Трансформація валютних операцій

2019-01-09T16:28:51+00:008 Січня 2019|

Про те, що зміниться для бізнесу та українців у свободі проведення валютних операцій та чому повна валютна свобода можлива тільки після прийняття плану BEPS, про довіру до українських банків та гривні, а також про перспективи у напрямі діджиталізації розповів Яків СМОЛІЙ, голова Національного банку України.

 

Україна на порозі революції у валютному законодавстві. З 2019 р. вводиться в дію Закон «Про валюту і валютні операції», згідно з яким бізнес і населення отримають більше валютних свобод. Які основні зміни відбудуться із набранням чинності цим законом?

Закон «Про валюту і валютні операції» недарма називають «безвізом для капіталу» — це справжня революція у валютному законодавстві, на яку Україна чекала 25 років. Цей закон уможливлює перехід України від репресивної, застарілої та заплутаної системи валютного регулювання до нової моделі — ліберальної, прозорої та сучасної. Вона стане підґрунтям для полегшення ведення бізнесу та покращення інвестиційного клімату в Україні, припливу іноземного капіталу, стійкого економічного зростання. Тому ми вважаємо ці зміни у валютному законодавстві одним із ключових досягнень Національного банку у 2018 р.

Закон дає Національному банку можливість пришвидшити валютну лібералізацію. Частину наявних сьогодні обмежень можна буде скасувати відразу після набуття чинності законом — з 7 лютого 2019 р. Наприклад, замість індивідуальних валютних ліцензій з’явиться система електронних лімітів. Валютний контроль для зовнішньоекономічних операцій на суму до 150 тис. грн зникне, а для всіх операцій на суму понад 150 тис. грн — буде замінений на валютний нагляд: при вільному русі капіталу процедури повинні мати не дозвільний характер, як це відбувається досі, а повідомлювальний (для цілей статистики, наприклад, розрахунку платіжного балансу).

Граничний строк розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності буде розширено зі 180 до 365 днів. Будуть скасовані санкції у вигляді припинення зовнішньоекономічної діяльності за порушення строків розрахунків. Не буде потрібна реєстрація кредитів від нерезидентів.

Крім того, населення зможе купувати валюту online. На такі операції розповсюджуватиметься аналогічний ліміт, як і на купівлю готівкової валюти, зараз — це до 150 тис. грн на день в еквіваленті.

Інші обмеження НБУ також буде прибирати — поступово та обережно, аби не нашкодити фінансовій стабільності. Зрештою ми прийдемо до цілковитої свободи проведення валютних операцій за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом».

Загалом нова система валютного регулювання, на основі якої запрацюють всі ці зміни, сама по собі буде значно спрощена: замість чинної бази з 56 нормативно-правових актів, нова база буде складатися з семи документів. Ми вже опублікували проекти всіх сімох постанов, і кожну з них детально обговорюємо з банківською та експертною спільнотою, перш ніж остаточно завершити їх опрацювання та схвалити на Правлінні Національного банку. Адже, на відміну від декрету про валютний контроль, який визначав правила проведення валютних операцій з 1993 року, закон «Про валюту і валютні операції» та відповідне регулювання — для бізнесу, а не всупереч йому.

Розкажіть детальніше про вашу позицію стосовно необхідності реалізації плану дій BEPS до кінця 2018 р., щоб запрацював закон «Про валюту і валютні операції». Які моменти і чому є важливими для Нацбанку?

Національний банк відповідає за фінансову стабільність, а це — комплексне явище. Йдеться про стабільність, надійність та ефективність роботи всієї фінансової системи, а отже, і про фінансові операції бізнесу, який працює в реальному секторі економіки. Закон «Про валюту і валютні операції», який запрацює вже незабаром, з 7 лютого 2019 року відкриє Україні шлях до повної свободи проведення валютних операцій без обмежень і необхідності отримувати дозволи від НБУ.

 

 

Однак валютні обмеження відігравали важливу роль у забезпеченні фінансової стабільності. Адже наразі немає інших регуляторних важелів, які замість валютних обмежень унеможливили б відплив капіталу в країни з нульовим або низьким рівнем податку на прибуток підприємств. Отже, якщо ми хочемо прибрати валютні обмеження, не наразивши фінансову систему на небезпеку, нам вкрай потрібне ефективне податкове регулювання.

План дій BEPS розроблений ОЕСР та країнами Великої двадцятки саме для цього. Цей комплекс із 15 дій допомагає усунути прогалини у міжнародному податковому регулюванні та розбіжності в податковому законодавстві різних країн, які уможливлюють приховування корпоративного прибутку та його штучне переміщення у низькоподаткові юрисдикції, де компанії не здійснюють економічної діяльності.

Восени Міністерство фінансів та Національний банк оприлюднили законопроект, покликаний запровадити в Україні 8 із 15 рекомендацій Плану дій BEPS.

Крім того, потрібні законодавчі зміни для долучення до єдиного стандарту обміну фінансовою інформацією.

«Передбачено розкриття фізичними особами-резидентами України своєї участі в іноземних компаніях, які вони контролюють, удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням, правил звітності в розрізі країн для міжнародних груп компаній»

До того ж це дасть змогу українському бізнесу вести повноцінну діяльність на зовнішніх ринках, оскільки в іноземних контрагентів, банків та інвесторів більше не буде упередженого ставлення до компаній з нашої країни. Робота за єдиними міжнародними стандартами прозорості зробить український бізнес рівноправним гравцем на світових ринках, а це сприятиме покращенню інвестиційної привабливості України і пожвавленню її економічного зростання.

Становище гривні, незважаючи на позитивні тенденції на валютному ринку, залишається хитким. Завдяки чому вдалося зміцнити гривню? Які прогнози щодо подальшого розвитку ситуації?

Не думаю, що становище гривні можна назвати хитким. Давайте поглянемо на рік, що майже завершився. Ми розпочали 2018 р. з курсом 28,07 грн за долар, сьогодні (станом на 20 грудня 2018 р. — ред.) маємо 27,72 грн за долар. Звичайно, курс протягом року змінювався, але його коливання були досить стриманими, якщо порівнювати з валютами країн — торговельних партнерів України.

За режиму гнучкого курсоутворення коливання курсу і в бік зміцнення, і в бік знецінення є здоровою реакцією ринку на постійні зміни в економіці, оскільки курс є продуктом попиту і пропозиції валюти на ринку.

Наприклад, цього року Україна має  рекордно високий врожай кукурудзи і соняшника. Останні місяці аграрії продають врожай, завдяки цьому в країну заходить валютна виручка, пропозиція валюти зростає. Водночас попит на валюту залишається на більш-менш однаковому рівні. Якщо у жовтні середньоденний обсяг чистої пропозиції валюти з боку клієнтів банків становив 12 млн дол. США, то у листопаді він зріс до 22 млн дол. США, а в першій половині грудня сягнув 61 млн дол. США. У результаті ми бачимо зміцнення курсу гривні в листопаді-грудні.

Це дало змогу і нам поповнювати міжнародні резерви: чиста купівля валюти Національним банком становила понад 700 млн дол. США з початку IV кварталу. Загалом у цьому році ситуація на валютному ринку була переважно сприятлива, завдяки чому ми купили 1,3 млрд дол. США для поповнення резервів. Саме валютні інтервенції Національного банку стали одним із основних джерел нарощування міжнародних резервів у цьому році — після фінансування від міжнародних партнерів України.

Наприкінці жовтня фінрегулятори повідомили хорошу новину, що перший транш за новою програмою співпраці з МВФ Україна може отримати ще до кінця цього року. Поясніть, будь ласка, які суттєві відмінності має нова програма від попе­редньої? Чи достатній об’єм золотовалютного фонду, щоб обслуговувати боргові зобов’язання?

Нова програма Stand-By Arrangement виходить з попередньої програми співпраці з МВФ — Extended Fund Facility, яка діяла з 2015 р. Вона зосередиться, зокрема, на продовженні фіскальної консолідації та зниженні рівня інфляції зі збереженням гнучкого обмінного курсу, а також на зміцненні фінансового сектора і низці структурних реформ у сфері податкового адміністрування, приватизації та державного управління. Таким чином, вона стане якорем для державної політики в рік подвійних виборів і надсилає однозначний сигнал фінансовим ринкам — реформи в Україні тривають.

Якщо говорити про ті складові програми, що стосуються безпосередньо Національного банку, то варто зауважити, що цього разу вперше в історії України виконання цілі з інфляції, яку встановив НБУ, стало одним із цільових показників програми МВФ. Це доводить, що низька і стабільна інфляція є необхідною передумовою стійкого економічного зростання, а режим інфляційного таргетування — найефективніший шлях до неї. Спільні цілі у цій площині означають, що МВФ вірить у спроможність Національного банку знизити інфляцію до 5% і утримувати її на такому рівні впродовж тривалого періоду.

Також нова програма фокусується на зміцненні фінансового сектора та подальшому відновленні банківського кредитування. Так, одним із структурних маяків програми стало ухвалення Верховною Радою законопроекту № 2413-а про «спліт» щодо розподілу функцій регулювання ринків фінансових послуг, які на сьогодні здійснює Нацкомфінпослуг, між Національним банком та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Згаданий законопроект вже давно очікує на друге читання у Верховній Раді, і ми сподіваємося, що увага, яку МВФ приділив цій реформі, сприятиме зрушенням. Завдяки ухваленню законопроекту вдасться привести небанківський фінансовий ринок у відповідність до європейських стандартів, підвищити якість роботи фінансових компаній та покращити захист споживачів фінпослуг, а також створити умови для приходу на цей ринок нових іноземних гравців.

І, звичайно, нова програма — це нове фінансування. Завдяки програмі SBA обсягом близько 3,9 млрд дол. США, залученню на міжнародних ринках капіталу внаслідок гарантії на 750 млн дол. США від Світового банку, а також 1 млрд євро від Європейської комісії Україна зможе збільшити міжнародні резерви до близько 20 млрд дол. США на кінець 2018 року, що перевищує останній прогноз Національного банку, і підтримати їх на належному рівні у 2019 р.

Наступного року Україну очікують суттєві платежі за зовнішнім боргом обсягом близько 6 млрд дол. США. Фінансова підтримка з боку міжнародних партнерів допоможе нам пройти через цей період без зменшення міжнародних резервів — «запасу міцності» нашої економіки.

НБВ виявляє зацікавленість до FinTech-сектора. Які досягнення і перспективи у цьому напрямі в України?
Які найновіші кейси блокчейн-технологій та інші розробки могли б змінити банківський сектор і майбутній FinTech-ландшафт?

В Україні дуже бурхливо розвивається фінтех, кількість проектів та стартапів цієї сфери на фінансовому ринку зростає у геометричній прогресії. Це і проекти, які спеціалізуються на кредитуванні, і банківські рішення, реалізовані через використання «чатботів», і нестандартні рішення у сфері проведення платежів, і проекти з управління персональними фінансами, й інфраструктурні проекти та інші.

Сама по собі значна спрямованість до фінтеху змінює банківський сектор вже зараз. Людям подобається користуватись такими послугами через їхню простоту та доступність. Ми вважаємо, що це позитивний тренд, адже так еволюціонує і фінансова система. Але ми переконані, що для найкращого ефекту від цього розвитку, як для банків, так і для фінтех-компаній, потрібна їх синергія.

«Банки мають досвід у фінансовій сфері, ресурс та базу клієнтів. Фінтех має сучасні рішення, які підвищують ефективність тих чи інших операцій. Їх синергія сприятиме появі якісно нових гравців на українському ринку»

Наразі дуже насиченим є ринок фінтех-стартапів у сфері платежів. І ми готові сприяти подальшому розвитку цього сегмента, зокрема через імплементацію відповідних міжнародних норм. Це так звана концепція Open Banking, яка запроваджується Директивою ЄС PSD2. Коли директива буде впроваджена в Україні, то FinTech-стартапи, за згодою клієнта, зможуть отримувати не тільки доступ до рахунку клієнта в банку, але й ініціювати платежі.

Цікаво, чи НБУ освоює технологію блокчейн і скільки уваги приділяє вивченню операцій з криптовалютою?

Ми працюємо над реалізацією пілотного проекту з можливості випуску електронних грошей на базі blockchain. Це — так звана е-гривня — національна грошова одиниця України у цифровій формі. Нам хочеться розуміти, як електронна гривня може доповнити платіжний ландшафт України та сприяти підвищенню частки безготівкових розрахунків і зменшенню їх вартості.

Але наголошую, що йдеться про розгляд можливості випуску Національним банком електрон­них грошей, а не криптовалюти. По суті, електронна гривня — це фіатна валюта в електронному вигляді, що обмінюватиметься на готівкові або безготівкові кошти у співвідношенні 1:1. Транзакції можна буде здійснити за допомогою комп’ютерів, смартфонів, планшетів.

Наш пілотний проект стартував влітку і передбачає тестування інноваційного платіжного рішення та технологічної платформи, створених командою фахівців НБУ й учасників ринку.

Під час реалізації пілотного проекту ми також аналізуємо міжнародний досвід, переваги і можливі ризики. По суті, це комплексне дослідження всіх аспектів роботи е-гривні та її впливу на фінансову систему.

На сьогодні пілотний проект перебуває на завершальній стадії. За його підсумками вирішуватимемо, наскільки доцільним є впровадження електронної гривні в Україні.

Україна може стати країною з безготівковою економікою? Які кроки необхідні для цього?

Потенціал України до перетворення на країну з безготівковою економікою, безумовно, існує.  Це видно із цифр: частка безготівкових операцій з платіжними картками 10 років тому становила 4,5%, а у 2018 р. — 44,3%.

Такі темпи розвитку безготівкових операцій в Україні відображають реальний попит населення на безготівкові розрахунки та інноваційні технології. Тому чи не ключовим у цьому контексті є подальший розвиток фінтех-індустрії, а також розширення проникнення фінансової інфраструктури та зростання фінансової інклюзії українців. Робота у цих напрямах є передумовою прискорення переходу українців до безготівкових платежів. І вона вже ведеться.

На нормативному рівні Національний банк створив усі умови для успішного використання на території України таких платіжних сервісів, як Apple Pay чи Google Pay.

Основні причини розвитку безконтактних технологій: зручність та швидкість у користуванні, більш висока захищеність операцій (порівняно з картками із магнітною смугою), а також активне просування технології з боку платіжних систем. Тому з цієї точки зору збільшення частки безготівкових розрахунків — лише питання часу.

Водночас існує й інший бік цього питання. Готівка — наріжний камінь існування тіньового сектора економіки. Допоки бізнесу вигідніше працювати в тіні, рівень проникнення готівки в економіку лишатиметься високим. Але це питання вже не до Національного банку.

Чи готовий Нацбанк, і чи бачить сенс, інвестувати у розробку та впровадження власних фінансових технологій?

Приклад е-гривні свідчить, що про нашу готовність, тут ключове питання — наскільки цього потребує ринок. Це не єдиний фінтех-проект, над яким працює НБУ. Інший важливий проект — запровадження системи BankID Національного банку. Вже з початку листопада українці можуть дистанційно отримувати не тільки адміністративні послуги, а й замовляти інші банківські та фінансові послуги, де потрібна ідентифікація особистості. Сьогодні до системи BankID підключено 4 банки (Ощадбанк, Кредобанк, Радабанк, Мотор-Банк), ще 8 банків перебувають на різних стадіях підготовки, тестування та підключення до системи.

Також у межах впровадження європейських практик ми працюємо над модернізацією системи електронних платежів — СЕП НБУ. Зокрема, йдеться про переведення СЕП на сучасніші й надійніші міжнародні стандарти обміну фінансовими повідомленнями.

Ми концентруємося на можливості забезпечення миттєвих платежів у форматі 24/7 у національному масштабі за міжнародними стандартами.

Відповідно, якщо ми бачимо, що є технологія, впровадження якої залежить від Національного банку, і у ній зацікавлені українські громадяни та бізнес, — ми готові працювати над рішеннями. Бо, зрештою, ми говоримо про інвестиції, а нові технологічні розробки потребують чималих вливань. Тому все залежить від ринку.

Для цього ми перебуваємо у постійній комунікації з учасниками ринку. Наприклад, найближчим часом ми плануємо створення дискусійного майданчика, присвяченого розвитку FinTech, — так званого sandbox, який дасть змогу зрозуміти як НБУ, так і ринку чи потрібні перетворення.

Розмову вела
Марія ДАНЮК