Як незалежний оператор забезпечуватиме надійне транспортування газу для українських і європейських споживачів, – в інтерв’ю із Сергієм МАКОГОНОМ, генеральним директором ТОВ «Оператор газотранспортної системи України

З 1 січня 2020 р. почав самостійну діяльність незалежний сертифікований оператор ГТС. Який позитивний ефект отримає економіка України?

Створення незалежного оператора було не тільки зобов’язанням, яке взяла на себе  Україна при підписанні угоди про приєднання до Енергетичного співтовариства, а ще й основною вимогою «Газпрому» для продовження транзиту газу через Україну. «Газпром» наголошував, щоб Україна впровадила європейське енергетичне законодавство, зокрема третій енергетичний пакет, що передбачає створення незалежного оператора ГТС. Підтримка ЄС і США, а також потужна позиція «Нафтогазу» в арбітражі з «Газпромом» дозволили нам укласти нову транспортну угоду, що в наступні 5 років принесе в економіку країни щонайменше 7,2 млрд доларів США. Угода з «Газпромом» дала нам можливість уникнути необхідності збільшувати тарифи на транспортування газу для українських споживачів у 4–5 разів, а це робить економіку України більш конкурентною на європейському ринку.

 Які законодавчі зміни потрібні, щоб підготувати компанію до IPO та провести його максимально вдало?

Зазвичай природні монополії викликають жвавий інтерес в інвесторів, тому що такі компанії приносять невеликий, але практично гарантований дохід. На заході пенсійні фонди, страхові компанії та інші неризиковані інвестори з радістю вкладають кошти в акції таких компаній. На українському фондовому ринку, на жаль, відсутні стабільні й великі компанії, в які могли б вкладати капітал українські громадяни, пенсійні фонди та інші. Тому для розвитку ринку капіталу в Україні IPO (первинний вихід на фондову біржу з продажем цінних паперів) такої компанії був би дуже доцільним.

Можливо, було б корисно зробити IPO на декількох ринках. Наприклад, на Лондонській біржі чи у США – з метою залучення західних інвесторів. Окрім того, вихід компанії на IPO, що робить її публічною, автоматично накладає на неї жорсткі вимоги щодо прозорості, а це важливо для створення дієвої системи корпоративного врядування, системи внутрішнього контролю, розкриття інформації та іншого. Але наразі законодавство забороняє IPO оператора ГТС. Тому треба працювати над створенням справді незалежного і фінансово сталого оператора ГТС, будувати прозорий ринок газу. Згодом держава може змінити своє рішення щодо цього.

Як плануєте підвищувати привабливість україн­ської ГТС?

Привабливість ГТС залежить від таких факторів. По-перше, це прозорість і зрозумілість оператора ГТС для клієнтів. Ми повинні здобути довіру учасників ринку. По-друге, це зрозумілість і стабільність правил гри на ринку газу для наших клієнтів. Тут ми плануємо працювати з НКРЕКП для повного впровадження європейських мережевих кодексів, щоб трейдери могли здійснювати діяльність у нас за тими самими правилами, що і в Європі. По-третє, це привабливість і стабільність тарифів на послуги транспортування. Крім того, ми постійно вивчаємо передовий європейський досвід і вводимо нові послуги для замовників. Торік ми запровадили послугу митного складу в ПСГ і вже у перший рік залучили 2,4 млрд м3 газу на зберігання в українських ПСГ від європейських трейдерів. У цьому році запрацював «транзит на короткі відстані» і «віртуальний реверс газу», що створює нові можливості для трейдерів газом.

 Як компанія планує змінювати взаємовідносини з облгазами з урахуванням існуючих питань несанкціонованих відборів і балансування?

На жаль, наразі проблему неоплачуваних відборів газу облгазами не вирішено. Ми оцінюємо потенційні збитки в розмірі до 10 млрд грн у 2020 р., що є великим ризиком для фінансового стану оператора ГТС. Це питання повинно обговорюватися на державному рівні із залученням НКРЕКП, Мінекоенерго, Мінфіну, «Нафтогазу» та облгазів. Ми вже звернулися до НКРЕКП з нашими пропозиціями щодо вирішення цієї проблеми.

 В одному з інтерв’ю ви говорили про модернізацію і оптимізацію роботи ГТС. На чому зупинилися?

Ми розробили плани оптимізації ГТС для сценаріїв транзиту 0, 30 і 60 млрд м3. Після підписання нової транзитної угоди ми оновлюємо її для транзиту в 40 млрд м3, що передбачено такою угодою. Всю надлишкову інфраструктуру буде виведено з експлуатації після необхідних погоджень Кабміном, як передбачено законом, тому що така надлишкова інфраструктура потребує постійних операційних витрат на її утримання. Фокус буде зроблено на компресорні станції. На жаль, більше 75% наявного парку компресорів виведуть із експлуатації. Залишаться тільки ті, що потрібні для забезпечення газом українських споживачів і транзиту. Наша система ГТС збудована для транзиту 145 млрд м3 газу на рік, але зараз є потреба тільки у 40 млрд м3. «Газпром» уже почав програму демонтажу об’єктів ГТС на території РФ, що раніше постачали газ для транзиту через Україну, тому немає сенсу підтримувати такі великі потужності на нашій стороні.

Загалом ми бачимо місію Оператора ГТС у тому, щоб сприяти створенню конкурентного, прозорого й недискримінаційного ринку газу в Україні, а також гарантувати надійне транспортування газу для українських та європейських споживачів у найбільш сталий спосіб і за доступними тарифами. Наша візія – бути сучасним та інноваційним оператором ГТС, інтегрованим до загальноєвропейського ринку газу.

Зважаючи на це, ми розробили 5-річну стратегію, націлену на оптимізацію, автоматизацію і впровадження сучасних технологій з метою зменшення операційних витрат і покращення надійності роботи ГТС. 

 Які сценарії розвитку моделей енергопостачання розглядаєте і як це може вплинути на міжнародну енергетичну безпеку?

Україна є і буде важливим елементом енергетичної безпеки всієї Європи. Я впевнений, що східноєвропейські країни продовжать отримувати газ через Україну, а також 30–40 млрд м3 газу на рік постачатимуться на ринки Західної Європи через Україну. Наша система  найбільш гнучка, тому «Газпром» не зможе від неї відмовитися, принаймні якщо він  керуватиметься не лише політичними цілями. Україна зі своїми ПСГ може стати гарантом енергетичної безпеки всієї Європи. 

ЗАВАНТАЖИТИ PDF

Розмову вела
Марія ДАНЮК