Прийняття плану дій BEPS та впровадження пов’язаної з ним валютної лібералізації стало топ-темою 2018 року. Передбачається низка важливих змін як для бізнесу зокрема, так і для держави в цілому. Ключовим є те, що нарешті бізнес отримає можливість працювати за прозорими правилами, розширить можливості для ведення українськими компаніями повноцінної діяльності на зовнішніх ринках і сприятиме залученню іноземних інвестицій в економіку країни. Чи потрібен план BEPS Україні і які очікування від його впровадження в українського ділового середовища — розповів Ярослав ГУСЕЙНОВ, керівник податкового управління Метінвест холдингу.

Які інструменти застосовує холдинг для залучення інвестицій?
Бізнес Групи потребує значних капітальних інвестицій, котрі Метінвест забезпечує як завдяки власному операційному грошовому потоку, так і шляхом залучення зовнішнього фінансування. Це такі інструменти, як цільові банківські кредити, кредити під гарантії іноземних експортних кредитних агентств (ЕКА), фінансовий лізинг. Особливий інтерес для Групи становить саме фінансування інвестиційних проектів під гарантії ЕКА, оскільки таке фінансування більш дешеве і довгострокове.

Зокрема, цього року Маріуполь­ський комбінат ім. Ілліча (ММКІ) вперше у своїй історії залучив семирічну кредитну лінію з покриттям коштом Австрійської експортної гарантії, виданої експортною кредитною агенцією Oesterreichische Kontrollbank AG (OeKB). Залучені кошти у розмірі 43,2 млн євро спрямовані на фінансування будівництва машини безперервного лиття заготовки № 4 на ММКІ компанією Primetals Technologies Austria GmbH, світовим лідером у галузі рішень для металургійних підприємств. Цей кредит становить приблизно 30% від вартості будівництва всієї машини.

З чим стикається компанія при залученні таких інвестицій?
Коли інвестор приймає рішення про те, чи інвестувати в Групу, він однозначно зважає на процеси, які відбуваються в Україні. Прийняттю позитивного рішення сприяють такі явища, як: стале зростання економіки, політична стабільність, справедлива судова система тощо. Якщо ж наведені вищевказані фактори відсутні, то це означає зростання ризиків для інвесторів, що зі свого боку збільшує вартість залучення зовнішніх інвестицій як для країни в цілому, так і для приватних корпорацій.

Як позначаться на роботі вашої компанії зміни у законодавстві щодо валютної лібералізації?
Чи не загрожуватимуть вони стабільності національної валюти?

Оскільки для здійснення щоденної діяльності Група Метінвест продає мінімум 75% від отриманої експортної виручки, подальша лібералізація валютного законодавства не матиме значного впливу на бізнес Групи.

Зараз Мінфін України разом з Нацбанком активно працює над імплементацією Плану дій BEPS. Чи підтримуєте ви, як представник бізнесу, впровадження кроків, передбачених цим Планом? Що у зв’язку з цим зміниться для вашої компанії?

Питання впровадження Плану дій BEPS в Україні необхідно оцінювати з урахуванням міжнародного контексту. За останні декілька років питання оподаткування набули надзвичайного значення та важливості, особливо з точки зору вимог прозорості до нарахування та сплати податків.
Стрімкий розвиток технологій, глобалізація, домінування транснаціональних корпорацій спонукають уряди до перегляду усіх традиційних підходів до оподаткування.

Те, що ще вчора було актуальним, сьогодні вже не працює.

Оподаткування традиційно було питанням оцінки результату діяльності окремого підприємства в окремій країні, на рівні якого реальні прибутки власників бізнесу не завжди були видимими, особливо на рівні трансна­ціональних корпорацій. Не дивно, що багато бізнесів цим користувалися і робили це у більшості випадків цілком законно у межах чинного законодавства (tax avoidance vs tax evasion).

 

 

Трансфертне ціноутворення, структурування бізнесу, заробіток на різниці у податкових системах країн — все це було поза межами досяжності податкового законодавства, а деякі країни активно «продавали» свої податкові режими іноземним компаніям, спираючись на концепцію «податкового суверенітету» та відсутність дієвих механізмів протидії таким практикам на глобальному рівні. Деякі країни намагались цьому протидіяти, але без підтримки з боку інших юрисдикцій успіх такої протидії був доволі обмежений.

«З плином часу подібні шкідливі податкові практики набули загрозливих масштабів, які вже неможливо було ігнорувати»

План дій BEPS є спробою світового товариства обмежити агресивне податкове планування та зловживання, що призводять до штучного розмивання податкової бази і виводу прибутків у юрисдикції, які не брали жодної участі у їх створенні. Про що йдеться? Насамперед, це прозорість структур власності бізнесу, покращення взаємодії податкових органів різних країн, удосконалення правил трансфертного ціноутворення та протидія зловживанням завдяки застосуванню договорів про уникнення подвійного оподаткування. Але найголовніше — це встановлення єдиних правил для всіх країн світу.

Треба зазначити, що це не перша подібна спроба, варто згадати про більш ранні глобальні ініціативи щодо впорядкування трансфертного ціноутворення та боротьбу зі шкідливими податковими практиками («чорні» списки офшорів, «білі» списки тощо).

«BEPS є черговою такою спробою, але, враховуючи масштаб, в урядів є сподівання, що вона буде значно успішнішою»

Усе зазначене вище дає розуміння того, що ситуація в Україні не є чимось унікальним — ми лише приєднуємося до плану дій, який схвалено міжнародною спільнотою.

На нашу думку, при імплементації BEPS надзвичайно важливо не зробити таку ініціативу лише засобом наповнення бюджету шляхом донарахувань податків під час перевірок (згадаймо «рапорти» про очікування багатьох мільярдів гривень додаткових надходжень від впровадження правил трансфертного ціноутворення).
Користь для України від впровадження Плану дій BEPS повинна насамперед полягати у зміні поведінки гравців на ринку. Все, що має відчути прозорий та відповідальний бізнес, частиною якого є Група Метінвест, це лише деяке збільшення адміністративного навантаження на підготовку та подачу звітів, передбачених законопроектом щодо BEPS.

Імплементація Плану дій BEPS передбачає внесення суттєвих змін до норм українського законодавства з трансфертного ціноутворення. По-перше, найбільш визначним нововведенням можна назвати впровадження Action 13, що передбачає підготовку глобальної документації з трансфертного ціноутворення (майстер-файлу) та звіту у розрізі країн міжнародної групи компаній, а також подання повідомлення про участь у міжнародній групі компаній. Ці інструменти, потрібні для прозорості ведення бізнесу, покликані допомогти податковим органам різних країн ідентифікувати алокацію прибутків найбільших міжнародних груп компаній і порівняти їх із фактично виконуваними функціями відповідних компаній.

При цьому, як зазвичай буває, українські законодавчі норми щодо звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній мають свої особливості порівняно з європейськими нормами. Вводиться аж два види звітів у розрізі країн (як ніде у світі): перший — стандартний — при досягненні консолідованого доходу групи 750 млн євро; другий — суто український — при досягненні 50 млн євро, якщо бенефіціарний власник — українець, переважна більшість активів і працівників — також в Україні.

Що це дає в результаті? Те, що міжнародна група, яка має материнську компанію в іншій країні, подає звіт там. До цієї інформації завдяки міжнародному обміну даними має доступ українська податкова.

«Але завдяки особливості законопроекту кожна (!) українська компанія групи може бути зобов’язана подати той самий звіт в Україні»

Ми проти такої української специфіки, оскільки вона не має будь-якої практичної цінності. Це лише дуже суттєво збільшує адміністративне навантаження на бізнес. Сподіваємося, цю норму буде усунено найближчим часом.

По-друге, пропонується запровадити обов’язок щодо доведення ділової мети здійснення контрольованих операцій. Цей пункт негативно вплине на розвиток практики з трансфертного ціноутворення в Україні. Цілком можливо, що ділова мета стане основним об’єктом майбутніх спорів з трансфертного ціноутворення з податковими органами. У такому випадку всі зусилля, здійснені платником податків задля аналізу та підтвердження відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки», можуть бути марними. Оцінка ділової мети є суб’єктивним процесом, методика такої оцінки — відсутня, а тому результат залежить напряму від того, хто буде її проводити.

 

 

Третя суттєва зміна — це запровадження поняття послуг з низькою доданою вартістю та спрощеної документації для них. Сама ідея є схвальною, проте її реалізація потребує доопрацювання. Фактично суттєвого спрощення для платників податків тут немає, оскільки все ще потрібно буде обґрунтовувати очікувану та фактичну вигоду від придбання таких послуг, що означає необхідність проведення ринкових досліджень (попри законодавчо встановлений розмір націнки для таких послуг).

Користь плану дій BEPS повинна насамперед полягати у зміні поведінки гравців на ринку

Зазначені упущення є критично важливими для українських компаній, які входять до складу міжнародних груп. Тому сподіваюсь, що такі недоліки все-таки будуть усунені у фінальному варіанті законопроекту.

Підсумовуючи зазначене, як бізнес, який веде свою діяльність чітко до вимог законодавства, ми вважаємо прийняття Плану дій BEPS великим кроком вперед для України. Так, ми очікуємо збільшення адміністративного навантаження на бізнес у зв’язку із BEPS: кілька додаткових видів звіт­ності, можливо, найм додаткового персоналу та залучення експертів для виконання усіх передбачених вимог. Ми для себе вбачаємо лише такі наслідки від впровадження ініціативи, за умови, звісно, належної практичної реалізації цих кроків фіскальними органами, які мають враховувати коментарі розробників Плану дій BEPS.

Розмову вела
Марія ДАНЮК