Про залежність газовидобувної галузі від змін податкового законодавства, потребу навести порядок у реалізації пального та про те, як не стратити напрацьоване під час реформування ДФС, спілкуємося з Ніною ЮЖАНІНОЮ, головою комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

Нафтогазовий бізнес постійно наголошує на недосконалості та нестабільності податкового законодавства. Яке наразі податкове навантаження несуть компанії ПЕК?

Мені здається, що говорити про нестабільність податкового законодавства не можна. Оскільки це саме та галузь, яка має можливість бути в контакті із профільним комітетом і нашим комітетом. Ми досить часто зустрічаємося з представниками цієї галузі, а на останній зустрічі навіть ішлося про те, що стабільності досягнуто. Можливо, зміни, які були прийняті в кінці 2018 р., викликали певне невдоволення, але це абсолютно незначні зміни, і тому я не вважаю, що вони спричиняють якісь коливання щодо навантаження.

Так, дійсно, коли у 2014 р. потрібно було шукати додаткові резерви надходження до бюджету, ставки плати за користування надрами становили по нафті та конденсату 45%, по природному газу 20%, а потім був період, коли ставки становили навіть 70% і 50% (залежно від глибини залягання). Тоді в Уряді порахували всі надходження, і стало зрозуміло, що запроваджені ставки не принесли позитивного результату. Було змінено політику, і вже починаю­чи з 1 січня 2017 року повернулися до ставок рентної плати за користування надрами по нафті 29%, по конденсату ще залишалося 45%, по природному газу зниження відбувалося поступово і досягло 29%. Крім того, було впроваджено нові ставки на природний газ, видобутий із нових свердловин до 5000 м — 12% і понад 5000 м — 6%. Таке значне зниження ставок сприяло залученню інвесторів, зацікавлених у розкритті нових свердловин. Тобто, як на мене, сьогодні цей ринок є досить прозорим і стабільним для інвесторів.

Так, компанії зазначають, що на сьогодні податкове навантаження порівняно з іншими країнами для входження інвесторів є більш-менш зрозумілим і оптимальним. Проте для них дуже важливо, щоб законодавство було стабільним. Тобто, якщо впроваджено 12% і 6% для нових свердловин, то, враховуючи особливість галузі, це має стабільно діяти упродовж багатьох років.

Я з вами погоджуюсь, що це довгострокові капіталовкладення, і рішення про їх здійснення приймаються лише тоді, коли зрозуміло, наскільки стабільно буде діяти податкове законодавство. До речі, коли з цього року прийняли рішення про індексацію рентної плати на індекс інфляції, особисто я була цим незадоволена. Тому що навіть індексація рентної плати всього-на-всього на індекс інфляції не дає галузі відчути стабільності. Також я бачила незадоволення колег, які є спеціалістами в цьому напрямі, вони зазначали, що не потрібно було робити індексацію. Це рішення Уряду, і тому не будемо його зараз обговорювати, але я підтверджую, що у нас у комітеті була позиція не збільшувати ставку навіть на індекс інфляції.

Чи обговорюється наразі в комітеті впровадження окремих податкових стимулів для розвитку галузі?

Крім тих змін, які ми прийняли на 2018 рік щодо знижених ставок для нових свердловин 12% і 6%, наразі нічого нового не обговорюється, але я знаю, що рух по застосуванню цих ставок був уповільнений через помилку, допущену в Податковому кодексі. Цю помилку ми виправили, і зараз інвестори подають заявки на реєстрацію нових свердловин. Тобто наразі рух пішов вперед, оскільки і для ДФС, і для інвесторів стало зрозуміло, щодо яких свердловин застосовуються зазначені ставки оподаткування.

На Вашу думку, впровадження яких саме податкових стимулів потребує нафтогазовий бізнес?

Те, що вже прийнято, якщо працюватиме стабільно, має стимулювати цей бізнес. Головне, щоб планові надходження при цих постійних ставках все ж таки надходили до бюджету. Бо в той період, коли були зависокі ставки і ми недоотримували понад 30% надходжень від планової суми, то був урок на все життя. Ця цифра є тим показником, наскільки для інвесторів і для наявних гравців на цьому ринку ставки оподаткування є прийнятними і дають їм можливість далі розвиватися.

«Якщо ми говоримо про ПЕК України, то треба розглядати не тільки видобуток нафти і газу, а й усі подальші етапи реалізації, контролю та адміністрування продукції цього ринку»

Не можна говорити тільки про виробництво і видобуток, якщо ми втрачаємо контроль надалі, ринок реалізації таких продуктів перетворюється в напівлегальний, а інші 50% ринку перетікає до сірої економіки. Тоді постає питання, а для чого ж стимулюється виробництво і видобуток, якщо далі контроль не здійснюється і ми не отримуємо повною мірою надходження до бюджету. Завдання держави зараз — залишити у спокої видобуток, тому що стимулюючі ставки для видобутку в Податковому кодексі вже передбачено, тобто можливість для інвесторів рухатися в напрямі збільшення видобутку є. Важливо зосередити увагу на тому, що відбувається далі в плані переробки нафти та газу і реалізації нафтопродуктів. Усе це є складовими роботи паливно-енергетичного ринку. В цьому напрямі ми працювали в минулому році, і всю увагу зосередили на тому, як забезпечити рівні конкурентні умови для гравців ПЕК і надати контролюючим органам інструменти для здійснення повного контролю. Тому переважна більшість прийнятих змін до Податкового кодексу стосується саме системи електронного адміністрування реалізації пального. Це система, яка, врешті-решт, дасть змогу контролювати спочатку виробництво та імпорт, а потім оптову та роздрібну реалізацію пального на ринку України.

Чому ми змушені були звернути увагу саме на це питання? А тому, що за нашими даними щонайменше 1500 заправок реалізують пальне з порушенням законодавства, тобто це якраз і є той тіньовий ринок. Втрати бюджету за 2018 рік сягнули приблизно 10 млрд грн. Тому на цю проблему мали звернути увагу і ми, і Уряд.

Багато норм, які зараз прийняті, стосуються системи контролю і організації цього контролю. Раніше контроль на різних етапах мав здійснюватися різними органами влади, він не збігався в одному місці, тому як такий контроль був відсутній. Маються на увазі ті АЗС, які експлуатувалися без документів, без дозволів на розміщення, без РРО, без оформлення трудових відносин, тобто ті, які були «у вільному плаванні». Коли почали розбиратися в тому, хто ж мав здійснювати контроль, виявилося, що це все різні органи, і спитати, чому така кількість заправок в Україні реалізовувала значні обсяги пального нелегально, немає з кого. Тому зараз ми об’єднали весь цей контроль. Це буде абсолютно прозоро через оформлення ліцензій для виробництва, зберігання, оптового та роздрібного продажу пального, що будуть видаватися єдиним органом — ДФС, яка буде вести єдиний реєстр ліцензіатів. Цей єдиний реєстр ліцензіатів буде розміщений на сайті ДФС та постійно оновлюватиметься. Вартість такої ліцензії незначна, ці кошти надходитимуть до місцевих бюджетів, що стане додатковим заохоченням для місцевих органів контролювати свою територію та об’єкти, розміщені на ній. Серед документів, які буде подавати платник, щоб отримати ліцензію на кожен такий пункт, є три основних і обов’язкових: документи на право власності або на право користування земельною ділянкою, акт готовності об’єкта до експлуатації та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки.

Додатково запроваджено електронний контроль за фізичним переміщенням пального від місць його виробництва або ввезення на митну територію України по всій ланці руху до кінцевого споживача, що буде супроводжувати акцизна накладна, складена та зареєстрована в системі електронного адміністрування реалізації пального.

Для боротьби з нелегальними заправками також має відбуватися співпраця з місцевими органами. Як відбувається така співпраця?

Слід згадти про тісну співпрацю комітету із профільними асоціаціями під час роботи над усіма цими змінами до Податкового кодексу. Я вже неодноразово говорила, що саме асоціації надавали найбільше інформації про те, що відбувається на ринку. Саме вони є ініціаторами боротьби із тіньовим ринком.

Оновлена система електронного адміністрування реалізації пального в повному обсязі запрацює з 1 липня 2019 року.

Ми дали можливість органам виконавчої влади підготуватися до впровадження такої системи. Хоча, звичайно, більшість норм все ж таки намагалися прописати прямо в Податковому кодексі, тому що, як відомо, у нас вже декілька років відтерміновували введення витратомірів і рівнемірів на всіх резервуарах, де зберігається й реалізується пальне, саме через те, що виконавчою владою не розроблялися підзаконні документи щодо впровадження цієї системи. Сподіваюсь, що саме до 1 липня 2019 року ДФС підготується, тому що, якщо ми говоримо про надходження до бюджету, то, думаю, насамперед їх слід шукати саме в таких місцях. Тобто завдяки системі адміністрування бюджет має отримувати додаткові кошти, без збільшення податкового навантаження, і це буде абсолютно правильно.

Це є справедливо, коли всі гравці на ринку будуть сплачувати податки до бюджету, а не ухилятися шляхом використання різних оптимізаційних схем.

Наразі відбувається реформування ДФС, і тут важливо не втратити ті всі напрацювання. Чи не вплине розподіл ДФС на вже проведену роботу?

Мені здається, що поділ ДФС на дві служби буде відбуватися більше в адміністративній площині. Я впевнена, що всі системи адміністрування, які вже ми впровадили, будуть застосовуватися та модернізуватися відповідно до норм Податкового законодавства, і ніхто не зможе відступити і припинити цю роботу. Цього вже не дадуть зробити самі платники податків, і це неможливо зробити з юридичної точки зору, тому що є прямі норми Податкового кодексу. У будь-якому випадку Податкова служба України, яка буде створена шляхом поділу ДФС, буде повністю виконувати ті норми Податкового кодексу, які є.

Я наскільки можливо контролюю запровадження всіх систем електронного адміністрування, тому що багато норм, які формувалися в комітеті, можуть бути спотворені або сприйнятті трохи по-іншому саме при їх виконанні. І це є найбільша проблема, тому що деколи ДФС по-своєму читає окремі речення або навіть окремі слова Податкового кодексу і має інше тлумачення. На всіх прийнятих нормах Податкового кодексу добре знаються експерти, вони опрацьовані спеціалістами ДФС і Міністерства фінансів, тому, яким чином колегам доноситься ідеологія значення кожного слова, залежить від тих людей, котрі працювали в комітеті над створенням норм. Якщо ви берете участь у робочій групі, то, будь ласка, донесіть усім виконавцям, усім структурним підрозділам саме те трактування норм, яке закладалося при їх написанні.

Ми продовжимо контролювати вдосконалення системи електронного адміністрування реалізації пального, оскільки дуже важливо, щоб у цю систему не було ніякого ручного втручання, щоб вона була захищена, працювала автоматично, працювала так, як запропонували законотворці.

Розмову вела
Марія ДАНЮК