«Ми страждаємо від нелегального тіньового ринку не менше, ніж держава»

Про тенденції, цінову ситуацію на тютюновому ринку, а також нові виклики й ризики для основних гравців через зміну правил гри розказав фінансовий директор «Філіп Морріс Україна» Максим БАРАБАШ.

У ПОШУКАХ АКЦИЗНОГО КОМПРОМІСУ

Із 1 січня 2021 року акциз на ТВЕНи зріс на 320% і таким чином зрівнявся з акцизом на звичайні сигарети. Як це впливає на офіційний продаж цих продуктів?

Якщо перевести збільшення ставки акцизу у кінцеву вартість, то, за оцінками, ціна повинна зрости з поточної 55–60 грн до приблизно 80-90 грн за пачку. Це значно вище, ніж ціни на звичайні сигарети, що продаються в Україні. І вище, ніж на ТВЕН у сусідніх країнах — Молдові, Білорусі, Росії.

За нашими розрахунками, таке зростання призведе до радикального скорочення легального ринку ТВЕНів за рахунок збільшення частки нелегальної продукції. На сьогодні нелегального сегменту ТВЕНів майже не існує, тому що в Україні ціни співставні із сусідніми країнами.

Крім того, ми припускаємо, що скорочення легального ринку ТВЕНів відбуватиметься за рахунок того, що споживачі перемикатимуться назад на сигарети, які будуть дешевшими. Але для споживачів цей продукт є більш шкідливим.

На щастя, ми бачимо, що наша аргументація та пояснення знаходять відгук. Тому парламентський комітет з питань фінансів, податкової та митної політики ще в лютому вніс пропозиції про підвищення акцизу, проте менш різке — на 200% в цьому році, із подальшим щорічним зростанням на 30% до 2025 р.

Одноразове підвищення на 200% — це також немалий стрибок акцизу. Для нас він буде дуже болісним, але таке підвищення, на відміну від 320%, надасть можливість забезпечити більш поступове й помірне подорожчання ТВЕНів.

Що Ви маєте на увазі під помірним подо­­рож­­чанням?

Для нас це в межах 7–8 гривень на рік. Це таке ж зростання, яке ми спостерігаємо на звичайні сигарети, адже на них щорічно підвищується акциз на 20%. Саме тому, що ми віримо, що до наших аргументів прислухаються і побачать реальні ризики для бюджету й легального ринку, ми зараз не підвищуємо відвантажувальні ціни, очікуючи на рішення Верховної Ради.

Скільки коштує після січневого підвищення 1 пачка сигарет і пачка стіків для IQOS?

Нині пачка стіків, якщо взяти різні продукти на ринку, у середньому коштує 55–60 грн. Порівнюючи з кінцем минулого року, підвищення склало 5 гривень.

Однак це зростання я б не пов’язував напряму зі збільшенням акцизу, тому що є інші фактори, які впливають на роздрібну ціну. Наприклад, курс євро/гривня. Адже ми імпортуємо цей продукт з Італії. Власне, якщо подивитися на девальвацію гривні до євровалюти за минулий рік, то вона склала близько 20%. Крім того, інфляція в Україні, що офіційно становила 5%, також збільшує нашу базу видатків. Я пов’язую зростання цін на
5 грн саме з цими факторами, а не з підвищенням акцизу. Але зараз ТВЕНи вже коштують дорожче, ніж в середньому сигарети. Зокрема, середня роздрібна ціна сигарет складає 52 грн.  У разі продовження росту цін на ТВЕНи розрив збільшуватиметься, що буде стимулювати споживачів переорієнтовуватися на більш шкідливий продукт (порівняно з ТВЕНами) — сигарети.

Чи позначиться, на Вашу думку, суттєве підвищення акцизу на податкових відрахуваннях?

Безумовно. У минулому році бюджет зібрав приблизно 1,7 мільярда гривень акцизу з ТВЕНів. На 2021 р.
Міністерство фінансів за цією категорією оподаткування заклало надходження в розмірі 4,8 млрд грн — з урахуванням підвищення акцизу на 320% із 1 січня.

Але, за нашими розрахунками, в разі підвищення цін на 30 грн легальний ринок може скоротитися втричі порівняно з 2020 р — з 4,7 млрд штук до 1,5 млрд штук. Тоді, безумовно, ніяких запланованих 4,8 млрд грн зборів не буде – за нашими прогнозами, об’єм надходження до держбюджету в кращому випадку складе 2,2 млрд грн.

Яка ж ємність ринку для IQOS та які перспективи українського ринку на найближчі 5 років?

Ми запустили IQOS у кінці 2016 року. Тобто цей продукт достатньо молодий на українському ринку. Сьогодні в Україні вже більше 1 мільйона користувачів IQOS. Це переважно люди, які раніше курили сигарети та обрали для себе як альтернативу менш шкідливий продукт. У той же час у країні залишається, за нашими оцінками, більше 6 млн курців сигарет. Саме ці люди є потенційними споживачами ТВЕНів. Наша задача — усіх споживачів, які курять сигарети, перевести на IQOS.

І це стосується не тільки України, це глобальна мета всієї компанії — переорієнтувати всіх курців в усьому світі на менш шкідливі продукти. Безумовно, щоб це зробити, ми повинні мати можливість інформувати курців про існування альтернативи. Інакше такий перехід стає неможливий.

У МИНУЛОМУ РОЦІ БЮДЖЕТ ЗІБРАВ ПРИБЛИЗНО 1,7 МЛРД ГРН АКЦИЗУ З ТВЕНІВ

Яким чином компанія намагатиметься мінімізувати наслідки підвищення акцизу і протидіяти поширенню тіньового обігу сигарет, у тому числі й електронних?

Ми страждаємо від нелегального тіньового ринку не менше, ніж держава. Від цього програють усі. Держава недоотримує кошти від акцизу. Ми ж втрачаємо потенційні об’єми та прибутки. Тому в протидії тіньовому сектору ми займаємо дуже активну позицію.

Але варто розуміти, що ролі у нас із державою різні. Ми не є правоохоронними органами, ми не можемо виконувати цю функцію. Основну роль у протидії контрабанді й контрафакту відіграють правоохоронці. Ми всебічно співпрацюємо, звертаємо їхню увагу на негативні наслідки, надаємо підтримку та інформацію.

Як останніми роками змінювався обсяг ринку нелегальної торгівлі в Україні та ЄС і що на нього впливало?

Якщо для початку взяти сигарети, то в 2016 році тіньовий ринок становив незначну частку — близько 1%. У 2017 р. був ухвалений план щорічного підвищення акцизів на 20%, аби зрівняти ставки з європейськими до 2025 року. Відповідно, із 2017 р. ціни на сигарети почали зростати в Україні дуже швидко. І вже в четвертому кварталі минулого року тіньовий ринок перевищував 10%.

Безумовно, основним фактором збільшення частки тіньового ринку є підвищення цін внаслідок підвищення податків, адже акциз становить близько 60% від вартості однієї пачки.

Коли ціна росте настільки швидко, одразу з’являються люди, які бачать, що можна привезти сигарети із сусідніх країн, де вони дешевші, і заробити на цьому. Або збагатитися на контрафакті. Знову ж таки, якщо говорити про ТВЕНи: за нашими підрахунками, якщо підвищення акцизу залишиться на рівні 320%, то, наприклад, з Білорусі, Росії та Молдови в Україну контрабандист зможе завезти один короб (50 блоків ТВЕНів) і заробити на цьому $500–700. Це дуже високий заробіток, значно вищий, ніж на сигаретах. На традиційних сигаретах контрабандисти заробляють максимум $200. Це при тому, що вже 10% ринку перебуває в тіні. Відтак існують величезні ризики подальшої тінізації ринку.

Чи відстежуєте ви економічний ефект від впровадження в ЄС системи Track & Trace, що спрямована на боротьбу з «тіньовиками»? Наскільки вона ефективна?

Враховуючи, що ця система запрацювала в Євросоюзі на повну лише наприкінці 2019 р., поки ще зарано говорити про її ефект. Навіть звіти аудиторської компанії KPMG, якими користуються в ЄС, ще не оприлюднені. Тобто наразі говорити про якісь цифри зарано.

Безперечно, це ефективний інструмент, що дуже ускладнює окремі види незаконної торгівлі. Але він усе одно є тільки одним із механізмів комплексної боротьби з контрабандою.

Зараз існують кілька законопроєктів щодо впровадження технології Track & Trace в Україні. Це і законопроєкт 3044, і 3044а-1, і 3044а-2. Який нині їх статус?

Що стосується статусу проєктів рішень, то нині на базі комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики сформована робоча група, що займається доопрацюванням концепції впровадження Track & Trace. Ми переконані, що система, яку впровадять в Україні, має будуватися на принципах відповідності Директиві ЄС. Вона повинна бути відкритою, а також мати можливість взаємодії з аналогічними системами Track & Trace Євросоюзу. Тільки тоді проєкт зможе запрацювати в Україні.

Які ще законодавчі ініціативи можуть вплинути в наступні роки на тютюновий ринок в Україні?

Нині у Верховній Раді зареєстровано більше десяти різних законопроєктів. Кожний із цих документів пропонує дуже суттєво змінити правила гри на тютюновому ринку. Шкода про це говорити, але більшість із цих документів не відповідає зобов’язанням, які Україна взяла на себе в рамках Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, у ЄС є тютюнова директива, єдина для всіх країн-членів. У разі, якщо Україна має намір дотримуватися європейського вектору розвитку, вона повинна дослівно впровадити ці норми у своє законодавство. Однак замість того, аби цю Директиву імплементувати в Україні, використовуючи досвід європейських країн, деякі наші депутати вигадують зовсім нові норми, які абсолютно не відповідають нормам ЄС.

Наприклад, у Євросоюзі існує поділ тютюнової продукції на тютюн для куріння та бездимні продукти. Водночас в українському парламенті є один законопроєкт, що пропонує бездимні продукти маркувати так само, як сигарети. Тобто прибирає будь-яку відмінність. Є законопроєкт № 4358 з абсолютно безпрецедентними новаціями. Ця ініціатива передбачає, наприклад, що попередження про шкоду куріння потрібно наносити не тільки на пачки сигарет, стіків чи рідин для електронних сигарет, а й власне на сам електрон­ний пристрій. Це нонсенс, подібного в жодній країні немає.

Більше того, цей проєкт несе ризик повного руйнування експортного потенціалу українських тютюнових фабрик. В Україні працюють чотири фабрики. Якщо говорити про «Філіп Морріс», то половину своїх потужностей ми не використовуємо, виживаючи за рахунок експортних контрактів. Цей же документ пропонує ввести особливі норми для упаковки сигарет, які будуть продаватися в Україні. Тобто нам знадобиться окрема лінія для виготовлення продукції для вітчизняного ринку і окрема лінія — для експорту.

За тих обсягів, які є зараз, економічної доцільності в цьому немає. Нам набагато простіше віддати експортний контракт підприємствам у Туреччині чи фабрикам «Філіп Морріс» у Європі та Азії.  В цьому разі Україна по­збудеться валютної виручки, а перед компанією постане питання: чи потрібна взагалі така фабрика, яка може виробляти 40 млрд сигарет, а випускає лише 9–10 млрд без можливості експорту?

Розмову вів Дмитро ДУБЕНСЬКИЙ