Україна в очікуванні впровадження нової моделі ринку електричної енергії, який має повноцінно запрацювати вже з 1 липня 2019 р. Одну з провідних ролей у цьому процесі відведено НЕК «Укренерго». Як просувається реформування енергетичної галузі, на якому етапі підготовка до синхронізації української енергетичної системи з європейською і які вигоди в підсумку отримає держава — розповів голова ДП НЕК «Укренерго» Всеволод КОВАЛЬЧУК.

Як ви оцінюєте успіхи в реформуванні українського ринку електроенергії? Чи варто очікувати на запуск нового ринку електроенергії в цьому році? Які можливі ризики?

Насправді це дуже непросте питання. Але так, я вірю в запуск нової моделі ринку електроенергії у 2019 р. Іншого варіанта просто немає. Зобов’язання сформувати конкурентний ринок ми взяли на себе понад 10 років тому. Тепер, коли набрав чинності новий закон про ринок електричної енергії, не виконати їх — значить не виправдати очікування українських громадян. До того ж це загрожує значними репутаційними й інвестиційними ризиками. Адже, крім зовнішньоекономічних і політичних зобов’язань перед міжнародними партнерами, на впровадження нової моделі ринку електричної енергії ми отримали значну фінансову допомогу від міжнародних організацій.

Щодо успіхів, то вони, безумовно, є. Але сказати, що виконавча влада України весь цей час приділяла максимальну увагу питанням підготовки до запуску нового ринку електроенергії, не можна. Тому ми маємо хорошу новину — роздрібний ринок запущено, і погану новину — практику зволікання із прийняттям важливих рішень ще не подолано.

Чи буде забезпечено новий ринок і його учасників усіма необхідними технічними інструментами та знаннями?

Укренерго відіграє провідну роль у забезпеченні інструментів для запуску нового конкурентного ринку електроенергії і відповідає за впровадження балансуючого ринку й ринку допоміжних послуг.

Програмне забезпечення для окреслених сегментів, на відміну від внутрішньодобового ринку і ринку «на добу наперед», а також інших видів бірж, не можна орендувати. Воно розробляється під певні умови, конкретну систему і конкретне законодавче регулювання. У липні минулого року ми підписали контракт з європейським контрагентом, який передбачає постачання й технічну підтримку програмного забезпечення протягом п’яти років. Проект фінансується в рамках спів­праці Укренерго зі Світовим банком. У грудні ми запустили тестові операції на цих двох сег­ментах ринку. Учасники ринку тренуються, напрацьовуємо зауваження, доносимо їх до розробника і поступово усуваємо недоліки.

На жаль, працюючи над створенням платформи, ми мали непорозуміння з Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Їх залагодження при­вело до того, що ми втратили дорогоцінний час, який тепер маємо надолужити.

Одразу після ухвалення Урядом рішення щодо переведення нас до Міністерства фінансів, Міненерговугілля припинило узгоджувати всі платежі по контрактах Укр­енерго, які здійснювалися за кошти міжнародних фінансових організацій. Це, по-перше, блокування діяльності державної компанії, а по-друге — перешкоджання впровадженню ринку електричної енергії з боку міністерства, яке водночас є відповідальним за його впровадження.

Зараз ми докладаємо величезних зусиль, щоб усе-таки вкластися в заплановані терміни. Це дуже непросто. Тільки заборгованість перед розробником ПЗ становить 1,5 млн дол. США. Ми вже отримали офіційну претензію-повідомлення про призупинення робіт за контрактом. І хоч аргументуємо, що розрахуємося в будь-якому разі, однак це значні кошти, і в них, звісно, виникають сумніви з приводу продовження з нами співпраці. Нам дали два тижні, щоб виплати відновилися, тільки тоді вони готові повернутися до роботи і вимагатимуть коригування графіків виконання робіт.

Ризики — величезні. Але ми зробимо все можливе, щоб устигнути до липня.

Як ситуація з переходом Укр­енерго до сфери управління Міністерства фінансів може відобразитися на впровадженні ринку електричної енергії?

Днями нас перевели до сфери управління Міністерства фінансів. Тепер виходить так: Укренерго перейшло до нового власника, якому доведеться заново починати процес корпоратизації підприємства.

За оптимістичними прогнозами, ми будемо корпоратизовані в липні. На щастя, закон не зобов’язує нас бути сертифікованими й корпоратизованими до запуску ринку. Ринок здатен запуститися і за нашого поточного статусу. Однак це може завадити виділенню наступного траншу макрофінансової допомоги ЄС.

Ситуація ускладнюється й тим, що роль Міністерства енергетики та вугільної промисловості  як відповідального за цей сектор ніхто не скасував. І помилково вважати, що Укренерго, перейшовши до іншого міністерства, тепер не залежить від дій чи бездіяльності Міненерговугілля.

На якому етапі зараз підготовка до синхронізації української енергетичної системи з ENTSO-E? Скільки коштів потребуватиме вся інтеграція?

До Угоди про умови приєднання до енергосистеми Європи є Дорожня карта, за якою ми рухаємося. Розпочато тести блоків на електростанціях — уже протестовано Харківську ТЕЦ-5, Трипільську ТЕС та Київську ТЕЦ-5. Тестування здійснюється під контролем ENTSO-E за кошти USAID і за підтримки USEA. За підсумками тестів очікуємо початок проведення розрахунків усталених режимів і дослідження динамічної стійкості, які повинен зробити консорціум європейських операторів системи передачі, що входять до  ENTSO-E. Це дослідження  так само відбуватиметься за залучені кошти міжнародних фінансових інституцій.

Що стосується всього плану заходів, то в цій Угоді він не є вичерпним. Можливо, за підсумками тестів з’являться ще деякі вимоги до конкретних суб’єктів генерації в Україні. Але щодо інвестиційної складової управління енергосистемою не змінюватиметься.

До речі, в середині лютого ми перейшли на новий рівень взаємодії з ENTSO-E — підписали трирічну угоду про співробітництво поза межами членства. Вона стосується нашої взаємодії в площині навчання персоналу і залучення передової європейської експертизи у сфері електроенергетики.

Загальний бюджет проекту синхронізації становить близько 350 млн євро. Але його окупність, за нашими розрахунками, дуже коротка, приблизно рік. Усе, що стосується модернізації системи SCADA, побудови каналів зв’язку, будівництва двох ліній електропередач, обміну інформацією й автоматизацією технологічних процесів, — майже повністю забезпечено фінансуванням дешевими і довгими коштами міжнародних кредиторів. Вартість цих позикових коштів і від Світового банку, і від ЄБРР, дуже низька — приблизно 1% річних. Кращих умов у нашій країні не має ніхто. Таку підтримку міжнародних кредиторів заслужили тим, що ми одні з найуспішніших бенефіціарів кредитних коштів, показуємо високий відсоток вибірок, а також ефективно, чесно і прозоро розпоряджаємося коштами донорів.

Які вигоди для української енергетичної системи від приєднання до європейської?

Вигода від синхронізації насамперед буде з комерційної точки зору, адже йдеться про двосторонню торгівлю. До того ж в енергетичному секторі знач­ний інвестиційний потенціал.

З’явиться вільна торгівля, імпорт електроенергії, розширяться експортні можливості. Це радикально поліпшить інвестиційну привабливість галузі. Я вже не кажу, що за допомогою синхронізації з енергетичною системою континентальної Європи ENTSO-E ми зробимо нашу енергетичну систему повністю незалежною від Росії.

Розмову вела
Марія ДАНЮК