За останні роки в галузі електроенергетики відбулися кардинальні зміни, але основне — синхронізація з енергосистемами ЄС,  розвиток сектора відновлюваної енергетики, повна лібералізація ринку електричної енергії та впровадження аукціонів — попереду. Усі ці кроки потребують величезних коштів, яких, на жаль, в Україні немає. Реальним інструментом виходу може стати лише плідна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Наскільки активно і в яких напрямках українську енергетику підтримують міжнародні кредитори — розповіла заступник директора представництва Європейського банку реконструкції та розвитку в Україні
Марина ПЕТРОВ.

В яких проектах у галузі енергетики ЄБРР спів­працює з Україною? Хто з провідних міжнародних фінансових інституцій є вашими партнерами в цьому аспекті?

ЄБРР працює в енергосекторі України у трьох напрямках. Перший полягає в наданні кредитів під державні гарантії. У проектах фінансування компаній, які перебувають в державній власності, нашими партнерами найчастіше виступають Європейський інвестиційний банк і Світовий банк. Маємо приклади вдалої співпраці з такими компаніями, як Укренерго, Укргідроенерго та Нафтогаз.

Другий напрям — кредитування приватних підприємств на комерційних умовах. Одним із найбільших проектів є будівництво вітроелектропарку «Сиваш». Сюди вдалося залучити консорціум банків, зокрема, Голландський банк розвитку та Північну екологічну фінансову корпорацію. Сподіваємося на зацікавленість нових кредиторів для завершення другої частини будівництва.

І третій напрям співпраці — це підтримка в проведенні структурних економічних реформ. Тут ми взаємодіємо не тільки з кредиторами, а й з міжнародними організаціями, як-от Energy Community Secretariat, USAID, IRENA. Вони не фінансують, але активно беруть участь у розробці реформ і в трансформації українського ПЕК, щоб забезпечити його інтеграцію з європейськими енергетичними ринками.

Які наймасштабніші інвестиційні проекти фінансуються в галузі енергетики? На що вони спрямовані?

Одним з найбільших у галузі енергетики є діючий проект з підвищення безпеки ядерних електростанцій. На всіх 15-ти реакторах, що працюють в Україні, було проведено аналіз і визначено перелік потрібних заходів, на фінансування яких ЄБРР разом з Euratom виділили 600 млн євро. Сподіваємося, що через 1-2 роки закінчимо цей проект.

Також великим нашим позичальником є Укренерго. Ми фінансували низку будівництва трансмісійних ліній. Одна з найзнаковіших — високовольтна лінія Рівне—Київ, яка дозволяє з’єднати центральні області країни з її західними регіонами, де розташовані надлишкові генеруючі потужності. Зараз ЄБРР обговорює з Укр­енерго новий проект, направлений на поліпшення ефективності роботи компанії, зокрема, технічне переоснащення в частині заміни трансформаторів і установки автоматичних систем контролю поля за потоками. Адже для того, щоб підійти до відкритих ринків і інтегруватися, потрібно значно підвищити ступінь автоматизації процесу диспетчеризації.

До фінансування яких проектів у сфері розвитку енергетики готовий ЄБРР і які кошти на них передбачено?

ЄБРР зазвичай здійснює фінансування проектів, іде за попитом ринку, й тому в нас немає щорічних асигнувань, які треба виконати. У Банку достатньо капіталу, щоб фінансувати в обсягах не менших, ніж дотепер. Потужність  фінансування ЄБРР для України традиційно становила приблизно 1 млрд євро в рік, проте у 2018 році ця сума зменшилася до 540 млн євро. Падіння обсягів кредитування пов’язане з недостатнім попитом з боку приватного сектора, який не бажав брати на себе ризики. Але в цьому році, навіть при існуючій на сьогодні ситуації, розраховуємо наростити об’єми.

Хочу відзначити, що в основному ми працюємо з приватним сектором. І навіть програми й проекти, розпочаті з державними компаніями, передбачають, що в їх результаті буде створено кращі умови і більше можливостей для розвитку приватного бізнесу.

Чи можемо говорити про те, що фінансування ЄБРР передбачає таку складову, як захист від рейдерства?

У якійсь мірі можна й так сказати. Але це не тому, що ми приходимо і захищаємо компанію. Для нас також важливо, щоб компанії — наші клієнти — не порушували законодавства. Якщо виявляємо якісь огріхи, вимагаємо негайно усунути їх. Тобто ми змушуємо бізнес приводити до ладу свою юридичну і фінансову документацію, таким чином мінімізуються ризики.

Усього з 1993 р. по 2019 р. ЄБРР профінансувало 27 проектів у галузі енергетики на суму понад 1 млрд євро.

Восени схвалено нову стратегію співпраці ЄБРР з Україною на наступні п’ять років. Серед пріо­ритетних напрямів — зміцнення енергетичної безпеки та диверсифікації енергоресурсів, з особ­ливим акцентом на розвиток альтернативної енергетики. Деталізуйте, будь ласка, про що саме йдеться.

Значною мірою ця стратегія є продовженням того, що ми завжди робили. Ми підтримуємо всі проекти, які приводять до лібералізації ринку, покращення корпоративного управління, інтеграції з європейськими енергетичними ринками, поліпшення енергоефективності й, звісно, розвитку «зеленої» енергетики. Чому приділяється значна увага електроенергії з відновлюваних джерел? Тому що, по-перше, зменшується залежність від імпортних енергоносіїв. По-друге, це чиста, ефективна енергетика. По-третє, вона приводить до диверсифікації джерел постачання. На сьогодні домінує державний ринок і ряд холдингів, які володіють великою часткою ринку. Тепер же з’являється багато різних гравців, які мають можливість заходити на ринок і бути альтернативою традиційним видам енергоносіїв.

Багато наших клієнтів почали по-іншому дивитися на те, як вони споживають і що викидають. Наприклад, такі великі компанії, як Астарта, Даноша, МХП, з нашою допомогою збудували відповідні потужності і тепер переробляють в електроенергію те, що раніше утилізували.  Вони частково покривають свої енергетичні потреби, а частину продають електромережам. Цей напрям наразі ще недостатньо розвинений, але ми бачимо в ньому великий потенціал. І зараз першочергове завдання — зниження вартості енергії сонця й вітру за рахунок впровадження аукціонів і паралельно робота над подальшим розкриттям потенціалу України як країни, що може виробляти з біоресурсів електроенергію.

Наприкінці минулого року в ЗМІ широкого розголосу набула інформація, що через відсутність кроків з боку українського уряду щодо переходу від «зеленого» тарифу до більш раціо­нальних методів підтримки розвитку ВДЕ, Банк припиняє фінансування проектів сонячної енергетики. Підтвердіть або спростуйте це повідомлення.

Не погоджуюся з тим, що парламент не працює над впровадженням аукціонів, навпаки, бачимо великий інтерес до цього питання. Вже невдовзі очікуємо на прийняття законопроекту про впровадження аукціонів у другому читанні. Більше того, як тільки закон буде прийнятий, ми оголосимо конкурс для консультантів, які працюватимуть з владою безпосередньо над розробкою нового закону, тобто виписуватимуть потрібну нормативну базу і допомагатимуть у проведенні перших аукціонів.

Другий міф — що ми не фінансуватимемо «зелену» енергетику. Так, ми перестали приймати заявки від компаній, які інвестують у сонячну енергетику, оскільки їх уже багато. Але щодо вітрової й біоенергетики, то прийом триває. Проте справді у нас існують певні обмеження в часі, і на це є причини. Перша — в недалекому майбутньому закінчиться термін дії «зеленого» тарифу. Це значить, чим ближче ми до цієї дати, тим більший має бути термін окупності проектів. Адже багато з них у якийсь момент можуть стати фінансово неефективними. Саме з цієї причини ми так наполегливо лобіювали впровадження нової схеми фінансування «зеленої» енергетики. Друга причина полягає в тому, як взагалі відбувалося впровадження системи підтримки інвестицій у ВДЕ. Тобто в той момент, коли інвестори не йшли в галузь, важливо було створити для них хороші умови, щоб вони повірили в Україну, адже ризики оцінювалися ринком як дуже високі. На сьогодні маємо достатню кількість інвесторів, можна переходити до інших більш сучасних способів фінансування «зеленої» енергетики — аукціонів.

Ми продовжуємо працювати з існуючими проектами і сподіваємося, що невдовзі буде прийнятий закон, який дозволить нам розпочати роботу з новими проектами через систему аукціонів.

Як оцінюють компанії таке нововведення, як аукціони? Чи до кінця вони розуміють вигоди для себе?

Компанії розуміють, що аукціонна система — це світовий тренд, до якого приєднується дедалі більше країн. Плюс аукціони знімають усі політичні ризики, встановлюючи однакові правила і ціни для всіх учасників. Природно, як бізнес, так і влада занепокоєні питанням, яким чином проходитимуть аукціо­ни, і чи не припиняться інвестиції в разі виникнення труднощів. Ми, зі свого боку, чуємо бізнес і продовжуємо працювати, щоб допомогти максимально згладити перехід від фіксованого тарифу до тарифів, які визначаються на аукціонах.

Як ви оцінюєте просування реформи ринку електроенергії? Що Україні потрібно реалізувати першочергово, щоб збільшити інтерес міжнародних інвесторів, зокрема, ЄБРР?

Прийняття закону про ринок електроенергії — це знаковий крок, який ми активно підтримували. Держава обрала стратегічно правильне рішення, адже воно веде до інтеграції в європейські ринки, відкриває можливість продавати-купувати електричну енергію всередині країни, створює зв’язок з енергосистемами інших європейських країн. Це питання непросте, тому що розвернути енергетику, яка працювала в одному режимі, в абсолютно інший умить неможливо.

Ми гарантуємо підтримку в процесі відкриття ринку електричної енергії і синхронізації з європейським ринком.

Розмову вела
Марія ДАНЮК