Про те, як зараз сприймають Україну у світі, над чим іще варто багато працювати і що є головною перевагою України в умовах конкуренції з іншими країнами в інтерв’ю з Данилом БІЛАКОМ, головою Наглядової ради «UkraineInvest».

Які головні досягнення України?

На мою думку, головним досягненням є те, що ми почали змінювати ставлення іноземних інвесторів до України. Ми дуже багато досягли в цілому за час роботи цього Уряду.

Буквально за два з половиною роки ми побудували доволі потужний інструмент для держави із залучення інвестицій. «UkraineInvest» починав свою діяльність як консультативний дорадчий орган при Кабінеті Міністрів, а тепер ми перетворилися на державну установу.

Під час засідання Національної інвестиційної ради в Давосі президент Європейського банку реконструкції та розвитку Сума Чакрабарті відзначив, що Україна відкрита для бізнесу завдяки успіху реформ, а ключові іноземні інвестори зауважили, що вони приємно вражені й задоволені суттєвим поліпшенням бізнес-клімату в Україні за останніх три роки.

Від приватного сектора ми почули, що Україна за цей період стала стабільним, безпечним і передбачуваним ринком, який розвивається і в який варто інвестувати. Так, є проблеми, але ризики разом з перевагами ми вже можемо прорахувати і зрозуміти. Третє, також від приватного сектора, особливо від фондів «Private equity fund» та «Hedge fund», представлених там, — було наголошено, що «ми інвестуємо в Україну і український бізнес, бо зараз активи дешеві, хоча є і ризики, але можливості надзвичайно великі».

Тобто ті, що зайдуть зараз й інвестуватимуть, купуватимуть компанії чи активи, матимуть перевагу. Україна вже на підйомі, і коли буде «бум», вони виграють з колосальними прибутками.

Як потрібно ставитися до інвестора?

Коли я був призначений на посаду керівника «UkraineInvest», мені треба було зробити невеличку презентацію на засіданні Уряду. Я сказав міністрам, що ми здобудемо спільні успіхи з ними тоді, коли вони та їхні підлеглі органи ставитимуться до інвесторів, як до гостей у власному домі.

Як не зважати на волатильність боротьби з корупцією і які подальші кроки потрібно робити?

Багато хто каже про відсутність боротьби з корупцією. Є кілька способів боротися з нею: арештовувати людей або запобігати корупції, вживати превентивних заходів.

Завдяки прозорості й унеможливленню корупційних схем вдалося зберегти кошти, які могли б опинитися в кишені корупціонерів. За даними дослідження Інституту економічних досліджень та політичних консультацій «Україна проти корупції: економічний фронт» «сукупний щорічний економічний виграш від антикорупційних заходів становить близько 6% від ВВП, або $6 млрд».

Наступними необхідними кроками є впровад­ження судової реформи, реформ правоохоронних органів, робота у сфері дерегуляції. І тут нам допомагає Угода про асоціацію між ЄС і Україною.

Розумієте, ми будуємо державу з нуля. І, як бачимо, є дуже широкий простір для зловживань, якщо немає контролю.

За два з половиною роки Україна стала стабільним, безпечним і передбачуваним ринком, який розвивається і в який варто інвестувати

Зараз усі ці стандарти, процедури, цінності Європейського Союзу ми запроваджуємо й доповнюємо в наших нових інститутах. Коли інвестори приїжджають, вони бачать відповідність законодавчих актів до такої постанови Євросоюзу. Це, відповідно, дає розуміння про застосування однакових стандартів якості, і їм стає комфортніше.

Що намагаєтеся донести, коли представляєте Україну на різних міжнародних заходах?

Передусім, коли ми промотуємо Україну, то фокусуємося на стратегії 1+4, де 4 — це ключові галузі, які є стимулами економічного розвитку України, а саме: агробізнес, виробництво, енергетика й інфраструктура. Ми показуємо ці 4 сектори через призму інноваційних технологій. Саме інноваційні технології є каталізатором для підсилення цих чотирьох основних галузей. Іноземні інвестори позитивно реагують на такий підхід, а їхню увагу привертає величезний потенціал України.

Нашій країні необхідні інвестиції в реальний сектор з високою доданою вартістю. Це може послугувати фактором, що утримуватиме наших талановитих людей в Україні і дасть простір для їхнього розвитку.

Під час виступів в Україні і за кордоном, на ділових зустрічах, в інтерв’ю ми наголошуємо, що головні активи України — це талановиті люди й феноменально родюча земля. Англійською це звучить «brains and grains» і дуже добре запам’ятовується серед іноземної аудиторії.

Також команда «UkraineInvest» однією з перших почала промотувати слоган «Ukraine NOW» за кордоном іще до затвердження Урядом національного бренду, який так швидко завоював любов українців і визнання за кордоном. Ми створили відео «Ukraine NOW: Innovation and Opportunity» й отримали багато схвальних відгуків у Франції, Канаді та Німеччині, відтак переконалися, що обрали правильний шлях. Ми можемо розповісти про позитивні речі, які відбуваються в нашій країні, але про які мало хто знає.

Стимулами економічного розвитку України є такі галузі: агробізнес, виробництво, енергетика та інфраструктура

Українці дуже багато працюють у креативній індустрії. Вишиванка, наприклад, зараз популярна в усьому світі; створюється якісне кіно, яке б’є касові збори й високо оцінюється журі на міжнародних кінофестивалях; застосовуються інформаційні технології у сфері креативних індустрій, тобто графіки, голограми.

Наша візитівка у світі нині — ось ця інноваційна технологія в креативній індустрії, це щось, чим люди цікавляться. Зараз, особливо завдяки міленіалам, популярною стала асоціація, що Київ — це новий Берлін. А це дуже гарне порівняння, яке свідчить про те, що в очах людей столиця України асоціюється із чимось новим, це щось стрімко розвивається і тут можна знайти щось цікаве.

Оборонна галузь також потребує інноваційних технологій.

Це правда. Але поки «Укроборонпром» буде під РНБО, а не Урядом, оборонна галузь не розвиватиметься. Вона непрозора й неефективна. Це має бути як бізнес із правильним корпоративним управлінням, і тоді в неї інвестуватимуть. Ще й як.

Неодноразово наголошують на тому, що в нас низька якість пропозицій для інвестора.

Я цього не розумію. У нас є традиційна, ще з часів Радянського Союзу, ідея, що треба щось інвестору подавати, якісь там інженерські рішення, розробки. Насправді більшість інвесторів просто хоче greenfield, тобто «дайте нам землю», не заважайте, а краще допоможіть — і ми все побудуємо, сплачуватимемо податки і створимо робочі місця.

Зараз головна проблема, не тільки в Україні, а й у всьому світі, — це люди. І нашою колосальною перевагою є те, що маємо багато дуже талановитих, висококваліфікованих людей. Можна брати щось маленьке в Україні, інвестувати в нього і розвивати до великого. У багатьох країнах цього не можна робити: або не вистачає людей, або землі, або ресурсів. Тобто нині Україна стає архіпривабливою саме завдяки цьому.

Про які регіони для інвестування можна говорити?

Залежить від різних факторів. Ключові — це Вінницька, Львівська, Івано-Франківська області. Зараз Тернопіль дуже старається. Дніпро з’явився. І Житомир. Я б сказав, Житомир — дуже прогресивний.

Які найбільш привабливі міста?

Я скажу так: ті, де ставляться до інвестора, як до гостя у власному домі.  Нам треба чути, чого хоче інвестор.

Зараз головна проблема, не тільки в Україні, а й у всьому світі, — це люди. І нашою колосальною перевагою є те, що маємо багато дуже талановитих, висококваліфікованих людей

І чого він хоче?

Він хоче розуміти, якою буде співпраця з місцевою владою, з центральною, якою буде взаємодія з митницею; яким буде процес будівництва комунікацій, а це співпраця з міською владою у тому числі. Податки їх найменше цікавлять. Ми цілком конкурентоспроможні по податках. У нас один з найнижчих рівнів корпоративного оподаткування.

І найголовніше — він хоче висококваліфіковану робочу силу. Не говорю — дешеву робочу силу, а конкурентоспроможний кваліфікований персонал.

Боротьба за персонал іде скрізь. А безвіз відкрив кордони. Тепер приїжджаєш в Польщу — стоять в аеропорту і дають тобі тримісячні роботи — «Будь ласка, залишайся». Але це не тільки поляки. Німці зараз полегшуватимуть умови роботи українцям, а поляки панікують від цього. Наша задача — повернути українців додому.

Але це тільки тимчасова робота.

З одного боку, це дуже добре. Коли люди повертаються з цих країн, вони уже інакші, вони отримують інші навички, досвід і світогляд. Вони бачать, як має працювати влада. Це також відіграло немаленьку роль на президентських виборах. І скоро побачимо, як це відобразиться на парламентських, а далі — на місцевих.

У нас утворилися ОТГ в Україні. Ми з ними дуже багато працюємо, бо це чистий аркуш. Для об’єднаних територіальних громад — це колосальна можливість, бо вся земля всередині, яка належить державі, їм передається, і вони мусять сформувати податкову базу. Зараз ми їх консультуємо, як створити індустріальні парки, технопарки, як заохочувати інвесторів. Найбільш прогресивні там, де голова кілька років мешкав десь за кордоном, побачив, як люди живуть, і нині запроваджує нову модель відносин між владою на місцевому рівні та громадянином.

Як ми працюємо? Ми стимулюємо конкуренцію між містами і ОТГ на місцевому рівні. Я хочу, щоб вони змагалися, боролися за інвесторів. Конкуренція спонукає до розвитку.

Які головні вимоги інвестор ставить до нашої країни?

Інвестор ставить три вимоги: люди, люди і люди. Це головне. З рештою він розбереться. Звісно, важливо, щоб не було корупції, але я на позитивну сторону дивлюся. Тобто зараз найбільш привабливим для інвесторів є масштабування.

У нас люди є, і ми на професійно-технічному рівні розпочинаємо новий проект разом з МОНом і бізнесом, щоб запровадити німецьку модель дуальної освіти, яка створить умови, коли люди після навчання залишаться працювати в Україні.

Тобто люди і масштабування — це саме те, за рахунок чого можна розвинути свій бізнес.

І я б сказав, що Україна стає привабливою з точки зору логістики. Ми є частиною глобального ланцюга доставки.

На вашу думку, що потрібно зробити з державними підприємствами?

У нас 3500 державних підприємств, з них 2500 можна і треба спокійно закрити. Тоді з решти 1000 десь 700 слід позбавити статусу ДП і створити якісь агентства, а 300 можна приватизувати, 10 з яких залишити як великі стратегічні.

Створити здорову конкуренцію в усіх галузях економіки. Олігархи хочуть займатися своїм бізнесом — будь ласка, але на рівних умовах. І для цього ще треба позбавити їх будь-якого впливу на контролюючі чи регуляторні органи.

І щоб була справжня незалежна судова система, яка дивитиметься не на те, хто позивач, а по суті, і здійснюватиме правосуддя неупереджено.

Розмову вела
Марія ДАНЮК