки Володимир Зеленський став президентом, завдяки популярності його сторінок у соцмережах ми зробили кількісне дослідження через опитування 80 тис. респондентів. Отримавши багато відповідей від користувачів, ми оцінювали якість послуг. Тож сплата податків і послуг, пов’язаних із цим, була серед лідерів у представників бізнесу щодо сервісів, які потрібно трансформувати.

У нас є повне розуміння і співпраця з Податковою. Мені дуже подобається ефективність керівника Податкової як менеджера. Його переобрали, він виграв конкурс на 5 років. Він дуже правильно робить з точки зору управління, довіряє і співпрацює з нашим міністерством, нічого не блокує. Ви ж і самі бачите, які найбільші «скрутки» були ліквідовані, і надходження від Податкової збільшуються. А помилка, що була в алгоритмах, вирішилася. По суті, інструмент вирішення цієї проблеми був у частині IT. Він допустив СБУ, наше міністерство та інших фахівців до вирішення цієї проблеми. До цього всі замовчували і не давали її усунути.

Враховуючи популярність послуг для бізнесу, ми починаємо трансформацію саме з цих сервісів. Звичайно, ми постійно покращуємо рівень. Як тільки запустили ФОП-реєстрацію, були певні проблеми. Але ми постійно цю послугу покращували, ліквідували зайві процеси. На сьогодні вже 50% усіх зареєстрованих і загалом дій із ФОПами — закриття/відкриття/зміна даних і т.д. — відбуваються через портал «Дія». До 2019 року було тільки 4%. Послуга працювала, але вона вважалася складною, забюрократизованою. Пам’ятаю, була з 58 полями, а зараз їх 12.

Я добре розумію, які є проблеми, де потрібні покращення, тож реагую на всі повідомлення в соціальних мережах. Завжди надсилаю скарги від людей нашій команді. Бо ми хочемо ці послуги допрацювати до ідеального стану.

Постійно вимірюємо рівень задоволення послугами. Що стосується реєстрації ФОПів, цей показник становить 92%. Послугою «Е-малятко» задоволені 94%.

Починаємо з найпопулярніших послуг, і тут важливо розповідати людям про культуру використання зручних технологій. Щоб вони підтримували трансформацію, не боялися і допомагали нам виявляти чиновників і тих, хто на цьому заробляє. Тому що є супротив.

Уже кілька років поспіль держава намагається детінізувати сферу малого та середнього бізнесу, запровадивши РРО для всіх, однак щоразу наштовхується на спротив підприємців. Яким чином запроваджені в 2020 році програмні реєстратори розрахункових операцій сприятимуть вирішенню цієї проблеми? Які ще підходи може використати держава?

Так, у нас є заступник із цифрової трансформації в Податковій, який працює саме з напрямком РРО. Я більше сфокусований на тому, як створити умови, щоб бізнес сам захотів сплачувати податки й сам виходив із тіні, а не заганяти його в тіньовий сегмент.

Тому проєкт «Дія City» — відповідь на це питання. Хочемо взяти ФОПів третьої групи і перекласти на компанії, на ТОВки, аби бізнес по-білому сплачував 5% податків. Єдиний податок, який вводиться додатково порівняно з ФОП-моделлю, — це 1,5% воєнного збору, який, окрім ФОПів, сплачує вся країна. Запровадити податок на виведений капітал 9% замість 18%, залишивши при цьому можливість самостійно обирати, який саме корпоративний податок сплачуватиме компанія.

Для компаній і людей нічого не змінюється: вони як сплачували певне податкове навантаження, так і сплачують. Але тепер вони працюють повністю по-білому. І для них це буде крутим стимулом, вони відчуватимуть, що сплачують усі податки, що збільшується рівень їхньої гідності, збільшується рівень вимог до влади.

Мені здається, що питання детінізації — перший важливий крок за межами сфери технологій. Якщо податкова система не ідеальна, якщо багато різних податків і вони великі, то що б ми технологічно не вводили, тоді або зупинимо бізнес, або підприємці знайдуть інші шляхи, як не сплачувати податки. Відтак нам варто поставити питання: не щось детінізувати з точки зору технологій, а що зробити, аби бізнес сплачував податки по-білому. Які створити стимули та як зробити найкращу податкову систему в світі.

У Дубаї, тільки в одному еміраті ОАЕ, діють 20 спеціальних економічних режимів для різних напрямків, а в Україні — нуль. Загалом в усіх Еміратах діють від 40 до 50 режимів, а в нас — нуль. Ви навіть не уявляєте, який неймовірний супротив відчуваємо ми, розвиваючи цей проєкт узагалі.Здається, людям не потрібна реальна податкова система, або вони цього не розуміють. Але чимдалі більше громадян починають нас підтримувати. Тому нам потрібно зробити такий перший приклад в Україні, коли ми скажемо: дивіться, потрібно дерегулювати, створити максимально найкращу податкову систему, захистити від неправомірних дій правоохоронців, щоб подивитися, як буде розвиватися напрямок.

Обіг контрафактного алкоголю та тютюну — одна з найбільш корумпованих сторінок віт­чизняної економіки. Збитки, нанесені державі таким чином, обраховуються мільярдами доларів. Яким чином проєкт «Е-акциз» зможе навести тут лад?

У першу чергу, у цьому році ми хочемо запустити повноцінний і нормальний пілотний проєкт з алкогольною продукцією. Тому що до цього часу були спроби, але ні в кого не виходило це зробити. Восени планується запуск «пілоту», щоб подивитися, як він працюватиме, відкоригувати всі процеси. А вже потім почати масштабування на інші напрямки. Зрозуміло, що з’явиться високий відсоток детінізації, багато грошей ми зекономимо для бюджету, досягнемо додаткових мільярдних надходжень. Наведу приклад: як сьогодні для будь-якого бізнесу є очевидним рішення створити сайт, бо кожному бізнесу він потрібен, так і впровадження електронного акцизу. Тут навіть нічого проговорювати. Це великий антикорупційний проєкт, і від нього ми очікуємо додаткові надходження до бюджету, але в цьому році потрібно запустити «пілот», щоб усе запрацювало, відшліфувати кожний процес, а потім масштабувати. Зараз ми займаємося виключно операційною роботою, є в нас певна архітектура, яку ми розробили. Допомагає нам проєкт «TAPAS», виділяючи на це кошти. Водночас є багато лобістів і різних груп впливу, які намагаються залишити старі схеми та механізми, але ми не допускаємо цього. У проєкті головне — операційна спроможність його реалізувати. Відкинути вбік усіх лобістів, усіх, хто намагатиметься лишити корупційні схеми. Адже ходить багато легенд, що в другу зміну на спиртзаводах виготовляють контрафакт. Коли будемо впроваджувати «пілот», обов’язково перевірятиму спиртзаводи. Тут мова йде про збереження життя людей, оскільки громадяни можуть купувати контрафакт, а це неякісна продукція.

 Чисельність населення є не менш важливим показником для розвитку економіки. Коли в Україні зможуть порахувати населення з використанням лише реєстрового методу?

Будемо сподіватися, що в 2023–2024 рр. вдасться це зробити. Зараз ми запускаємо в онлайні найпопулярнішу послугу — зміну місця реєстрації. Ми не тільки спрощуємо процедуру зміни місця реєстрації, але й повністю змінюємо інститут прописки. Упевнений, коли ця послуга стане зручною, ми зрозуміємо мобільність людей по країні, як вони пересуваються територією України, де хто проживає. Це вже дасть змогу більш точно прогнозувати створення інфраструктурних об’єктів. Адже сьогодні кожен третій українець проживає не за місцем реєстрації, а мільйон громадян узагалі не має прописки. Спершу плануємо запустити сервіс для власників ID-карт, які вже є в Демографічному реєстрі та мають унікальний номер. Після цього плануємо зареєструвати законопроєкт, щоб власники паперових паспортів також могли онлайн змінювати місце реєстрації без паспортного штампу та довідки.

Яким чином працювати з недовірою суспільства до діджиталізації, і чи має Мінцифри власну стратегію щодо цього?

Запускати більше продуктів. Потрібно, щоб, у першу чергу, ключові стейкхолдери, які ухвалюють рішення (нормативно-правові, законодавчі тощо), підтримували це. Потім, після впровадження, коли люди починають користуватися і більше довіряти, нам буде чимдалі легше впроваджувати наступний крок. Ідеологічно всі міністри підтримують цифрову трансформацію, ніхто не саботує, працюють, як єдина команда. Усі підтримують цифровізацію. Що стосується громадян, то на сьогодні вже 10 мільйонів людей користуються продуктами «ДІЇ» без урахування застосунку «Вдома». Це велика підтримка. Спершу з’явилася підтримка з боку людей, а після цього — всередині Кабміну.

У КМУ побачили, що «Дією» користується багато громадян. Згодом навіть «Нова пошта» та банки почали приймати відправлення, тому що люди до них приходили й запитували: «Чому не приймаєте?!», «Чому не приймаєте?!» Ми, ще навіть не маючи закону, долучили 100 партнерів, які приймали «Дію», а вже потім ухвалили законопроєкт. І це лише початок. Уже з серпня 2021 року цифрові документи прийматимуть усюди.

Розмову вів Павло ПОЛІКАРЧУК