Володимир КОТЕНКО,
партнер «Ernst & Young» в Україні
Підтримка може полягати як у встановленні знижених ставок оподаткування, так і в запровадженні спеціальних правил щодо визначення баз оподаткування, наданні відстрочок щодо сплати податків тощо. Взагалі можуть уводитись окремі цілісні режими пільгового оподаткування, що існують поряд із стандартною системою оподаткування.
Що важливо: запровадження кожного такого інструмента повинно мати суспільно значущу мету. Також повинні існувати способи оцінки ефективності інструмента, зокрема шляхом з’ясування, чи досягається задекларована мета завдяки застосуванню певного інструмента фіскальної підтримки.
Наразі в інформаційному просторі циркулює безліч ідей щодо змін до податкового законодавства.
Пропозиції різного ступеня радикальності і притомності. Вони стосуються як ставок податків, порядку обчислення й сплати, так і видів податків, що їх варто справляти.
Об’єднує ці різноманітні ідеї, напевно, те, що їхні автори і прихильники вірять у їх ефективність.Хтось переконаний, що зменшення податкового навантаження стимулюватиме тих, хто його відчує, до чогось корисного. Дехто сподівається, що, навпаки, підвищивши певні податки, можна буде спонукати «додатково оподаткованих» до соціально бажаної поведінки. Хтось чекає, що покращення адміністрування (читай «посилення контролю й відповідальності») створить дива: подолає ухилення від оподаткування і забезпечить більшу справедливість оподаткування. Дехто, навпаки, вважає, що лише послаблення контролю здатне забезпечити доброчесність.
Утім, іще одне об’єднує такі, здавалося б, несхожі пропозиції: часто-густо вони ґрунтуються на віруваннях і, в кращому разі, на підібраних під вірування цифрах.
Поки такі ідеї існують у вигляді дописів в соціальних мережах, до них можна ставитися просто з цікавістю. Однак подеколи ідеї, побудовані на віруваннях і внутрішньому переконанні, оформлюються в законопроєкти, що опиняються в залі парламенту. Це вже серйозно. Без сумніву, у наших спільних інтересах, щоб до парламенту потрапляли законопроєкти належної якості. Доречними мають бути не лише тексти, а й ідеї, втілені у них.
На деякі податкові ініціативи «надихає» міжнародний досвід. А деякі, здається, виникають спонтанно, подекуди як спроба вирішити короткострокові завдання або внаслідок інтуїтивних переконань.
Проте ні ті ідеї, на які надихнув міжнародний досвід, ані ті, що стали результатом інтуїтивного осяяння, не повинні реалізовуватися бездумно, без критичного наукового дослідження.
До кожної пропозиції, яка стосується масштабної зміни правил, що призведе до перерозподілу податкового навантаження, потрібно мати наукові дослідження стосовно наслідків її впровадження. Дослідження щодо того, як пропозиції вплинуть на ВВП, у який спосіб і в якій перспективі, як змінять поведінку платників, а також щодо безлічі інших важливих параметрів.
До цього часу бракує такого підходу до розробки й запровадження податкових змін. Бажано, щоб послідовність прийняття рішень стосовно податків передбачала насамперед формулювання суспільної потреби, яку планують задовольнити податковими заходами, визначення її очікуваної вартості й пропонованих шляхів фінансування. Частиною цих першочергових завдань має бути наукове обґрунтування.