Незважаючи на певні зрушення у характері зайнятості в Україні, найбільшими за кількістю залучених працівників вже багато років залишаються бюджетний сектор та промисловість.

Розподіл робочої сили на ринку праці залежить від багатьох факторів, одним із яких є потреба у працівниках в окремих видах економічної діяльності. Безперечним лідером за кількістю зайнятих осіб, які отримували заробітну плату не нижче мінімальної, у ІІ кварталі 2018 р. стала переробна промисловість, в якій трудилися 1 127 323 особи. Другу сходинку посіла сфера торгівлі, де в цей же період було зайнято 737 260 таких осіб, за нею йде державне управління з 474 904 зайнятих, далі практично рівнозначний транспорт (377 677 осіб), паливно-енергетичний комплекс (364 902 особи), агропромисловий комплекс (356 862 особи). Понад півтори сотні тисяч робочих місць оплачуються відповідно до чинного законодавства у гірничо-металургійному комплексі (188 992), харчовій промисловості (188 675), логістиці (177 122). Найбільш наблизилися до цих галузей, за кількістю осіб із заробітною платою не нижчою за мінімальну, машинобудування (145 617 осіб) та банківська діяльність (113 862 особи). Найменша кількість зайнятих у ІІ кварталі 2018 р. була зафіксована у діяльності екстериторіальних організацій (845), виробництві тютюнових виробів (2 667), управлінні (діяльності хед-офісів) (3 798).

Місткість ринку праці в окремих областях України характеризується як регіональним поділом праці, що визначає провідні галузі виробництва в тому чи іншому регіоні, так і соціально-демографічними характеристиками населення, які впливають на обсяг і структуру споживання — джерело робочих місць у таких галузях, як оптова та роздрібна торгівля, освіта, охорона здоров’я, транспорт, будівництво та інши.

Безперечним лідером за кількістю робочих місць залишається м. Київ. У ІІ кварталі 2018 р. у столиці отримували заробітну плату не меншу за мінімально встановлену 1 562 546 осіб. Це удвічі більше, ніж в усій Дніпропетровській області, де розташовані два великі інду­стріальні міста з населенням понад півмільйона осіб — Дніпро та Кривий Ріг. У згаданій вище Дніпропетровській області, яка є найбільшою в країні за кількістю робочих місць у промисловості, таких осіб у цей самий період було 752 624. Наступними за кількістю осіб, працевлаштованих відповідно до чинного законодавства, стали Харківська (558 911 осіб), Львівська (513 888 осіб) та Одеська області (426 401 особа). І якщо в перших двох до третини робочих місць припадає на промисловість, то «спеціалізацією» Одеської області є діяльність у сфері транспорту. Близький за значенням показник кількості працевлаштованих, яким виплачувалася заробітна плата не нижча за мінімально встановлену в Запорізькій області (407 375 осіб), де понад третина таких працівників була зайнята у промисловості.

Найменше робочих місць у ІІ кварталі 2018 р. було у Луганській області (88 070 осіб), а також у найменших та найменше населених Чернівецькій (93 819 осіб), Тернопільській (118 797 осіб), Закарпатській (127 013 осіб) та Херсонській (130 281 особи) областях.

Стосовно гендерних особливостей зай­нятості, то цікаво, що в найбільших інду­стріальних областях частки чоловіків і жінок, які отримували у зазначений період заробітну плату не нижчу за мінімально встановлену, приблизно рівні — в межах 50%. Натомість в областях з найменшою кількістю робочих місць частка жінок у загальній кількості зайнятих на таких умовах переважає, а в таких областях, як Волинська, Рівненська, Тернопільська та Чернівецька у ІІ кварталі 2018 р. перевищила 58%. Це пов’язано як із переважанням жінок у складі населення (і зай­нятого населення відповідно), так і з широким залученням чоловіків до неформального сектору зайнятості у цих регіонах.

Олександра Коломієць,
Національний інститут стратегічних досліджень