Непрогнозована індексація ставок акцизного податку на тютюнові вироби,  5%-й акцизний податок з роздрібу, авансова сплата акцизного податку, неоднозначна електронна акцизна марка — фактори, що впливають на скорочення виробництва. Про це детально в інтерв’ю з Валентиною ХОМЕНКО, генеральним директором Асоціації «Укртютюн».

В асоціацію входять чотири тютюнові компанії: «Філіп Морріс Україна», «В.А.Т. — Прилуки», «Джей Ті Інтернешнл Україна» та «Імперіал ТобаккоПродакшн Україна», які належать до 15-ки найбільших компаній України за сплатою податків. Яка нині загальна частка ринку за ними і хто ще формує тютюновий ринок?

Згідно з даними Держкомстату щодо обсягів тютюнових виробів за 2018 р. компанії-члени Асоціації виготовили понад 96% тютюнових виробів від загального обсягу виробленої в Україні продукції. Крім цих підприємств, наразі ліцензії на виробництво тютюнових виробів в Україні мають іще 17 суб’єктів господарювання.

У 2018 році вперше не виконано плану надходжень акцизу з тютюнових виробів на 5 млрд грн

Майже 85% від усіх сплачених тютюновими компаніями податків припадає на сплату акцизу. Чи прийнятною для тютюнової індустрії є акцизна політика в Україні та які можуть бути економічні наслідки непрогнозованих змін у законодавстві? Яка європейська практика оподаткування тютюнових виробів?

Акцизна політика щодо тютюну в Україні впродовж багатьох років зводилася лише до зміни ставок акцизного податку напередодні нового бюджетного року без урахування таких чинників, як купівельна спроможність споживачів, скорочення попиту, падіння обсягів легального виробництва, зростання рівня незаконної торгівлі тютюновими виробами.

Починаючи з 2018 р., з метою поступового наближення ставок акцизу до рівня ЄС і забезпечення прогнозованості діяльності галузі законодавчо було закріплено графік щорічного підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби до 2025 р. Проте вже наприкінці 2018 р. з порушенням податкового і бюджетного законодавства графік підвищення був змінений. При цьому уряд України знову планує збільшення специфічних ставок у наступному році.

Така акцизна політика негативно вливає на ринок тютюнових виробів. Чому?  Зокрема тому, що відбувається щорічне падіння обсягів реалізації тютюнових виробів і збільшення частки незаконної торгівлі сигаретами. У 2018 р. обсяг легальних продажів сигарет скоротився на 16%, а обіг нелегальної продукції зріс більш ніж на 70%. За попередніми прогнозами, у поточному році відбудеться зменшення обсягів легального ринку ще на 12%, а рівень нелегальної торгівлі додатково збільшиться приблизно на 21%.

У 2018 р. вперше не виконано плану надходжень акцизу з тютюнових виробів на 5 млрд грн. За оцінками Асоціації, у поточному році надходження зростуть тільки на 8-10% порівняно з попереднім роком, а це – мінус близько 10 млрд грн від запланованих.

Однозначно можна сказати, що подальше різке підвищення ставок акцизного податку на тютюнові вироби стане неефективним інструментом для отримання додаткових надходжень до бюджету і лише сприятиме збільшенню частки нелегального ринку.

Тому потрібно змінювати усталені підходи при підвищенні ставок і плануванні бюджетних надходжень від акцизу. З метою стабілізації ринку необхідно переглянути графік збільшення ставок акцизного податку в напрямі сповільнення темпів їхнього зростання у 2020-2030 рр. на 10% щорічно, що забезпечить поступове приведення ставок до мінімального рівня, встановленого в ЄС.

Наближення ставок акцизу в країнах ЄС відбувалося протягом 12-15 років, що дало змогу забезпечити поступовий перехід до повноцінного виконання Директиви Ради 2011/64/ЄС без значного зростання нелегального обігу тютюнових виробів і відповідного «недонадходження» податку до бюджету.

Варто також згадати ще про такі додаткові фактори, що негативно впливають на діяльність галузі, як 5%-й акцизний податок з роздрібу й авансова сплата акцизного податку, які, до речі, суперечать європейській практиці оподаткування і потребують скасування.

Подальше різке підвищення ставок акцизу на тютюнові вироби стане неефективним інструментом для отримання додаткових надходжень до бюджету і лише сприятиме збільшенню частки нелегального ринку

За даними «TNS Україна» частка нелегальної торгівлі тютюновими виробами у 2018 р. зросла більш ніж удвічі порівняно з показниками 2017 р. — з  2,3% до 4,4%. Чим це спри­­­чи­нене?

Зростання спричинене цілим комплексом проблем.

З одного боку, це незбалансована і непрогнозована акцизна політика, про що я вже говорила раніше. В умовах низької купівельної спроможності споживач переходить на дешевшу нелегальну продукцію, з якої не сплачують податки.

З іншого боку, є низка проблем, пов’язаних із протидією нелегальній торгівлі. Це і численні прогалини в законодавстві, що дають змогу зловмисникам уникати покарання, і недостатній обсяг санкцій за вчинені правопорушення, який не лякає зловмисників, і проблеми у правозастосуванні, і відсутність державної статистики, внаслідок чого держава не може визначити обсяги нелегальної торгівлі й полічити збитки.

Для комплексного й системного вирішення всіх цих проблем у серпні 2017 р. Кабмін схвалив Стратегію у сфері протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 р. Такий документ в Україні з’явився вперше. Однак більшість положень Стратегії не можна реалізувати без Плану заходів, який би встановлював виконавців, строки, етапи і критерії виконання тих чи тих дій. На жаль, План заходів досі не затверджено, внаслідок чого Стратегія фактично не діє.

На вашу думку, за яких умов контрабанда може стати невигідною та чи є криміналізація контрабанди і контрафакту вирішенням проблеми?

Криміналізація контрабанди тютюновими виробами, безумовно, матиме позитивний вплив. Проте лише вона не забезпечить повного вирішення проблеми. Для цього, як я вже казала, необхідно вжити комплекс заходів. Це і зміни до законодавства, і проведення низки оперативних заходів, і посилення співробітництва між митними і прикордонними органами України й сусідніх держав тощо. Кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення і збут тютюнових виробів давно існує, а нещодавно її суттєво посилили. Індустрія повністю підтримує відповідні зміни, алевони не є панацеєю. Як бачимо, набрання ними чинності не привело до негайного зменшення обсягів контрафакту на ринку. Це тільки один з інструментів. Помітного результату можна досягти лише завдяки злагодженому застосуванню багатьох механізмів.

Бізнес виступає за впровадження окремих систем контролю для алкоголю й тютюну, оскільки специфіка виробництва і проблеми на ринку в нас цілком різні

Затвердження Плану заходів і належне виконання Стратегії, яка, до речі, включає все, про що ми говоримо, могли б суттєво зрушити з місця проб­лему. Однак чи є у наших можновладців політична воля для цього — питання відкрите.

Які актуальні проблеми стоять перед галуззю і які, на ваш погляд, способи їх вирішення?

Щодо проблем акцизної політики і протидії нелегальній торгівлі вже було сказано вище.

Окрім цього, проблемним для індустрії є питання автоматизованої системи контролю за обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів, спроби запровадження якої тривають з 2015 р. Бізнес виступає за впровадження окремих систем для алкоголю й тютюну, оскільки специфіка виробництва і проблеми на ринку в нас цілком різні. Специфіка регулювання полягає в тому, що Директивою 2014/40/ЄС встановлено вимоги щодо відповідної системи для тютюнових виробів. Аналогічних вимог для алкоголю європейське законодавство не передбачає.

На жаль, як показав діалог з ДФС у цьому році, держава нас не чує. Тривають спроби запровадити єдину систему для алкоголю і тютюну. Вимоги законодавства ЄС ігноруються. Замість упровадження прогресивних європейських практик наші посадовці вкотре вигадують велосипед, який дорого коштуватиме для індустрії і навряд чи поїде. При цьому пропонована система спрямована на додатковий контроль за легальним ринком і аж ніяк не допоможе протидіяти тіньовому. До того ж нелегальний бізнес отримує додаткову конкурентну перевагу.

Розмову вела
Марія ДАНЮК