Повільно, але стабільно

2019-02-26T12:33:45+00:0026 Лютого 2019|

Для вітчизняного електроенергетичного сектора 2018 р. виявився доволі позитивним і стабільним. За даними профільного міністерства, виробництво електроенергії у 2018 р. порівняно з 2017 р. збільшилося на 2,5%, або на 3,936 млрд кВт-год.

 

 

На атомі

Стабільно з року в рік найбільшим виробником електроенергії в Україні залишаються АЕС, на які у 2018 р. припало 53% усього виробництва електроенергії. Розвиток атомної енергетики є одним з пріо­ритетів, що визначений Енергетичною стратегією України до 2035 р.: виробництво електроенергії АЕС має сягнути 94 млрд кВт-год., чому сприятиме введення в експлуатацію двох енергоблоків Хмельницької АЕС (3-го у 2025 р. та 4-го у 2026 р.). У липні минулого року уряд схвалив ТЕО добудови цих енергоблоків, що є вкрай важливим з точки зору проекту «Енергетичний міст Україна-ЄС», мета якого — експорт електроенергії до європейського ринку. Доречно зазначити, що останніми роками експорт електроенергії поступово зростає — щорічно на 15-25%. Так, у 2018 р. до країн Європи й Молдови було експортувано 6,166 млрд кВт-год. електроенергії на 331,942 млн дол. США.

На жаль, Україна досі і досі залишається енергодефіцитною країною у частині свіжого ядерного палива і залежною від його закупівель у російської компанії ВАТ «ТВЕЛ» (понад 70%). Країна не може сьогодні повністю відмовитися від співробітництва з російською компанією, оскільки остання володіє технологією виробництва тепловидільних збірок для реакторів типу ВВЕР. Разом з тим ДП «НАЕК «Енергоатом» з 2014 р. почав диверсифікувати закупівлі ядерного палива, і у 2018 р., зокрема, частка палива швецької компанії Westinghouse (у вартісному вимірі) сягнула майже 30%.

У 2018 р. ДП «НАЕК «Енергоатом» уперше здійснив повне завантаження блоку № 3 Южно-Української АЕС паливом виробництва компанії Westinghouse, яке поки що експлуатується в дослідному режимі. У 2019 р. планується перехід до промислової експлуатації. Також ядерним паливом виробництва цієї компанії планується цілком заповнити 2-й енергоблок Южно-Української АЕС до 2020 р., який сьогодні завантажений на 50%.

«Зелені» перспективи

Давно стало відомо, що завдяки клімату і природним ресурсам Україна має чималий потенціал розвитку альтернативних джерел енергії. І саме 2018 р. можна вважати роком ВДЕ, адже були встановлені рекордні 813 МВт нових потужностей, що генерують електроенергію з ВДЕ. Це майже утричі більше, ніж роком раніше. Загалом станом на початок 2019 р. в країні працювало 2 274 МВт потужностей, які генерують «чисту» електроенергію.

За даними профільного міністерства, у 2018 р. Україна збільшила виробництво електроенергії з ВДЕ майже на 40% — до 2 632 млн кВт-год., хоча частка альтернативних джерел енергії в генерації електроенергії залишається мізерною — менше 2% — особливо якщо порівнювати з країнами ЄС (у 2018 р. їх частка сягнула 32,3%).

Найбільш знаковим у 2018 р. стало стрімке зростання встановлення сонячних панелей домогосподарствами, кількість яких на кінець 2018 р. за даними Держенергоефективності, сягнула 7 450, загальною встановленою потужністю 157 МВт. Серед регіонів-лідерів зі встановлен­ня «домашніх» СЕС є Дніпропетровська область — 882, Київська — 838, Тернопільська — 664, Івано-Франківська — 484 та Кіровоградська — 469. Таке зростання пов’язане насамперед з прийнятим у 2015 р. закону про «зелений» тариф, відповідно до якого «домашні» СЕС (потужністю до 30 кВт), що мають надлишки електроенергії, яка генерується, можуть продавати її на ринок.

Доречно зазначити, що 5 лютого 2019 р. у Вінниці було введено в експлуатацію першу чергу виробництва сонячних панелей Kness PV. У такий спосіб Україна отримала можливість виробляти 100% основних комплектуючих для СЕС.

Саме завдяки «зеленому» тарифу (незважаючи на його поступове зниження), який діятиме до 2030 р.) держава стимулює й заохочує також і бізнес до інвестування у виробництво електроенергії з ВДЕ, зобов’язуючись викуповувати таку електроенергію за високими цінами.

Зокрема, у грудні 2018 р., за даними ДП «Енергоринок», середня ціна закупівлі електроенергії становила 1166,37 грн/МВт-год, тоді як електроенергії із СЕС — 7 088,77 грн/МВт-год, ВЕС — 3 628,43 грн/МВт-год, малих ГЕС — 4 043,9 грн/МВт-год, а з біомаси — 4 087,94 грн/МВт-год. Для порівняння, електроенергія, вироблена на АЕС, коштувала 562,92 грн/МВт-год. Якщо ж потужності альтернативної електрогенерації почнуть зростати швидкими темпами, то це неминуче вплине на підвищення цін. Інший «парадокс» відновлюваної енергетики — відсутність необхідних маневрових потужностей для балансування добових перепадів в енергопостачанні. Його суть полягає у збільшенні частки вугільної генерації в енергобалансі внаслідок вимушеного скорочення частки ядерної енергії, яка виробляється на АЕС в базовому режимі.

Серед інших здобутків у секторі відновлюваної енергетики — збільшення майже у вдвічі встановлених потужностей вітчизняними СЕС — до 1 389 МВт. Одним з досягнень 2018 р. тут можна вважати початок будівництва у Дніпропетровській області СЕС потужністю 200 МВт (завершення будівництва заплановано на середину 2019 р.). Інвесторами виступили українська ДТЕК і китайська China Machinery Engineering Corporation.

У поточному 2019 р. активність учасників зросте. Зокрема, на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, що проходив з 22 по 25 січня 2019 р., норвезька компанія NBT заявила про намір побудувати 700-800 МВт вітрових потужностей у Якимівському районі Запорізької області. Також разом з дочірньою компанією французької Total протягом наступних 18 місяців інвестуватиме понад €350 млн у будівництво вітрового парку (67 вітроустановок) в Херсонській області (неподалік о. Сиваш) загальною потужністю 250 МВт. Про бажання інвестувати у відновлювану енергетику заявляють й інші компанії: наприкінці січня 2019 р. під час українсько-норвезького бізнес-форуму було підписано угоду про початок будівництва Scatec Solar у Миколаївській області СЕС потужністю 150 МВт.

Серед законодавчих ініціатив 2018 р. — прийняття 20 грудня в першому читанні законопроекту № 8449-д, яким запропоновано з 1 січня 2020 р. запровадити аукціонний принцип продажу права на виробництво енергії за «зеленим» тарифом (за допомогою електронної платформи ProZorro).

Підтримка відбуватиметься шляхом забезпечення викупу всього обсягу електроенергії, відпущеної виробником з ВДЕ за ціною, визначеною за результатами аукціону. Участь в аукціонах обов’язкова для інвесторів, які планують збудувати СЕС потужністю понад 10 МВт та ВЕС — від 20 МВт (хоча надалі передбачається поступове зниження порога).

 

Катерина МАРКЕВИЧ,
Центр Разумкова