Наймасштабнішою проблемою сьогоднішнього ринку пального є нелегальне виробництво нафтопродуктів і торгівля паливом повз каси. За підрахунками Нафтогазової асоціації України – понад 20% ринку бензинів є фальсифікатом, з виробництва якого не сплачується акциз, і від 20 до 30% (в залежності від виду пального) продається без належного обліку. Щорічний збиток від таких схем – до 20 млрд грн. З них 4 млрд грн – від підпільного виробництва на міні-НПЗ і до 16 млрд грн – через порушення касової дисципліни на АЗС.

Пошук шляхів для зменшення податкового навантаження на бізнес — для України скоріше норма, ніж виняток. І часто реальність йде у розріз із публічними позиціями компаній, що декларують власну прозорість та соціальну відповідальність. Створений нами рейтинг має на меті продемонструвати, хто на ринку пального справді намагається працювати сумлінно та прозоро.

Для участі в рейтингу було відібрано компанії, що відповідають принаймні одному з наступних критеріїв:

• Основний вид діяльності підприємства відповідає КВЕД _G46.71 «Оптова торгівля твердим, рiдким, газоподiбним паливом i подiбними продуктами» та у відкритих джерелах є підтвердження того, що компанія здійснює діяльність із торгівлі пальним.
• Підприємство у 2020 році здійснювало «реалізацію пального кінцевому споживачу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі» та мало чинну ліцензію «Роздрібна торгівля пальним» станом на 31 грудня 2020 року.
• Підприємство станом на 31 грудня 2020 року мало чинні ліцензії «Оптова торгівля пальним».

Важлива деталь: оскільки ринок авіаційного пального є окремим сегментом паливного ринку, компанії, для яких це основний вид діяльності, до рейтингу не включалися.

Також до рейтингу не було включено державну ПАТ «Укрнафта», оскільки неможливо виокремити в структурі сплачених нею податків частину, що припадає на роздрібну торгівлю пальним. Водночас слід зазначити, що частка ПАТ «Укрнафта» в «обсязі реалізації пального кінцевому споживачу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі» складає 5,71%. Це робить «Укрнафту» 4-м за обсягами гравцем на ринку серед окремих юридичних осіб. Загальний обсяг ринку реалізації пального кінцевому споживачу з акцизного складу, який є місцем роздрібної торгівлі становить 8,128 млрд. літрів пального.

Лідером у рейтингу визначено ту компанію, яка сплатила найбільше податків і зборів до державного та місцевих бюджетів у 2020 році. Митні платежі, ПДВ та акциз, які сплачуються при імпорті товарів, не враховувалися. Суму сплаченого єдиного внеску та податковий борг наведено як довідкові дані. Тобто вони не впливають на місце розташування компанії в рейтингу. Таблиця містить поля, за якими можна зробити інше сортування або відфільтрувати дані.

Традиційно в нашому рейтингу ми не об’єднуємо компанії в холдинги і групи та публікуємо дані по кожному підприємству окремо.

Для підготовки рейтингу використано дані, отримані за інформаційними запитами до Державної податкової служби України на підставі наданих компаніями згод на отримання даних або на підставах, визначених Податковим кодексом України. Дані, які розраховано редакцією «РЕЙТИНГу» за власними методиками, позначено зірочкою у назві. Якщо для компанії не вказано деталізацію за сплаченими податками, то загальну суму сплачених компанією податків було розраховано редакцією за власною методикою.

Прокоментувати більш детально стан ринку пального та ситуацію з нелегальним виробництвом нафтопродуктів ми запросили президента Нафтогазової асоціації України Нелю Привалову.

20% ринку бензинів є фальсифікатом

Як можете оцінити ефект, який Україна має вже сьогодні від впровадження реформ, пов’язаних з адмініструванням ринку пального?

Завдяки впровадженню податкових реформ (розширенню функціоналу та бази даних СЕАРП, введення ліцензування та бази даних із показниками рівнемірів та витратомірів з кожного НПЗ, нафтобази, АЗС та місць зберігання великих обсягів пального промисловим споживачем) ДПС отримала бази даних щодо обігу, залишків і переміщення пального по країні та ідентифікацію усіх місць обігу пального і транспортних засобів щодо його переміщення по країні, а також додаткові повноваження з контролю за обігом пального.

Такої потужної аналітики немає по інших видах товарів. Завдяки цим даним ДПС має можливість налаштування автоматизованих алгоритмів контролю ризикових операцій з ухилення від сплати податків із подальшою перевіркою та притягненням до відповідальності «сірого» бізнесу.

На Ваш погляд, який відсоток обсягу обороту палива перебуває в тіні?

Наймасштабнішою проблемою сьогоднішнього ринку пального є нелегальне виробництво нафтопродуктів і торгівля паливом повз каси. 20% ринку бензинів є фальсифікатом, тобто кожен п’ятий літр бензину, проданий у країні, — фальсифікат, і в залежності від типу пального від 20 до 30% ринку беруть участь у різних схемах. Тобто мало не кожна друга АЗС (від «сірих» підпарканних бочок до великих мереж пристойного вигляду) маніпулює з чеками РРО та намагається продати документи на пальне в реальні сектори економіки.

Щорічний збиток від подібних схем — до 20 млрд грн, із яких 4 млрд грн — від підпільного виробництва на міні-НПЗ і 16 млрд грн — через порушення касової дисципліни.

Які законодавчі прогалини дають змогу працювати нелегальному ринку?

Сьогодні «сірий» ринок пального відчуває себе як ніколи зручно. Причина — мораторій на позапланові документальні перевірки. За допомогою таких перевірок ДПС мала би змогу комплексно перевірити «скрутки» по ПДВ з використанням фіктивних документів на пальне. Мораторій було введено в 2020 році у зв’язку з пандемією коронавірусу. Тоді увагу контролюючих органів було відвернуто від нелегального сегмента на паливному ринку. А проблеми розростаються, накопичуються, і стає тільки гірше.

У НАУ переконані, що мораторіїв на перевірки всього, що стосується підакцизної групи та ПДВ, апріорі вводити не можна. Протягом 2021 року ми намагаємося реанімувати процес боротьби з нелегальним сегментом, бачимо звіти правоохоронних та контролюючих органів зі вражаючими цифрами, проте результат з відбілювання ринку залишає бажати кращого. Водночас за останні місяці в компаній-учасниць НАУ пройшло більше 2000 перевірок усіма контролюючими органами. Тобто увага контролюючих органів у першу чергу була зосереджена на «білому бізнесі», а не на «сірому».

Якими мають бути наступні кроки для унеможливлення існування нелегального ринку?

Для ліквідації нелегального ринку пального необхідно зробити наступні кроки:

1. Ввести акциз на розчинники.
   Міні-НПЗ та деякі мережі АЗС ввозять у країну десятки тисяч тонн речовин, які не обкладаються акцизом, для змішування з пальним заради економії на податках. Щоб це припинити, ми вважаємо правильним введення в підакцизну групу всіх сумішей, які називають загальним словом «розчинники». Усі вони є товарами подвійного призначення, тобто можуть бути використані як за прямим призначенням, наприклад, для лакофарбової промисловості, так і у вигляді октанопідвищувальних присадок для нафтопродуктів. Таким чином з’явиться можливість і більше інструментів для контролю, а за махінації можна буде притягати до відповідальності.
2. Зробити нафту і газовий конденсат підакцизними товарами з 0-ставкою і передбачити звітування для НПЗ щодо обсягів відобутоі та переробленої сировини.
3. Ввести обов’язкову публічність інформації про сплачені податки кожним учасником ринку.
   Це буде показово, якщо кілька компаній з однаковою мережею АЗС, приблизно однаковим рівнем самих АЗС покажуть суми податків, що були сплачені тією чи іншою станцією. Ці суми точно не можуть відрізнятися в 100 разів і навіть у 10 разів. Вони відрізнятимуться несуттєво, тому що в кожної компанії своя особливість бізнес-моделі. На нашу думку, така публічна інформація про сплачені податки допомогла б суспільству зрозуміти, хто в цьому бізнесі який рівень соціальної відповідальності несе.
4. Повноцінно використовувати СЕАРП та лічильники рівнеміри й витратоміри.
   Повноцінне використання вже наявних систем електронного адміністрування реалізації пального (СЕАРТ) та бази даних зі щоденними показниками лічильників рівнемірів і витратомірів на паливних резервуарах на кожній АЗС, нафтобазі та НПЗ дозволяють бачити абсолютно всі транзакції з пальним по країні. Ці системи знаходяться в Податковій, дані надають учасники ринку, для різних даних є свої терміни та умови подання. В асоціації пропонують дати доступ до цієї системи і правоохоронним органам, особливо тим підрозділам, які борються з нелегальним обігом підакцизних товарів. Тоді вони могли б користуватися цією аналітикою, бачити, де з’являються «аномалії», і відразу давати запити, припиняти нелегальний обіг пального.
5. Зняти мораторій на позапланові фактичні перевірки.
   А також збільшити кількість перевірок якості пального шляхом лабораторних досліджень і підвищити відповідальність за продаж пального, що не відповідає стандартам якості.
6. Анулювати ліцензії, незаконно отримані «сірими» точками.
   На сьогодні в Україні працює приблизно 600–800 «сірих» АЗС. По суті, це ті ж «підпарканні бочки», які з незрозумілих причин отримали ліцензії. Наразі влада має всі законні інструменти, щоб провести інвентаризацію всіх документів, які «сірі» АЗС подавали на отримання ліцензії. Ми закликаємо застосувати санкції до тих, хто обдурив державу, і в разі виявлення порушень застосувати прямі норми закону та анулювати ці ліцензії.