У якому напрямку рухатиметься Україна задля закріплення вже існуючих позитивних зрушень у зовнішній торгівлі, створення умов для її сталого розвитку, прискорення процесів товарної і географічної диверсифікації експортно-імпортних операцій – у коментарі Тараса КАЧКИ, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України – торгового представника України

Тенденції в зовнішній торгівлі

Розвиток експортного потенціалу, забезпечення кращих умов для роботи українських експортерів є одним з найважливіших пріоритетів діяльності Уряду в найближчі 5 років.

Критеріями оцінки ефективності виконання завдань у напрямі розвитку експорту повинно стати, зокрема:

– збільшення експорту вдвічі;

– зменшення рівня ввізних мит на 10% для ТОП-100 товарних ліній на ТОП-20 ринках експорту (в тому числі інструментів торгового захисту);

– скорочення витрат часу на оформлення експортних операцій для експортерів з 66 годин у 2018 р. до 24 годин у 2024 р. (у 2018 р. в Україні – 66 годин, середнє значення по Європі і Центральній Азії – 24 години).

Експортною стратегією України («дорожньою картою» стратегічного розвитку торгівлі) на 2017–2021 рр. визначено, що середньорічний темп зростання вітчизняного експорту має бути забезпечений на рівні не нижче 10%. За період 2016–2018 рр. середньорічний темп збільшення експорту товарів і послуг становить 12,7%. На жаль, зростання експорту товарів у поточному році дещо нижче, ніж це визначено стратегією. За підсумками 8-ми місяців 2019 р. він склав 6,9%, а обсяг експорту досяг 33 млрд дол. Це передусім пов’язано із погіршенням цінової кон’юнктури на деякі товари традиційного українського експорту (продукцію металургійного комплексу, машинобудування і хімічної промисловості). Зменшення експорту в поточному році супроводжується також і збільшенням імпорту товарів, який перевищує експорт на 1,4 відсоткових пункти, що природно призводить до утворення негативного сальдо в зовнішній торгівлі України.

Так, за підсумками 8-ми місяців 2019 р. від’ємне сальдо склалося в сумі 5,8 млрд дол., що гірше аналогічного періоду 2018 р. на 836,3 млн дол. Погіршення показника відбулося за рахунок збільшення негативного сальдо торгівлі продукцією машинобудування (на 2,1 млрд дол.), металургійного комплексу (на 938,1 млн дол.), хімічної промисловості (на 460,6 млн дол.), легкої промисловості (на 285,4 млн дол.), деревини і паперової маси (на 78,3 млн дол.), різними промисловими товарами (на 57,3 млн дол.).

Водночас покращилося сальдо торгівлі продукцією АПК та харчової промисловості (на 2,1 млрд дол.) і мінеральними продуктами (на 975,8 млн дол.).

Зазвичай коли спостерігається зростання експорту, то для збільшення пропозицій товарів українського виробництва на зовнішніх ринках виробникам промислової продукції необхідно залучати додаткові матеріальні ресурси, головним чином із числа тих, що або виробляються у недостатніх обсягах в Україні, або не виробляються взагалі. Такі додаткові ресурси надходять до нас через імпорт. Тому в роки інтенсивного зростання експорту, збільшення імпорту, як правило, було на декілька відсоткових пунктів вище, ніж експорту.

Окрім того, зростання експорту – це джерело появи в експортерів додаткових фінансових ресурсів, які вони можуть спрямовувати на закупівлю обладнання для власного переоснащення, нові й енергозберігаючі технології, що в підсумку підвищує конкурентоздатність їхньої продукції у світі, а цей процес також відбувається переважно через зростання імпорту, але вже, як ми його називаємо, інвестиційного.

Дії Уряду в напрямку збільшення експорту

Ринок ЄС є найбільшим для України – 41,5% від загального обсягу торгівлі товарами. Тому напрямок посилення економічної інтеграції України з ЄС залишається пріоритетним для Уряду.

Уряд має великі плани щодо наступного засідання Комітету асоціації. Планується зробити все можливе, щоб у його операційних висновках з’явилися чіткі кроки щодо реалізації тих пріоритетів, які раніше фіксувалися лише на політичному рівні, – це митниця, уповноважені економічні оператори і транзит. Має бути згадка про ACAA, тобто промисловий безвіз, та інтеграцію до цифрового ринку ЄС. Окрім того, планується започаткувати роботу над оновленням Угоди про асоціацію.

Головне – перевести в практичну площину домовленості про економічну інтеграцію, а змінивши механіку роботи Угоди, ми отримуємо повну інтеграцію України з ринком ЄС. Мета – щоб українські та європейські компанії жили в одному регуляторному середовищі з однаковими правами і обов’язками стосовно один одного.

Мета – щоб українські та європейські компанії жили в одному регуляторному середовищі з однаковими правами і обов’язками стосовно один одного

Також буде продовжено роботу в напрямку лібералізації умов торгівлі. Пріоритет у цьому питанні – не йти традиційним шляхом, лише номінально збільшуючи кількість угод про вільну торгівлю, а насамперед покращувати їхню якість. Саме тому планується внести зміни до Угоди про асоціацію з ЄС, розширити угоди про вільну торгівлю з Канадою та Ізраїлем за рахунок сектора послуг й інвестицій.

Слід нагадати, що під час цьогорічного візиту Володимира Зеленського до Канади було досягнуто домовленості повернутися до сектора послуг. Аналогічна домовленість мала місце і під час візиту до України прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу.

З урахуванням нових підходів буде продовжено переговори з Туреччиною, а також у середньостроковій перспективі активізовано перемовини про можливу повну лібералізацію торгівлі із Сербією в контексті її вступу до СОТ.

Доступ на зовнішні ринки є наріжним елементом розвитку великого й малого бізнесу, особ­ливо для виробників продукції з доданою вартістю. Ефективна торговельна політика забезпечує отримання прибутку національним виробником і дає більше можливостей споживачу у виборі товарів і послуг.

Україна використовує СОТ для просування і відстоювання інтересів українського бізнесу

У напрямку реалізації визначеної вище мети планується досягти домовленостей з ключовими торговими партнерами про лібералізацію торгівлі товарами й послугами, що попереджатиме застосування обмежувальних заходів на зовнішніх ринках.

Просування українського експорту здійснюватиметься через візити до ключових столиць держав-членів ЄС, MENA та інших пріоритетних ринків, використання оновленого інструменту спільних міжурядових комісій, а також шляхом участі в міжнародних виставкових заходах і торговельних місіях. Також надаватиметься консультативна допомога тим, хто зацікавлений в експорті, і буде впроваджено механізми підтримки експорту за рахунок страхування, перестрахування і гарантування.

Ефективна торговельна політика забезпечує отримання прибутку національним виробником і дає більше можливостей споживачу у виборі товарів і послуг

Прогнози розвитку міжнародної торгівлі

За прогнозами СОТ обсяги глобальної торгівлі зростатимуть приблизно на 2% швидше звичних темпів.

Витрати на міжнародну торгівлю знизилися на 15% у період між 1996 і 2014 рр. Прогнози передбачають, що обсяг торгівлі може зростати щорічно на 1,8–2% до 2030 р. внаслідок скорочення торговельних витрат, що складе кумулятивний приріст від 31 до 34% за 15 років.

Очікується, що значення послуг у міжнародній торгівлі зросте. Передбачається, що частка торгівлі послугами в загальному обсязі торгівлі збільшиться з 21 до 25% до 2030 р. Крім того, прогнозується зростання частки імпорту посередницьких послуг у виробництві.

Зниження торговельних витрат може бути особ­ливо корисним для ММСП з країн, що розвиваються, за умов, якщо ними реалізується політика сприяння поширенню й регулюванню технологій. За оцінками експертів СОТ, у такому разі частка країн, що розвиваються, у світовій торгівлі може зрости з 46% у 2015 р. до 57% до 2030 р.

Будь-які протекціоністські заходи негативно впливають на торгівлю. На жаль, політичні амбіції підсилюють ці тенденції, зокрема коли йдеться про реалізацію ідей під приводом захисту внутрішнього ринку, збереження робочих місць тощо. Але це може призвести до ланцюгової реакції у світі і, як наслідок, до цілком зворотного ефекту у світовій економіці.

СОТ: можливості для українського бізнесу

На сьогодні СОТ – єдина міжнародна організація, яка встановлює глобальні правила торгівлі. На 164 її члени припадає понад 98% світової торгівлі. Це дієвий майданчик для обговорення позицій і розбіжностей з багатьох торговельних питань, враховуючи баланс економічних інтересів. Членство в організації значно підсилює можливість впливати на формування сучасних правил торгівлі на світовому рівні.

Україна використовує СОТ для просування і відстоювання інтересів українського бізнесу. Участь у багатосторонніх торговельних переговорах дозволяє захищати торговельно-економічні інтереси і впливати на формування нових правил у світовій торгівлі.

В Україні затверджено порядок взаємодії бізнесу і влади, який дозволяє окремій галузі національного виробництва ініціювати процедуру розгляду справи в СОТ

Наша країна систематично бере участь у засіданні Конференції міністрів. Це найвищий керівний орган СОТ, де ухвалюють найважливіші рішення і визначають пріоритетні напрями її діяльності.

Україна приєдналася до низки спільних декларацій і заяв, які стосувалися підтримки багатосторонньої торговельної системи, електронної комерції, дисциплін з внутрішнього регулювання послуг, торгівлі й розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.

Внаслідок прийнятих рішень активізовано роботу з питань електронної комерції: презентовано комплекс пріоритетних напрямів майбутніх переговорів, зокрема поліпшення інфраструктури, впровадження безпаперової торгівлі, кібербезпека тощо, які спрямовані на підвищення рівня прозорості, скорочення торговельних витрат, зростання обсягів електронної торгівлі, отримання додаткових стимулів українським малим і середнім підприємствам до експорту продукції за кордон у режимі онлайн.

Вступ нових членів до СОТ – це розширення можливостей для українського бізнесу. На сьогодні Україна є членом 18-ти робочих груп зі вступу нових членів до організації. В основі переговорного процесу з кандидатами – правила СОТ, які спрямовані на збільшення рівня лібералізації доступу до ринків товарів і послуг, і як результат – зростання обсягів зовнішньої торгівлі.

Домовленості в межах СОТ формують багатосторонню систему основних вимог щодо складання і функціонування угод вільної торгівлі (УВТ).

УВТ нового покоління (укладені після вступу України до СОТ) містять не лише положення, пов’язані з торгівлею товарами (скасування нетарифних обмежень, сприяння торгівлі, правила визначення походження, захист прав інтелектуальної власності), а й зобов’язання у сфері послуг, що надають преференції в рамках угоди для постачальників певних видів послуг. Про рівень інтеграції свідчить також наявність в угоді таких положень, як доступ до державних закупівель сторін, захист навколишнього природного середовища, співробітництво у сфері праці тощо.

Захист інтересів бізнесу з боку держави

З метою забезпечення виконання країнами-учасницями взятих на себе зобов’язань у рамках СОТ і, зокрема, протидії торговельним війнам у багатосторонній системі передбачено механізм врегулювання торговельних суперечок. Вони виникають на рівні урядів країн-учасниць, коли окрема країна вважає, що інша країна порушує угоду СОТ або прийняті на себе зобов’язання в рамках СОТ. Розв’язання торговельних суперечок є одним із найважливіших аспектів діяльності СОТ, без якого система, заснована на правилах, не буде ефективною.

Процедуру вирішення спорів у рамках СОТ проводять згідно з Домовленістю про правила і процедури врегулювання суперечок. В Україні затверджено порядок взаємодії бізнесу і влади, який дозволяє окремій галузі національного виробництва ініціювати процедуру розгляду справи в СОТ у разі, якщо інша країна або економічне угрупування порушує базові угоди СОТ і обмежує права й економічні інтереси України (постанова Кабміну).

Окрім цього, з метою мінімізації можливих негативних наслідків стосовно галузей вітчизняного виробництва Мінекономіки на постійній основі забезпечує захист інтересів національних товаровиробників на зовнішніх ринках шляхом участі в розслідуваннях торговельного захисту, які проводять іноземні країни відносно продукції українського походження.