Змінний струм

2019-02-26T12:34:03+00:0026 Лютого 2019|

З 1 січня цього року почали діяти нові ринкові правила, покликані забезпечити механізм вільного вибору комерційного постачальника, прозорого та недискримінаційного ціноутворення.

Теперішній етап реформування

Перед впровадженням ринку електричної енергії НКРЕКП провела кропітку роботуpf з прийняття низки регуляторних нормативних документів (правил, кодексів, методик розрахунку тарифів на послуги), видачі ліцензій усім заявникам, встановлення тарифів та впровадження нової договірної системи на роздрібному ринку електроенергії тощо.

Важливою ознакою нової моделі ринку електроенергії, яка діє у європейських країнах, є відокремлення функцій розподілу електроенергії від функцій постачання електроенергії.

До кінця 2018 р. завершено анбадлінг обленерго і створено нові суб’єкти ринку: оператора систем розподілу (ОСР) та постачальника електроенергії. ОСР здійснюватимуть управління системою розподілу та відповідатимуть за належний технічний стан електромереж, а також за приєднання споживачів до мереж на території ліцензійної діяльності.

ОСР не може займатися виробництвом і постачанням електроенергії, не повинен перешкоджати конкуренції на ринку, а також зобов’язаний надавати вільний недискримінаційний доступ до мережі усім постачальникам без винятку.

Постачальник електроенергії, зі свого боку, надаватиме послуги з продажу електроенергії, проведення розрахунків за спожиту електроенергію, визначення умов оплати, а також допоміжні послуги, наприклад, у сфері енергоефективності. Крім того, передбачається поява нових гравців на ринку електроенергії — трейдерів-електропостачальників.

Також діятимуть постачальники універсальних послуг (за регіональним принципом), які забезпечуватимуть електроенергією домогосподарства та малих непобутових споживачів з приєднаною потужністю менше 150 кВт (тарифи на такі послуги розміщені на сайті НКРЕКП) і через 2 роки переобиратимуться на конкурсній основі. Постачальник універсальних послуг упродовж своєї діяльності не має права відмовити в поставках електроенергії населенню та малим непобутовим споживачам.

Ціна кіловат-години для цієї категорії споживачів розраховуватиметься за методикою, затвердженою НКРЕКП.

Безперервність постачання електроенергії має забезпечити постачальник «останньої надії», який надаватиме упродовж 3 місяців послуги постачання електроенергії тим споживачам, які не уклали договір з жодним із постачальників. Постачальником «останньої надії» на період з 01.01.2019 р. до 01.01.2021 р. визначено ДПЗД «Укрінтеренерго» (розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 1023-р).

Послугами «останньої надії», які коштують на 30% більше, найімовірніше, будуть користуватися комунальні підприємства, шахти, державні компанії, що може призвести до накопичення боргів.

Попри те, що вже відбулося розділення обленерго, передчасно констатувати наявність вільного ринкового вибору постачальника, адже постачальники універсальних послуг — це фактично структури обленерго. Також відсутніми є умови для посилення конкуренції, оскільки на ринку — всього декілька крупних виробників електроенергії. Крім того, всі постачальники здійснюють закупівлю у єдиного чинного суб’єкта — ДП «Енергоринок», яке упродовж наступного півріччя залишатиметься єдиним оптовим продавцем/покупцем. Можливості для реальної конкуренції з’являться, ймовірно, з липня 2019 р., з відкриттям оптового ринку, що сприятиме збільшенню пропозиції та підвищенню якості обслуговування.

Нова модель ринку включає такі основні сегменти: ринок двосторонніх договорів, що передбачає укладання контрактів на постачання електроенергії генеруючою компанією та споживачем; ринок «на добу наперед», що передбачає укладання контрактів з постачанням на наступну добу та внутрішньодобовий ринок, на якому купівля-продаж електроенергії здійснюється після завершення торгів на «ринку на добу наперед» та упродовж доби; балансуючий ринок, що означає систему відносин з купівлі та продажу обсягів електроенергії для подолання дисбалансу обсягів виробництва і споживання електроенергії.

Корпоратизація оператора системи передач

У випадку ДП «НЕК «Укренерго» анбандлінг означає, що Міненерго мало передати компанію іншому відомству або вивести зі свого підпорядкування сегмент генерації. Це необхідно здійснити на вимогу положень Третього енергопакета ЄС, що передбачає розділення функцій транспортування, постачання та генерації електроенергії. Наразі ДП «НЕК «Укренерго» підпорядковане Мінфіну.

Реформа корпоративного управління оператора систем електропередачі ДП «НЕК «Укренерго» сприяла прозорому процесу відбору членів наглядової ради, проте, така модель не забезпечує передачу у власність активів, як того вимагає модель «відокремлення власності». Корпоратизація та сертифікація ДП НЕК «Укренерго» як незалежного системного оператора дасть змогу досягти прогресу в імплементації закону про ринок електроенергії.

Створення IT-системи

Щоб нова модель ринку електроенергії належно працювала для учасників надзвичайно важливим є створення ІТ-системи для функціонування балансуючого ринку, ринку «на добу наперед» та «внутрішньодобового ринку» централізованого балансування, створення центрів обробки викликів, ефективних систем виставлення рахунків тощо.

Деякі учасники ринку (ДП «НАЕК «Енергоатом», ДП «Енергоринок») вже здійснили закупівлю та тестування ІТ-систем, а ДП «НЕК «Укр­енерго» розпочало тестові операції купівлі-продажу на платформі Market Management System. Однак це питання залишається все ще невирішеним для низки учасників ринку.

Інтеграція до європейських мереж ENTSO-E

Реформа ринку електроенергії сприятиме інтеграції України з Європейською мережею системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E) і, відповідно, подальшій лібералізації експорту та імпорту електроенергії. Україна приєдналася до енергоринків ЄС через «Бурштинський острів» — енергетичний регіон, який функціонує за європейськими стандартами. Нові можливості для розширення транскордонної торгівлі відкриє реалізація проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС» через розширення «Бурштинського острова» для експорту електричної енергії з енергоблока № 2 Хмельницької АЕС до країн ЄС.

Кінцевою метою співробітництва між Україною та ЄС в електроенергетиці є забезпечення синхронної роботи енергосистем України та Молдови з ENTSO-Е.

Це сприятиме формуванню повноцінного конкурентного ринку електроенергії в Україні, створенню додаткових можливостей для балансування енергосистеми, посиленню її надійності й стійкості.

Український вибір реформування електроенергетичного сектора є невідворотним. Необхідною є гармонізація правил ринку електроенергії з європейськими, які є вільними ринками з біржовим ціноутворенням. Зволікання може призвести до ризику порушення програми реалізації синхронізації енергосистеми України з європейською та зменшення ліквідності українського ринку електроенергії.

Цінова політика

Слід зазначити, що до початку повноцінної дії нового ринку базою для визначення ціни електроенергії є прогнозована оптово-роздрібна ціна, яку встановлює НКРЕКП. Прогнозована оптово-роздрібна ціна на перше півріччя 2019 р. збільшилася порівняно з попереднім півріччям на 2% — до 1,618 грн за 1 кВт-год без ПДВ. Кінцева ціна електроенергії залежить від графіка споживання та наявності у споживача погодинної системи обліку. На ціну впливають такі фактори, як умови та спосіб оплати, можливості коригування заявленого обсягу споживання та наявність штрафів за його перевищення. Враховується також маржа постачальника. У структуру ціни включається і тариф на розподіл (тариф на розподіл для першого класу, другого класу, тариф постачальника «останньої надії»). Важливим фактором, який впливає на рівень оплати електроенергії, є відміна диференційованих тарифів для непобутових споживачів.Регулятор наразі здійснює оцінку опцій погодинного обліку, що дасть змогу здійснювати постачання елект­роенергії за цінами, які відповідають графіку споживання.

Одним із варіантів вирішення цього питання є перепрограмування одно- та трифазових лічильників під погодинний облік.

Крім позитивних зрушень, кінцевих спо­жива­чів очікує неминуче підвищення цін на електроенергію.

Попри постійне здорожчання електроенергії (починаючи з 2015 р.), рівень тарифів все ще не доведений до «економічно обґрунтованого рівня». У липні цього року експерти прогнозують зростання тарифів, але у майбутньому, ймовірно, тарифи стабілізуються, якщо на ринку зросте конкуренція і ціни визначатимуться попитом та пропозицією.

Реформою ринку електроенергії передбачається скасування перехресного субсидіювання, коли населення буде прирівняне до другого класу промислових споживачів, а отже, і сплачуватиме за електроенергію на їхньому рівні. У майбутньому на тарифи матиме вплив також впровадження стимулюючого тарифоутворення для енергорозподільних компаній, що базується на визначенні регульованої бази активів —Regulated Asset Base (RAB).

 

 

 

 

 


Світлана ЧЕКУНОВА,

Центр Разумкова