Чому має бути змінений підхід держави до діяльності державних підприємств і як невеликому алкогольному виробнику вийти на прибутковість — в інтерв’ю з Михайлом БЕЗПАЛЬКОМ, директором Державного підприємства «Уманський лікеро-горілчаний завод

Ви очолили майже зруйноване державне підприємство з великими боргами. Це був виклик самому собі?

Спочатку ми взагалі не мали чіткого розуміння про розміри боргів. Уже потім, у процесі детального вивчення документів, стало відомо, що на підприємстві практично нічого не залишилося, крім судових рішень і кримінальних проваджень.

Підприємство зупинило діяльність ще у 2009 р. і простояло 8 років. По факту довелося все відновлювати, починаючи з водопостачання і опалення. Також облаштували енергозберігаюче освітлення. Лише після цього було встановлено нове обладнання, що дало змогу запустити два різних технологічних процеси — горілчаний і виноробний. Більш того, виробництво повністю відповідає вимогам якості й сертифіковано за HASP 22000:2005.

Тому, мабуть, так! Це виклик самому собі.

Контракт — це коли держава говорить тобі як менеджеру: «От тобі підприємство, його виробнича база, крутись як можеш, але отримай прибуток»

Який має бути підхід держави до контрактів з керівниками підприємств, щоб вони були зацікавлені розвивати підприємство?

Безумовно, має бути мотивація з боку держави.

У чому вона має проявлятися? Це високий розмір заробітної плати чи відсоток від прибутку?

Зараз у нас немає контрактів.  Існують певні особливості призначення на посаду керівників з огляду на діяльність концерну «Укрспирт». Наразі призначення відбувається на обмежений термін наказом ліквідаційної комісії.

Для мотивації керівник має отримувати відсоток від прибутку підприємства. Також керівник повинен розуміти, що він тут не на рік і що його не змінять через півроку, тобто має бути стабільність і певні гарантії.

Стабільність має прописуватись у контракті?

Контракт — це коли держава говорить тобі як менеджеру: «От тобі підприємство, його виробнича база, крутись як можеш, але отримай прибуток».

Від твоєї роботи і сил, які ти вкладаєш у це підприємство, ти отримаєш, наприклад, 20% від прибутку підприємства і матимеш гарантований відсоток на наступні 5 років. Ось такі контрактні домовленості дають змогу не вганяти менеджерів у ситуацію, наслідком якої є невиплата заробітної плати, мільйонна кредиторська заборгованість перед відверто фіктивними підприємствами, які були штучно створені, щоб узяти під контроль підприємство завдяки таким фінансовим інструментам. Все це ми побачили, проаналізувавши стан «ДП Уманський ЛГЗ» станом на дату мого призначення на посаду.

Тому показник співвідношення винагороди і далекоглядності, розуміння керівника, що він зможе всі свої мрії, бажання і ентузіазм реалізувати, — це цілком раціонально і справедливо.

Плануєте нарощувати обсяги виробництва?

Так. Це є пріоритетною ціллю розвитку підприємства на найближчі декілька років.

Інші виробники нарікають на кадровий голод через державні субсидії, які призвели до того, що людям «невигідно» працювати. Ви відчуваєте цей вплив?

Багато людей у сільській місцевості навчилося виживати на субсидію. І в деяких випадках їм буває економічно вигідніше залишатися на соціальному утриманні держави. Це вже справа кожного, чи люди прагнуть чогось досягнути, чи вони хочуть пережити сьогоднішній день.

Тому, на жаль, зараз є така тенденція. Вона відчувається, я вважаю, не тільки на виробництвах — така тенденція загальна по Україні.

А чи мають бути «субсидії» для підприємств?

На мою думку, для відновлення державних чи будь-яких підприємств малого і середнього бізнесу мали б існувати певні податкові «канікули». За умови, що такі «субсидійовані» кошти використовуватимуться на розвиток підприємства. Держава від цього лише виграє.

Яка середня заробітна плата на підприємстві?

На сьогодні — це 7 550 грн.

Який розрив у зарплаті між керівником підприємства і робітниками?

Поки що я маю мінімальну заробітну плату, оскільки спочатку треба мотивувати робітників, щоб їх утримати і виробництво працювало. Підприємство перебуває на госпрозрахунку: що заробили — з того і виплачуємо заробітну плату. Тому, щоб отримувати високі заробітні плати, слід нарощувати обсяги виробництва. Звісно, це важко, але якщо ми взялися за це, то потрібно йти до кінця.

Яким чином невеликому виробнику налагодити збут і потрапити в роздрібну мережу?

Певною «родзинкою», так би мовити, брати чимось креативним. Наприклад, найближчим часом плануємо випустити вермути і плодово-ягідні винні напої «Дика вишня». Цей продукт буде зорієнтовано на молодіжну аудиторію. Або ж за допомогою інших компаній, які вже стоять на ногах, виконуючи їхні замовлення, і паралельно розвивати свої напрями.

Для відновлення державних чи будь-яких підприємств малого і середнього бізнесу мали б існувати певні податкові «канікули» 

Що може бути креативним у горілці?

Варіантів дуже багато, починаючи від оформлення пляшки і закінчуючи її вмістом. Що стосується останнього, то продукт обов’язково має бути якісним, а оформлення — це вже наскільки вистачить фантазії. До прикладу, нещодавно ми завершили технологічний аудит умов виробництва горілки на нашому підприємстві, а також на спиртзаводі, з якого отримуємо спирт. Цей аудит проведено авторитетною міжнародною організацією «Kedassia», офіс якої розташований у Лондоні. За результатами ми отримали сертифікат найвищої відповідності якості кашруту, що дає право маркувати нашу продукцію знаком якості кошерності «Kedassia». Це надає додаткові конкурентні переваги продукції підприємства.

Цього достатньо, щоб потрапити у великі торговельні мережі?

Ні, це дуже важко. Для всього потрібні кошти. На сьогодні ми запроваджуємо програми авалювання, овердрафту і факторингу. Маємо кілька пропозицій, і розвиватимемося в цьому напрямі. Хочу зазначити, що певні банки, зокрема державні, йдуть на поступки, що дає нам можливість рухатися вперед.

Скільки коштує вхід у торговельну мережу?

У кожній мережі по-різному. Це залежить і від регіону, і від торгової марки, і від продукції. Наприклад, відомим торговим маркам простіше зайти в мережу, тому що це популярні продукти. А якщо продукт новий, то супермаркети взагалі не зацікавлені в ньому, оскільки для них це ризик, що його не купуватимуть.

А якою має бути ціна горілки, на Вашу думку?

Доступною.

Який стиль управління є для Вас характерним?

На мій погляд, зважаючи на умови ведення бізнесу, що постійно змінюються, найбільш доцільним є ситуаційний стиль управління. Тобто я вважаю, що керівник має бути здатним змінити стиль управління залежно від ситуації.

Завдяки яким Вашим особливостям і якостям Ви могли б отримати конкурентні переваги й досягти поставленої мети?

Насамперед, зважаючи на певний досвід у цій сфері, я особисто прагну зменшити кількість можливих помилок і невдач під час реалізації проектів.  Отже, поєднання знань і навичок у сфері бізнесу та менеджменту, як я очікую, дасть змогу внести нові креативні зміни у доволі специфічну сферу розливу лікеро-горілчаної продукції.

Крім того, для мене дуже важливою є моя команда професіоналів, на яку я можу повністю покластися. Це, я б сказав, не є звичайною практикою в роботі державних підприємств у цілому.

У будь-якому разі, пройшовши певний важкий шлях, не планую спинятися на досягнутому і продовжу втілення.

Розмову вела
Марія ДАНЮК