Про те, чому потрібно й далі продовжувати пошук стимулюючих методів до важковидобувних запасів вуглеводнів і підходів до нетрадиційних запасів, а також про вплив Державної служби геології та надр України на інвестиційну складову країни – в інтерв’ю з Романом ОПІМАХОМ, головою служби.
Про те, чому потрібно й далі продовжувати пошук стимулюючих методів до важковидобувних запасів вуглеводнів і підходів до нетрадиційних запасів, а також про вплив Державної служби геології та надр України на інвестиційну складову країни – в інтерв’ю з Романом ОПІМАХОМ, головою служби.Чи справді доступ до всіх геологічних даних став відкритим для потенційних інвесторів завдяки створенню data-room?
Ми зараз працюємо над тим, щоб лібералізувати обіг геологічної інформації. Нещодавно Уряд прийняв відповідні зміни до законодавства, які передбачають, що обіг і доступ до геологічної інформації буде легшим і така інформація стане доступною для людей, компаній і потенційних інвесторів.
Data-room – це певний центр, де зберігається геологічна інформація про обрані об’єкти. Якщо проводимо аукціон або конкурс на певні ділянки, ми запрошуємо потенційних інвесторів відвідати data-room і отримати додаткову геологічну інформацію для власного аналізу. Тобто немає потреби виїжджати на місця розташування ділянок, щоб запросити геологічну інформацію, її можна одержати в одному місці. Зараз така data-room створена по трьох ділянках щодо конкурсів з укладання угод про розподіл продукції. Вона містить опис
3,5 тис. кв. км.
Також разом з Геоінформом здійснено перші кроки щодо запуску beta-версії online data-room, де можна ознайомитися з геологічними звітами по всіх трьох ділянках онлайн. Кожен користувач, зареєструвавшись, може бачити такі звіти у зручному вигляді.
Практика у всьому світі свідчить, що створення геологічного репозитарію починається з нафти й газу, оскільки це найбільш комерційно цікавий продукт
Якщо говорити про всю геологічну інформацію, то це доволі трудомісткий процес, який вимагає чимало часу, коштів і компетенції. Для того щоб забезпечити доступ до всієї геологічної інформації, Держгеонадра наприкінці минулого року підписала Меморандум про взаєморозуміння з компанією «Schlumberger». Документ передбачає обмін досвідом з метою оцифрування всієї геологічної інформації і створення національного репозитарію геологічних даних.
Скільки часу забере оцифрування всього масиву інформації?
Практика у всьому світі свідчить, що створення такого геологічного репозитарію починається з нафти й газу, оскільки це найбільш комерційно цікавий продукт. Поступово геологічну інформацію можуть доповнити якимись твердими корисними копалинами. В цьому напрямку ми також рухаємося. Часовий проміжок доволі тривалий і може забрати кілька років.
Наразі вже створено проєкти каталогів про відомості геологічної інформації, тобто в такі каталоги мають включити короткий опис про геологічну інформацію, яка зберігається як у державі, так і в суб’єктів ринку. Якщо необхідно буде отримати деталізацію такої інформації, то зацікавлена особа знатиме, до кого звернутися, і вже на договірних умовах домовлятиметься. Але паралельно з цим ми маємо каталог паспортів свердловин. Зараз створюємо каталог протоколів Державної комісії по запасах. Уся ця інформація зводитиметься в єдиний центр, щоб бути максимально зручною для користування. Такий доступ буде корисний як для публічності, щоб розуміти, що відбувається з нашими надрами, так і для потенційних інвесторів.
Чи ведуться зараз переговори між державою і бізнесом щодо пошуку методів стимулювання компаній, які вкладатимуть кошти в ризикові проєкти з розробки нових покладів вуглеводнів, що мають велику глибину залягання?
Такий діалог ведеться постійно. Слід нагадати, що наприкінці 2018 р. було введено фіскальні стимули на нові свердловини, які також стосуються глибоких свердловин. Тобто добування природного газу з нових свердловин глибиною понад 5 тис. м оподатковується ставкою 6%.
Водночас ми розуміємо, що ці стимули недостатні. Перелік таких потенційних об’єктів для стимулювання можна розширити. Зокрема, це стосується і нафти. За рік було пробурено аж одну свердловину при тому, що запаси є суттєвими і їх слід розробляти.
Знову ж таки є важковидобувні запаси, нетрадиційні запаси (газ твердих колекторів центрального типу і сланцевий газ), видобуток яких потребує зовсім іншої економіки й технологічних процесів. Наразі ми вивчили міжнародну практику щодо стимулу видобутку важковидобувних і нетрадиційних покладів і дійшли висновку, що країни зацікавлені збільшувати і розробляти важковидобувні запаси, але за пільгових умов. За звичайних умов такі ресурси ніколи не розроблятимуть. І тут головний момент – забезпечити відсутність маніпуляції шляхом проведення спільних переговорів з Мінфіном, ДПС, геологами та галуззю, щоб досягти єдиної і чіткої позиції, що є важковидобувними, традиційними і нетрадиційними запасами.
Чи сприятиме запуск сервісу «Єдине вікно» збільшенню видачі спецдозволів на користування надрами?
Зараз ми рухаємося в законодавчому напрямку усунення бар’єрів для бізнесу і політики відкритого вікна, щоб для інвесторів усе було прозоро, зрозуміло і легко.
Крім отримання нових спецдозволів, сервіс «Єдине вікно» дозволяє компаніям, у яких уже є такі дозволи, вирішувати низку питань: щодо переоформлення своєї ліцензії, внесення змін, продовження тощо.
Ми вивчили міжнародну практику щодо стимулу видобутку важковидобувних і нетрадиційних покладів і дійшли висновку, що країни зацікавлені збільшувати і розробляти важковидобувні запаси, але за пільгових умов
Ми провели незалежний аналіз, який виявив, що 65% заяв на дозволи отримали відмову, з них понад 50% відмовили двічі. На таку ситуацію ми вирішили реагувати запуском з 1 квітня онлайн-кабінету надрокористувача, коли мінімізується спілкування з чиновниками й подання документів відбувається в онлайн-режимі. До того часу ми запустили «Єдине вікно» – це прозорий кабінет, де створено всі умови, щоб надрокористувач міг прийти з пакетом документів, працівник їх згідно з графіком розглянув і надав коментарі, чого не вистачає, а де треба внести відповідні зміни. І одразу ж на місці працівник може внести такі зміни, щоб надрокористувач двічі не їздив. Таким чином, ми намагаємося побудувати нормальні відносини з надрокористувачем.
Ми сподіваємося, що в нас збільшиться кількість надрокористувачів, але не завдяки «Єдиному вікну», а завдяки інвестиційному атласу надрокористувача.
Розмову вела
Марія ДАНЮК