Український ринок видобутку газу змінюється. Дерегуляція газовидобутку, послаблення фіскального навантаження, впровадження прозорих онлайн-аукціонів спонукають галузь до розвитку і роблять її більш інвестиційно привабливою як для локальних, так і для іноземних гравців. Про реальний стан справ у секторі та очікування бізнесу і держави на 2019-2020 роки розповів Данііл МАЙДАНІК, почесний президент Асоціації газовидобувних компаній України.

Цього року передбачається чимало нововведень у нафтогазовому секторі. Як це позначиться на ньому?

Рік буде дуже цікавий для вітчизняного газовидобутку. Нас очікує бум нафтогазових онлайн-аукціонів і конкурсів УРП. Це дозволить залучити в галузь нових інвесторів і сучасні технології, без яких розвиток індустрії неможливий. Очікуємо також на збільшення видобутку газу як приватними компаніями, так і державною «Укргазвидобування».

Охарактеризуйте інвестиційний клімат. 

За останні три роки було впроваджено надзвичайно важливі реформи й зміни до профільного законодавства. На моє переконання, вони задовольняють вимоги будь-якого інвестора, який хоче вкладати у видобуток газу в Україні.

Закон про дерегуляцію газовидобутку кардинально спростив дозвільні процедури і наблизив українську систему регулювання до кращих міжнародних практик.

Запровадження нового фіскального режиму є стимулюючим для бізнесу. Завдяки йому у 2018 р. вдалося розпочати буріння на третину більше нових газових свердловин, ніж роком раніше.

Кодекс газотранспортної системи справді проєвропейський, а процес торгівлею газом в Україні став максимально прозорим, безризиковим і ефективним.

Старт онлайн-аукціонів передбачає отримання спецдозволів на користування надрами виключно через прозорі й конкурентні торги, відкрито доступ до геологічної інформації та лібералізовано її обіг.

Цьогоріч держава робить важливий крок із залучення нових інвестицій, пропонуючи на аукціонах і конкурсах понад 40 нафтогазових ділянок загальною площею більш ніж 20 тис. км2. Україні є чим зацікавити нових гравців, адже можемо запропонувати різні форми співпраці — є можливість вибору. Якщо йдеться про маленьку ділянку, доцільним буде отримати спецдозвіл на користування надрами через аукціон. Якщо площа велика, з високими ризиками, то щоб розділити їх із державою, можна укласти угоду про розподіл продукції.

Україна вже має досвід залучення таких грандів, як Shell і Chevron, які пішли із країни лише через негативні об’єктивні обставини у 2014 р. При правильному підході держави, яка передбачатиме активну промоцію і рекламу українських аукціонів та конкурсів за кордоном, ми відчуємо пожвавлення на ринку і побачимо нових гравців.

Які проблеми зараз стоять перед галуззю?

Нагальною для вирішення залишається проблема погодження ділянок з облрадами, з якою, напевно, стикався чи не кожний інвестор, що працює в Україні. Дуже часто місцеві депутати блокують видачу спецдозволів. Ситуацію змінює закон про децентралізацію ренти, який передбачає, що 5% залишається на користь місцевих громад у регіонах газовидобування. За підсумками 2018 р. нафтогазовидобувною індустрією було сплачено 2 млрд грн до місцевих бюджетів. Це величезні гроші й гарний стимул для налагодження конструктивної співпраці між галуззю і місцевою владою. Сподіваємося, що вже цього року така проблема зникне.

Наскільки відкритий доступ до геологічної інформації?

Торік було відкрито доступ до геологічної інформації й лібералізовано її обіг. Це важливі кроки на шляху оцифрування державних баз даних і створення електронної data-room за зразком провідних видобувних країн світу. Якщо інвестор справді цікавиться розвитком окремої ділянки України, то рівень геологічної інформації, хоча й не ідеальний, але доступний і достатній для прийняття рішення. Поверхневий аналіз дасть розуміння — ця площа перебуває в нафтогазоносному басейні чи ні. Наскільки буде економічно видобувати там газ і яка його собівартість — ось це вже інше питання, яке потребує більш детального вивчення.

Як функціонуватиме система електронних аукціонів для отримання дозволів на користування надрами?

У світі існують два класичних види продажу ділянок. Перший  — це аукціон, де спецдозвіл отримує той, хто запропонує найвищу ціну. Ділянки в Україні продаватимуться на відомій платформі ProZorro.Sale, яка унеможливлює будь-яке втручання суб’єктивних факторів або якихось корупційних елементів.

Другий  — це конкурс, який може проводитися або на видачу спеціального дозволу, або ж на укладання угоди про розподіл продукції. В Украї­ні до послуг конкурсу вдаються при відборі переможців для проектів УРП, які передбачають розробку складних і масштабних проектів. Конкурс — це інструмент держави для вибору найбільш оптимального інвестора з певним переліком його зобов’язань. Тобто обсягом капіталовкладень, які він зобов’язується витратити, на скільки збільшить видобуток газу, яку програму робіт запропонує тощо.

Зараз за фахової допомоги Асоціації газовидобувних компаній доопрацьовуються правила проведення конкурсів з укладання угод про розподіл продукції. Наше завдання — зробити процес визначення переможця системним і прозорим, що передбачатиме бальну систему розподілу критеріїв на кількісні та якісні показники. Кількісні — це, для прикладу, розмір інвестицій, рівень розподілу видобутої продукції на користь держави, фінансові показники конкурсанта — автоматично враховуватимуться конкурсною комісією. Якісні показники  — це досвід, соціальна активність тощо — визначатимуться на основі голосування, яке має бути максимально прозорим і зрозумілим.

Які очікування бізнесу і держави на 2019-2020 рр.?

Держава поставила стратегічну мету — збільшити видобуток газу і досягти енергетичної незалежності. Для реалізації цього плану впроваджено важливі реформи. Індустрія, у свою чергу, демонструє розвиток і збільшує об’єми видобутого газу  — темпи не такі швидкі, як було заплановано, але стабільні вже третій рік поспіль.

Очікування бізнесу від держави  — це стабільність і незмінність правил, рух у вибраному напрямку, продовження модернізації галузевого законодавства. І, звичайно ж, фокус на успішному проведенні конкурсів і аукціонів та їхня популяризація з боку перших осіб держави.

Розмову вела
Марія ДАНЮК