Прозорість енергетичного сектору України перебуває на середньому рівні та покращилася у порівнянні з попередніми роками. До такого висновку дійшли аналітики, які працювали над дослідженням “Індекс прозорості енергетики України 2020” від аналітичного центру DiXi Group.
“Українські енергетичні ринки перебувають у процесі лібералізації. Прозорість — це ключовий фактор, який показує реальний стан ринку. А Індекс прозорості дозволяє відстежувати прогрес. Я дуже рада, що цього року загальна оцінка сектору зросла до 58 балів. Це означає, що Україна прогресує від незадовільної прозорості до середньої прозорості”, – так оцінила результати представниця USAID Ешлі Кінг.
Індекс прозорості енергетики розроблено з метою оцінки реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі й діагностики прогалин. DiXi Group аналізує прозорість сектору енергетики починаючи з 2018 року.
Остаточний бал України за оцінюванням, проведеним у 2020 році, становить 58 зі 100 можливих. Водночас у порівнянні з минулорічною оцінкою, прозорість за більшістю категорій зросла, а сам Індекс збільшився на 10 пунктів.
“Цього року ми були приємно здивовані. Ми побачили не лише прогрес прозорості, але й прискорення прогресу”, – сказав експерт DiXi Group та керівник команди дослідників Богдан Серебренніков під час презентації результатів роботи.
Індекс-2020 охоплює 210 індикаторів, об’єднаних у 8 категорій. Вони базуються на конкретних нормативних вимогах і кращих світових практиках щодо розкриття інформації. Оцінювання є результатом опрацювання даних відкритих джерел про функціонування й розвиток енергетичного сектору за ланцюжком “від виробника до споживача”.
Найбільший прогрес спостерігається в категоріях “Споживання”, “Природні монополії” та “Постачання” (+15, +13 та +9 пунктів, відповідно).
“Ми відзначили значне просування у підкатегорії “Концентрація на ринку та рівень конкуренції”. Була проведена якісна робота регулятором, ним було запроваджено квартальний моніторинг стану оптового і роздрібного сегментів ринків електроенергії та газу, – відзначила еспертка Уляна Письменна. – У категорії “Споживання” досягнуто суттєвого просування, особливо у підкатегорії “Стандарти обслуговування”. Тут вперше за історію існування Індексу досягнуто абсолютної прозорості завдяки роботі НКРЕКП щодо інформування споживачів про їхні права, якість постачання енергоресурсів та компенсації за недоотримання стандартів обслуговування. У інших підкатегоріях ми поки що не досягли такої глибини прозорості”.
Порівняння енергетичних ринків засвідчило, що прозорість за секторами визначається ступенем готовності нормативно-правової бази.
Так, після запровадження у 2020 році нових правил ринку електричної енергії прозорість відповідного сектора почала зростати швидше, випередивши показник для сектора “Природний газ” на два пункти (66 у порівнянні з 64). Що ж до сектора “Нафта й рідке паливо“, розвитку якого держава приділяє значно менше уваги, його прозорість залишається незадовільною (22 бали).
Прогрес різної інтенсивності відбувся у більшості категорій, окрім енергетичної статистики.
“Категорія баланси визначає прозорість річної та місячної енергетичної статистики. Порівняння з минулорічними оцінками свідчить, що рівень прозорості для категорії в цілому не змінився. Причини в цього можуть бути різні. Проте нам здається, що основною причиною стало гальмування приведення процесу державної статистики в Україні у відповідність до кращих практик ЄС. Є і багато добрих новин: ми констатували приведення більшості методик до вимог регламенту ЄС про енергетичну статистику. Крім того, потрібна статистика наявна на сайтах органів державної влади та суб’єктів господарювання. Однак регламент ЄС визначає, що цю інформацію має відкривати орган виконавчої влади у галузі статистики”, – пояснив експерт Геннадій Рябцев.
Новинкою Індексу-2020 є пілотна оцінка прозорості органів влади, які формують і реалізують енергетичну політику, дотичні до регулювання сектору та є розпорядниками інформації.
Їхнє оцінювання здійснювалось в розрізі окремих індикаторів Індексу. Попередні оцінки свідчать, що три із шести органів влади (Міненерго, АМКУ, Держстат) поки що перебувають в зоні недостатньої прозорості, тоді як для трьох інших (НКРЕКП, Держенергоефективності, Міндовкілля) характерні середній чи добрий рівень прозорості.
Виявлені під час оцінювання “чорні скриньки” й недоліки подання інформації стали основою для конкретних рекомендацій органам влади та компаніям, які викладені наприкінці кожного з розділів дослідження.
“Уряд чи компанії можуть прислухатися до наших порад в рамках Індексу. Наприклад, у наступному році вони можуть докладати зусиль у конкретних ділянках сектора, які сьогодні є більш закриті, щоб показати публічно, що у цих ділянках робиться. Більше інформації — це більш реалістична оцінка сектору. Якщо хочете, то це — кращий “діагноз” того, що відбувається у нас в секторі, а отже, розуміння, які “ліки” потрібно підібрати. І, звичайно, це означає більше довіри від споживачів, інвесторів та учасників ринку”, – наголосила президент DiXi Group Олена Павленко.
Детальніше з результатами дослідження, зокрема таблицею індикаторів прозорості, що містить оцінки і коментарі, можна ознайомитися за посиланням.