Михайло БОНДАР, народний депутат України 8-го і 9-го скликань, голова підкомітету з питань вугільної промисловості Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Верховної Ради України, голова МФО «Енергетична незалежність та безпека України»

СТАН ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ

Як відомо, вугільна промисловість України перебуває в кризовому стані й очікує вжиття дієвих заходів із забезпечення соціального захисту шахтарів. За відсутності належної уваги і послідовних дій Уряду та відповідних центральних органів влади до існуючих проблем такий важливий сектор економіки держави, як вугільна галузь, нині занепадає. Аналізуючи концепцію «зеленого» енергетичного переходу України до 2050 р., треба розуміти, що нині вугледобувні підприємства є бюджетоутворювальними підприємствами регіонів саме там, де вони розміщені. Зважаючи на це, виникає питання, яка подальша доля тисячі працівників вугледобувної галузі та їхніх родин.

Ми розуміємо, що протягом наступних років держава повинна перейти до відповідної «зеленої концепції», яку запроваджують у всіх країнах Європи, проте виникає питання  нашої «Енергетичної безпеки та незалежності держави», куди далі ми рухаємось? При тих загрозах,  які є наявними сьогодні з боку РФ,  вугілля є і буде основним балансом між газом (ціни якого коливаються) та «зеленою» енергетикою (котра є не завжди ефективною в залежності від пори року та погодніх умов).

ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ДЕКАРБОНІЗАЦІЇ

Сьогодні кожна країна ЄС має свою практику щодо декарбонізації енергетики – це біо­паливо, газ, «зелена» енергетика. Адже в країнах ЄС ще не остаточно прийнято конкретну стратегію щодо переходу на більш альтернативні джерела енергії. Це зумовлено тим, що Центральна і Східна Європа мають значну частку вугілля у національних енергобалансах. Наприклад, Польща, де виробництво енергії за рахунок вугілля сягає понад 80%. Тому цю практику можна застосувати, скажімо, до природного газу як ефективної заміни вугілля при генерації електроенергії, а газорозподільчі сітки будуть більш ефективною транспортною інфраструктурою, та до інших альтернативних джерел енергії. Також потрібно враховувати, що ЄС може адаптуватися до нових реалій енергетичного ринку і в перспективі включити в це поняття водень, адже його суміш разом із газом дає більше тепла й екологічності, ніж звичайний природний газ.

СИТУАЦІЯ ІЗ ЗАПАСАМИ ВУГІЛЛЯ

Щодо ситуації із запасами вугілля, наразі вона є справді жахливою, адже імпорт вугілля з РФ триває, що призводить до занепаду власних вугледобувних підприємств, зокрема державних. Відповідно, вугільна продукція разом з імпортом електроенергії перебуває на складах, бо генеруючі компанії зменшили виробництво власної електричної енергії, що завдало суттєвої шкоди реалізації вугільної продукції і роботі вугледобувних підприємств у цілому.