За результатами 2018 р. компанія «B.A.T. — Прилуки» стала приватним платником податків  № 1 і першою серед виробників тютюнових виробів. Про те, чи готова держава йти назустріч за таку першість, про залежність тютюнового ринку від нестабільного фіскального навантаження, методи боротьби з контрабандою та контрафактом — в інтерв’ю з Юрієм РИЛАЧЕМ, начальником відділу по роботі з державними органами «Бритіш Американ Тобакко Україна».

Тютюнові компанії є одними з найбільших платників податків. Що взамін отримують від держави виробники тютюнової продукції, в яких аспектах вам ідуть назустріч, проявляють лояльність чи готовність до компромісних рішень?

Наша компанія не сплачує податки в обмін на будь-які поступки чи лояльність. Сплата податків — це наш обов’язок як великого і прозорого бізнесу, який ми виконуємо з честю.

З іншого боку, ніде у світі ви не побачите, щоб тютюнова компанія входила до топ-10 платників податків країни. Це дивно навіть і для України з її великими промисловими підприємствами в різних секторах, не кажучи вже про потужні фінансово-промислові групи, що часто контролюють окремі сектори економіки. Факт перебування нашої компанії серед найбільших платників податків свідчить про те, що податкове навантаження на легальних тютюнових виробників є надмірним, і про те, що держава заплющує очі на ті масштабні податкові зловживання, які поширені серед недобросовісних або незаконних виробників.

Як найбільший і сумлінний приватний платник податків ми очікуємо від держави прогнозованої податкової політики, відмови від податкових «подарунків під ялинку» та інших непрозорих фіскальних новацій, як, наприклад, запровадження так званої електронної акцизної марки,  котра не має нічого спільного з електронікою. Ми також зацікавлені в подальшому наближенні законодавства України до стандартів ЄС, що дасть змогу бізнесу керуватися тими самими правилами, що і європейські компанії.

Іще в наших інтересах, щоб органи державної влади, зокрема правоохоронні відомства, зосередилися на боротьбі з контрабандою, контрафактом і ухиленнями від оподаткування на ринку. Це стосується як недобросовісних напівлегальних виробників, що вдаються до махінацій з акцизним податком, так і торгівців, котрі уникають сплати роздрібного акцизу.

Як великий платник податків ми просто вимагаємо від держави виконувати ті закони, які вже є. Законів слід дотримуватися, а правоохоронні органи зобов’язані стежити за неухильним виконанням їх усіма суб’єктами.

Враховуючи світові тенденції, як би ви оцінили акцизну політику в Україні сьогодні? Чи стала вона більш передбачуваною і прогнозованою?

Наприкінці 2017 р., коли після інтенсивного діалогу з індустрією Кабмін розробив довгостроковий план щорічного збільшення ставок акцизного податку на тютюнові вироби на 20% до 2025 р., а Верховна Рада його підтримала, нам здавалося, що акцизна політика в Україні нарешті стала передбачуваною і прогнозованою. Навіть незважаючи на те, що таке зростання суттєво перевищує ріст усіх інших податків в Україні. Ми вітали це рішення, адже воно є індикатором того, як розвиватиметься ринок до 2025 р. Але цей план довго не протримався, і ми знову отримали те ж саме 30%-ве підвищення акцизної ставки, як і в минулі роки. Будь-яких пояснень, чим обумовлена необхідність перегляду акцизного плану на першому році його існування, ніхто так і не почув. Важко казати про передбачуваність, коли нашу галузь розглядають як перше джерело латання дір у бюджеті.

Ми також зацікавлені в подальшому наближенні законодавства України до стандартів ЄС, що дасть змогу бізнесу керуватися тими самими правилами, що і європейські компанії

Роботу великих підприємств планують на багато місяців наперед, часто йдеться про глибину планування на 9—12 місяців. Прогнозуючи розвиток ринку з певними ставками акцизного податку, ми розуміємо, наскільки наше виробництво буде завантажене для задоволення потреб українського ринку, а скільки потужностей ми можемо використати для виробництва експортної продукції. Бувають випадки, коли ми вимушені відмовляти закордонним споживачам через потребу задоволення попиту на внутрішньому ринку. Потім ми раптово бачимо, що ставки акцизу позапланово зростуть із 1 липня, попит на легальний продукт, з якого сплачені всі податки, знову впаде, а наші потужності залишаться незавантаженими. Здавалося б, збільшуй експорт, але ж закордонні партнери вже працюють за довгостроковими контрактами з іншими країнами. Саме тому ми як компанія, котра інвестувала в Україну понад 520 млн доларів США і восени минулого року значно збільшила виробничі потужності Прилуцької фабрики, вкрай зацікавлені мати стабільну податкову політику в державі, щоб і в майбутньому залишатися містоутворюючим підприємством у Прилуках, нарощувати експорт і бути одним із найбільших платників податків України.

Яке податкове навантаження має компанія «B.A.T. — Прилуки»? Якою, на ваш погляд, є та критична точка навантаження, коли піде скорочення виробництва і як наслідок — зменшення податкових відрахувань і ріст нелегальної торгівлі й контрафакту?

На мою думку, критичної точки податкового навантаження вже досягнуто, що відображається в значних втратах державного бюджету й безпрецедентних темпах падіння легального виробництва.

У 2018 р. вперше фактичні надходження від акцизу з тютюнових виробів були меншими, ніж заплановано. Сума невиконання плану вражає — це 5 млрд грн.

Поясню, чому це сталося. Помилково вважати, що, підвищуючи на 30% акцизи, можна отримати 30%-ве зростання податкових надходжень. Контрабандисти й підробники вітають кожне стрімке підвищення акцизу — їхня частка ринку та обороти зростають, споживачі з невеликими доходами масово переключаються з дорогого легального продукту на значно дешевший нелегальний. Це відбувається в усій країні, до того ж на тлі недостатньої боротьби правоохоронних органів із нелегальними виробництвом і продажем тютюнових виробів.

За прогнозами експертів індустрії на тлі середньозваженого підвищення акцизів у 2019 р. на 25% доходи держави зростуть тільки на 9%. Водночас легальний ринок скоротиться до 49,1 млрд штук (зменшення на 12%), а нелегальний перетне межу в 10 млрд штук (збільшення на 21%). Ці показники негативно впливають не тільки на надходження до державного бюджету, а і на зростання злочинності, адже чорний ринок тютюну є колосальним джерелом «брудних» грошей, які використовуються в злочинній діяльності організованих угрупувань, зокрема, і з метою корупційного впливу на різні державні органи.

Критичної точки податкового навантаження вже досягнуто, що відображається в значних втратах державного бюджету й безпрецедентних темпах падіння легального виробництва

Яку з марок ваших сигарет найчастіше підроб­ляють і як відрізнити її від оригіналу? За вашими даними, скільки недоотримала держава через підробку лише однієї марки сигаретза 2018 р.?

Ми спостерігаємо дещо нестандартну картину в плані підробки продукції нашої компанії. Фальсифікатори підробляють ті асортиментні одиниці продукції, які ми вже давно не виробляємо й не постачаємо на український ринок. Це свідчить про те, що наявну лінійку нашої продукції важко підробити через її високу якість і стандарти виробництва.

Водночас ми негативно ставимося до випадків фальсифікації наших брендів, оскільки випадковий споживач фальсифікату згодом може мати хибне уявлення про наші марки.

Як споживачу відрізнити справжні сигарети від підроблених? Звертайте увагу на якість пачки, її збирання і склеювання, графічне оформлення, тиснення, кольорову гаму. Неохайно або криво склеєна пачка, нерівна поліпропіленова обгортка, рештки тютюну між пачкою й поліпропіленом, заплямовані або пошкоджені сигарети, як правило, свідчать про фальсифікацію. Звичайно, смакові якості підробки не можна порівнювати з легальною продукцією. Загалом варто уникати купівлі сигарет на стихійних ринках, з рук або в інших сумнівних місцях.

Компанія приділяє надзвичайну увагу якості продукції й боротьбі з підробками. На фабриці в Прилуках працює лабораторія, фахівці якої сертифіковані науково-дослідницьким центром ВАТ у Саутгемптоні для проведення експертиз зі встановлення автентичності тютюнових виробів. За певними ознаками вони можуть встановити, на якій виробничій лінії та в яку зміну вироблена та чи та продукція, тому контрафакт, виготовлений навіть на сучасному і якісному обладнанні, відразу ж буде виявлений.

За сьогоднішніх умов продаж кожної нелегальної сигарети коштує Україні майже одну гривню. За підсумками
2018 р. втрати державного бюджету від нелегального обігу тютюнових виробів оцінюються у 2,6 млн грн.

Боротьба із незаконною торгівлею потребує вирішення на законодавчому рівні й забезпечення на практиці питання про знищення тютюнової продукції, вилученої правоохоронними органами в межах процесуальних дій

Зростання нелегального ринку відбувається через контрабанду чи контрафакт?

Обидва названі чинники роблять свій негативний внесок у сукупне зростання нелегального ринку.

У 2016 р. ми раділи рекордно низькій частці нелегального ринку за всю історію незалежності України — 1,1%, з яких частка підробок — 0,1%. Але з 2017 р. до сьогодні проблема набирає обертів. Дослідження ринку свідчать, що за період 2017—2018 рр. частка нелегальних сигарет збільшилася до 4,4%. Здавалося б, це не так і багато порівняно з 2012—2013 рр. (тоді чорний ринок перевищував 10%), але для держави це означає, що понад 2,6 млрд грн не дійшли до бюджету.

Обсяги нелегального ринку справді вражають. Так, наприклад, на початку цього року правоохоронці припинили діяльність двох великих нелегальних фабрик у Дніпропетровській області. Кількість вилучених незаконних сигарет перевищує 100 млн штук. Сподіваємося, що правоохоронці не зупиняться і притягнуть злочинців до відповідальності за діяльність, яка призвела до суттєвих бюджетних втрат.

Водночас нікуди не поділися контрабандисти, які наповнюють Україну низькоякісними сигаретами із різних країн, а також використовують нашу країну як транзитний канал для збуту контрабанди в країнах ЄС. Це суттєво шкодить репутації держави в очах нашого стратегічного партнера. Хочу звернути увагу на той факт, що в грудні 2018 р. Європейська комісія оприлюднила другий звіт за результатами надання безвізового режиму Україні. У розділі «Громадський порядок і безпека» цього звіту комісія вказала на дві проблеми нашої країни, які можуть негативно впливати на подальшу долю безвізу: контрабанда сигарет у Європу й кіберзлочинність.

Які, на вашу думку, методи боротьби з контрабандою є найбільш ефективними?

По-перше, це затвердження Кабміном Плану дій щодо реалізації ухваленої раніше Національної стратегії у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів. На жаль, без цього документа Національна стратегія залишиться тільки красивими словами.

Боротьба із незаконною торгівлею потребує вирішення на законодавчому рівні й забезпечення на практиці питання про знищення тютюнової продукції, вилученої правоохоронними органами в межах процесуальних дій.

Наявну лінійку нашої продукції важко підробити через її високу якість і стандарти виробництва

Так само держава має бути зацікавлена в налагодженні сталої і продуктивної співпраці між правоохоронними органами України й сусідніх держав, особливо держав-членів ЄС. Ми підтримуємо підписання Плану розвитку співробітництва між ДПСУ і прикордонними відомствами Румунії, Словаччини, Угорщини і Польщі. Сподіваємося, що інтенсифікація двосторонньої співпраці дасть змогу подолати таке ганебне явище, як контрабанда сигарет.

Торік ви представили на ринку інноваційний продукт — glo™, споживання якого щодня збіль­шується. Яка наразі його частка на ринку?

У вересні 2018 р. «Бритіш Американ Тобакко Україна» стала мультикатегорійним FMCG бізнесом, запустивши на українському ринку інноваційний продукт із потенційно зниженим ризиком — систему нагрівання тютюну glo™.  Україна стала десятим ринком у світі, де був запущений цей новий продукт.

Сьогодні зарано говорити про частку ринку glo™, продукт представлений поки що в містах-мільйонниках, але ми задоволені прогресом, який він демонструє. Думаю, що певні підсумки робитимемо за результатами першого року продажів.

У цілому зазначу, що український ринок досі залишається консервативним, споживачі все ще віддають перевагу класичним сигаретам. Однак за останні роки спостерігається збільшення частки курців, які переходять на продукти із потенційно зниженим ризиком. Разом зі зростанням добробуту наших співгромадян, а також обізнаності про продукцію нового покоління з потенційно зниженим ризиком для здоров’я відбуватиметься подальший розвиток цього сегмента.

Водночас розвиток сегмента продуктів із потенційно зниженим ризиком істотно залежить і від регуляторної політики держави.

Розмову вела
Марія ДАНЮК