Перспективи енергонезалежності

2019-02-26T12:47:35+00:0026 Лютого 2019|

Україна має великий потенціал для того, щоб стати повністю енергонезалежною державою. Три роки триває реформування паливно-енергетичного комплексу держави. Яких успіхів вдалося досягнути? Про це — в інтерв’ю з віце-прем’єр-міністром України Володимиром КІСТІОНОМ.

 

У чому полягає енергетична безпека країни та які заходи проводяться для поліпшення її показників?

Чотири роки тому, коли Україну спіткала серйозна газова криза, Уряд поставив амбітну ціль: зробити країну енергетично незалежною та самодостатньою. Зима 2014-2015 рр. стала першою в історії, коли Україна повністю позбулася газової залежності від Російської Федерації. Ми зуміли диверсифікувати джерела постачання газу і довели всьому світу, що навіть в умовах війни, яка й досі триває на сході країни, Україна залишається надійним транзитером газу в Європу.

Виклики, які тоді постали перед нами, змусили задуматися над глобальною модернізацією паливно-енергетичного комплексу нашої держави. Нашими дороговказами були Угода про асоціацію з Європейським Cоюзом та зобов’язання в рамках договору про заснування Енергетичного співтовариства.

Ми розпочали три масштабні енергетичні реформи: реформу ринків газу, електричної енергії та вугільну. Усі ці три реформи покликані посилити енергетичну незалежність держави, лібералізувати ринки, ліквідувавши монополії, підвищити енергоефективність української економіки задля збереження навколишнього середовища.

Спільно з нашими європейськими партнерами ми напрацювали та прийняли ключові законодавчі акти для формування повноцінних ринків газу та електроенергії. Урядом схвалена Енергетична стратегія України до 2035 р., яка окреслює чіткі цілі та завдання — зниження енергоємності економіки вдвічі, збільшення частки альтернативних та чистих джерел в енергетичному балансі країни — до 25%, підвищення енергоефективності та якості енергозабезпечення споживачів.

Також Уряд прийняв комплексну програму розвитку газовидобувної галузі України і ще у 2016 р. поставив завдання перед ДК «Укргазвидобування» якнайшвидше забезпечити населення та теплокомуненерго газом власного видобутку.

2019-й рік — рік президентських і парламентських виборів. Чи не вплине це на настрої міжнародних інвесторів?

Без інвестицій швидко досягнути поставлених цілей країні, яка перебуває в стані війни, не вдасться. Тому ми протягом останніх трьох років наполегливо попрацювали над покращенням бізнес-клімату в цій галузі.

Сьогодні Україна пропонує інвестору одні з найкращих в Європі стимулюючі рентні ставки, п’ятирічний мораторій на зміну податкового режиму для видобувачів газу, прозорі міжнародні онлайн-аукціони та конкурси для отримання дозволів на користування надрами, зокрема на умовах угод про розподіл продукції, прості регламентні процедури щодо доступу до земель для здійснення розвідки та видобутку вуглеводнів і відкритий доступ до геологічної інформації.

З січня 2019 р. оголошені міжнародні аукціони з продажу спецдозволів на доступ до надр, 17 ділянок загальною площею 2,81 тис. км2 чекають на досвідчених надрокористувачів. Усі ділянки розташовані в межах добре досліджених нафтогазових басейнів з розгалуженою газотранспортною інфраструктурою та проведеними сейсмічними дослідженнями.

12 перспективних ділянок підготовлені для укладання угод про розподіл продукції. Протягом 2019 р. плануємо реалізувати через аукціони не менше 40 нафтогазових ділянок. Переконаний, що за таких умов міжнародний бізнес буде співпрацювати з Україною — прозорою та відкритою до вільної конкуренції й сучасних технологій.

Які можливі сценарії розвитку української ГТС  розглядає Уряд після закінчення дії контракту на транзит з Газпромом наприкінці 2019 року?

Україна має унікальну газотранспортну систему і найбільші сховища природного газу в Європі. Зрозуміло, що плани Росії на спорудження обхідних маршрутів «Турецького потоку» та «Північного потоку-2» не містять жодної економічної складової, їхня ціль — вбити український транзитний статус і збільшити свій політичний вплив на країни ЄС.

Але очевидно й те, що потрібні ЄС обсяги газу, з прогнозом збільшення споживання, Росія не забезпечить, навіть завершивши будівництво газопроводів.

Уявіть собі, вже сьогодні українська газотранспортна інфраструктура у складі потужної трубопровідної системи та підземних газових сховищ здатна забезпечити транзит з РФ до ЄС обсягом до 150 млрд м3 та сезонне зберігання газу переважно на кордоні Україна-ЄС обсягом до 30 млрд м3.

Тому нам важливо в цьому році завершити демонополізацію й лібералізацію ринку газу, перш за все з точки зору збереження транзитного потенціалу країни. Незалежний оператор газотранспортної системи України — ПАТ «Магістральні газопроводи України», який вже має незалежну Наглядову раду, до кінця року має отримати сертифікацію й повноцінно запрацювати з 1 січня 2020 року.

Наша мета — максимізувати обсяги транзиту газу з Росії в ЄС на умовах: точка продажу російського газу європейським трейдерам та постачальникам — на сході України. А це можна зробити лише за умови залучення до управління українською ГТС досвідченого міжнародного партнера.

Найбільш проблемною галуззю ПЕК залишається вугільна. Яке бачення Уряду вирішення питання зі старими шахтами?

Реформа вугільної галузі вкрай нагальна для України. Ще у 2017 р. спільними зусиллями з громадськістю та профспілками Уряд розробив і затвердив Концепцію реформування вугільної галузі країни до 2020 р. Чітке бачення Уряду щодо реформування українських шахт описано  також у новій Енергетичній стратегії України до 2035 р., про яку я вже згадував.

Міненерговугілля наразі працює над оптимізацією структури вугледобувних підприємств вугільної галузі. Минулого року, вперше з 2014 р., Уряд на модернізацію вуглевидобувних підприємств спрямував 401 млн грн. Завдяки цим коштам були введені нові лави на трьох державних шахтах. У цьому році на продовження розпочатих змін виділено 1 млрд грн.

Ці кошти підуть на технічне переоснащення українських державних шахт, запуск нових лав для видобутку необхідного країні вугілля. Ми підрахували, що 1 млрд грн дасть додатково Україні 2 млн тонн вугілля, що зменшить потребу в його імпорті та зробить державні шахти менш збитковими.

Україна, порівняно з іншими європейськими державами, мала доволі мало часу на імплементацію закону про ринок електричної енергії. Які успіхи цієї реформи?

З початку року в Україні стартував перший етап реформи ринку електричної енергії — за новими правилами запрацював роздрібний ринок. Він надав можливість споживачу вільно обирати собі постачальника електричної енергії за принципом економічної доцільності запропонованої ціни та вигідних умов розрахунків. Це дає змогу підвищити конкуренцію на ринку та покращити якість наданих послуг.

З липня очікується запровадження повномасштабного нового ринку електричної енергії. Ми працюємо над тим, щоб він відповідав усім європейським умовам та зобов’язанням, які Україна взяла перед Європейською спільнотою.

Зараз впроваджується система аукціонів замість «зеленого» тарифу. Як це вплине на ринок і наскільки швидко буде відчутний результат?

Прийняті Україною закони «Про ринок електричної енергії», «Про електроенергетику» та «Про альтернативні джерела енергії» закріпили гарантований рівень «зеленого» тарифу на електричну енергію з відновлювальних джерел енергії та зобов’язання щодо викупу всього обсягу «зеленої» енергії, відпущеної в об’єднану енергетичну систему України.

У нас найбільший в Європі рівень «зелених» тарифів. Це сприяло стрімкому розвитку зеленої енергетики в Україні. Лише у 2018 р. введено в експлуатацію 742,5 МВт генеруючих потужностей, що в 2,8 рази перевищує потужність, введену в експлуатацію за 2017 р.

Сьогодні ми працюємо над подальшим удосконаленням законодавства в цій сфері. На часі запровадження системи аукціонів для створення конкурентних умов виробництва «зеленої» електроенергії. Відповідний законопроект, розроблений у співпраці з Енергетичним співтовариством, вже пройшов перше читання в українському Парламенті.

Проекти будівництва об’єктів відновлюваної енергетики отримають державну підтримку у вигляді гарантованого викупу державою всієї виробленої електроенергії. Переконаний, це надасть нового імпульсу розвитку зеленої енергетики в Україні.

Розмову вів
Павло ПОЛІКАРЧУК