Кризові явища постпандемічної реальності не обійшли увагою і таку, здавалося б, непохитну галузь, як металургія. Зміна географії конкуренції, «заморозка» трудової міграції та пошук нових партнерів — усі ці питання постали й перед вітчизняними металургами Групи Метінвест. Завод «Азовсталь» став підприємством, що під час загального спаду в економіці зуміло пройти «між краплинками», але вдалося це, однозначно, завдяки вдалому та ефективному менеджменту. Про пандемічні лайфхаки для виробників металургійної галузі розповів гендиректор меткомбінату «Азовсталь» Енвер ЦКІТІШВІЛІ.
Відомо, що карантинні обмеження фактично знищили іноземні ринки для вітчизняних металургів. Але, незважаючи на кризу збуту, «Азовсталі» вдалося втримати показники доходів і податкових виплат. Що дозволило врятувати ситуацію?
Справа в тому, що металургійний комбінат «Азовсталь» Групи Метінвест уже багато років стабільно працює на ринку сталі у світі та Україні. Незважаючи на всі коливання, із якими стикнулися минулого року, ми маємо довгострокові партнерські угоди, за якими постачали нашу продукцію клієнтам на експорт. Ми змінювалися, як того вимагав час, і саме завдяки гідній репутації та давнім партнерським зв’язкам наше підприємство досить стабільно працювало, отримувало доходи та своєчасно сплачувало всі податки.
Минулого року ви очікували замовлення від «Укрзалізниці» та «Мостобуду» і розраховували на них. Чи стали місцеві замовлення підтримкою?
Безумовно, замовлення внутрішнього ринку стратегічно важливі для нас. Однак в умовах пандемії, пов’язаних із нею локдаунів минулого року місцеві виробники та інфраструктурні підприємства працювали нестабільно, у зв’язку з чим їхній запит був несистемний.
Водночас експортні ринки збуту поступово відновлюються після різкого спаду напочатку 2020 р. Саме експорт металопродукції комбінату забезпечив підтримку виробництва в цей час.
Улітку ви зверталися до Президента з проханням не допустити підвищення ренти на видобуток руди. Чи почули чиновники металургів?
Питання підвищення ренти на видобуток руди останніми роками поставало багато разів. Звісно, ми зверталися з проханням не допустити підвищення ренти і доопрацювати законопроєкт № 1210, ухвалення якого в первісному вигляді призвело б до закриття підприємств ГМК.
Згідно з висновком аудиторсько-консалтингової компанії PwC, у разі ухвалення законопроєкту частка рентних платежів щодо комерційного прибутку металургійних підприємств України в 10 разів перевищить аналогічні показники країн-конкурентів.
А рівень рентного навантаження в Україні становитиме 22,2% від комерційного прибутку, тоді як у ПАР — 11,8%, в Австралії — 10,6%, у Казахстані — 8,5%, у Китаї — 4,4%, у РФ — 2,5%. Цей закон знищив би не лише ГМК України, а й усю економіку нашої держави. Собівартість продукції ГМК значно зросла б, і за таких умов Україна втратила б будь-яку можливість конкурувати, що могло призвести до катастрофи в економіці України.
Ми змінювалися, як того вимагав час, і саме завдяки гідній репутації та давнім партнерським зв’язкам наше підприємство досить стабільно працювало, отримувало доходи та своєчасно сплачувало всі податки.
Закон Президент підписав, але вже зі змінами, які наразі дають змогу підприємствам працювати. Дуже важливо, щоб влада чула великий бізнес, який дає роботу десяткам тисяч українців та наповнює бюджети міст, у яких працюють підприємства, і скарбницю держави.
Карантин як ніколи призупинив трудову міграцію, і, враховуючи фактичну неможливість виїзду на заробітки через обмеження, люди намагалися втриматися на робочих місцях, не маючи альтернативи. «Азовсталь» тим часом зуміла уникнути масштабних скорочень. Яким чином це вдалося зробити?
Робота промислового підприємства в сучасних умовах, у тому числі й під час пандемії, неможлива без кваліфікованого персоналу. І ми не лише намагаємося зберегти наш професійний колектив, але й постійно шукаємо засоби для скорочення дефіциту фахівців із високою кваліфікацією. Серед причин цього явища — трудова міграція.
У Групі Метінвест уже давно навчилися працювати з кадрами й утримувати найкращих співробітників. І мова йде одразу про кілька складових: конкурентоспроможні умови праці, стабільний гідний заробіток,
можливості кар’єрного та професійного зростання. Окрім того, компанія в кілька разів збільшила інвестиції в покращення робочих місць та інфраструктури на виробничих дільницях, щоб робота була безпечнішою та комфортнішою.
Лише минулого року на МК «Азовсталь» на охорону праці та захист співробітників спрямували 97,4 млн грн, а на покращення умов праці — понад 20 млн грн. Торік ми відремонтували 48 санітарно-побутових приміщень площею 1607 квадратних метрів, це дало змогу покращити робочий побут майже для 3000 працівників комбінату.
Відомо, що металургія очікувала масштабної кризи, але світовий карантин став також часом нових можливостей. Через зупинку металургійних підприємств у світі змінилася географія конкуренції. Як це відчули на «Азовсталі»?
Географія збуту металопродукції комбінату суттєво не змінилася. Те, що 2020 рік буде кризовим, ми зрозуміли ще в другій половині 2019-го. Тому ключовим завданням було не лише максимально зберегти наші ринки збуту, але й завоювати нові за рахунок розвитку продуктового портфеля. І завдяки командній роботі колективу це вдалося.
Для підвищення конкурентоспроможності продукції та гарантії екологічної безпеки виробничих процесів компанія продовжує впроваджувати у виробництво найкращі технології.
За 2020 рік меткомбінат «Азовсталь» освоїв виробництво 23 нових видів продукції, із яких два — у сегменті безперервнолитих сталевих напівфабрикатів, 21 — у сегменті товстолистового прокату. Продуктова лінійка поповнилася слябами та прокатом із нових марок сталі, з новим хімічним складом або виробленими за зміненою технологією. Їхні типорозміри та фізико-хімічні властивості відповідають міжнародним галузевим стандартам. Замовниками азовстальської металопродукції у 2020 році стали 46 країн світу. Частка відвантаження на внутрішній і зовнішній ринки становила 25% і 75% відповідно.
До лідерської трійки замовників азовстальського металу стрімко увірвалася Туреччина, наростивши обсяг замовлень на 88%.
Основний інтерес був зосереджений на чушковому чавуні та слябах для подальшого виробництва листа й рулону. У країнах СНД були затребувані листовий і фасонний прокат, рейки.
Обсяги постачання до Великобританії зросли на 16% проти рівня 2019 року. Стабільно високий попит продемонстрував внутрішній ринок. Основними сферами застосування азовстальської продукції стали будівельна та машинобудівна галузі.
Туреччина і Саудівська Аравія, із якими ви активно почали працювати, приділяють велику увагу якості металу. Це безперервна робота. На що звертаєте увагу, щоб конкурувати на цих ринках?
Основною проблемою при виробництві слябів на замовлення турецьких виробників рулонного прокату є наявність поверхневих неметалічних включень.
Причина появи неметалічних включень — велика амплітуда коливання рівня металу в кристалізаторі через ручне управління розливанням.
Наприкінці 2020 року МБЛЗ №№ 3–5 пройшли модернізацію, на них встановили системи автоматичної підтримки рівня металу в кристалізаторі. Інвестиції в модернізацію становили
2 млн доларів.
Це дало змогу не лише усунути вплив людського фактору, а й здійснювати моніторинг поведінки меніска металу в кристалізаторі, точно виявляти сляби з відхиленнями та зачищати їх, унаслідок чого споживач отримує гарантовано якісний продукт.
Варто зазначити, що на початку 2021 року комбінат розпочав виробництво листового прокату марки сталі А537-2 МТ для компанії Arabian International Company For Steel Structures із Саудівської Аравії.
Метал призначений для виробництва водних резервуарів з опріснення морської води. Прокат постачається в термічно обробленому стані — після гарту з відпуском. На вимогу замовника комбінат змінив хімічний склад сталі, застосувавши додаткове легування хромом і нікелем та режим термообробки. Виробництво прокату для цього замовлення очікується у квітні 2021 року.
Наші податки — це неабияка підмога для виживання міста в такий непростий період, це впевненість у завтрашньому дні
Улітку 2019 року на підприємстві було зупинено доменні печі. Це скорочення виробництва чи модернізація?
Дійсно, улітку 2019 року були виведені з експлуатації ДП-5 і ДП-6. Їх виведення зумовлене завершенням реконструкції доменної печі № 3, на якій встановлено сучасну систему аспірації, забезпечено оборотне водопостачання і АСУТП. Третя доменна піч відповідає всім необхідним європейським екологічним стандартам, після її модернізації значно підвищилася ефективність виробництва чавуну на комбінаті.
Ви не скористалися податковими канікулами, котрі пропонувала держава. Чому?
Оцінивши всі наші можливості, керівництво Групи Метінвест вирішило, що ми будемо платити податки, незважаючи на податкові канікули. Чому? Та тому, що ми розуміємо: ці кошти — наші податки — наповнюють міський бюджет. А це передусім зарплати лікарів, які ризикують своїм життям і надають необхідну медичну допомогу під час пандемії коронавірусу. Це також зарплати інших працівників бюджетної сфери — учителів, працівників комунальних підприємств. Наші податки — це неабияка підмога для виживання міста в такий непростий період, це впевненість у завтрашньому дні. Також ми в повному обсязі сплатили податок на заробітну плату співробітників. До речі, усі співробітники маріупольських підприємств компанії — це 40% зайнятого населення Маріуполя, що стабільно отримують заробітну плату. Наші податки створили фінансову можливість для міста забезпечувати лікарні всім необхідним, виплачувати заробітну плату вчителям, лікарям, працівникам комунальних служб і проводити протиепідемічні заходи.
Великі підприємства сьогодні працюють над зміною інвестиційних векторів: логістика, комунікації з партнерами, діджиталізація процесів. На що робить ставку «Азовсталь»?
Металургійний комбінат «Азовсталь» робить ставку на інвестиції, що гарантують розвиток в усіх напрямках. Ми спрямовуємо кошти на екологічні проєкти та модернізацію виробництва. Закуповуємо нове обладнання і поліпшуємо умови праці для робітників. Працюємо над розвитком взаємодії з клієнтами, підвищуємо якість продукції та розширюємо ринки збуту.