Юрій Рилач: Тютюн та податки

2018-10-15T12:22:00+00:0013 Жовтня 2018|

Тютюнова галузь, як завжди перед початком нового податкового року, — у центрі уваги. Над чим нині працюють законотворці та чому потрібно враховувати досвід європейських країн – в інтерв’ю з Юрієм Рилачем, начальником відділу по роботі з державними органами Бритіш Американ Тобакко Україна

У Верховній Раді зареєстровано декілька законопроектів, які передбачають зміни в тютюновій галузі. Розкажіть більш детально у чому саме вони полягають?

Сьогодні, за нашими підрахунками, у Верховній Раді зареєстровано близько двадцяти різних законопроектів, які стосуються багатьох питань функціонування галузі. На жаль, основний масив цих документів далекий від тих нормотворчих стандартів, що діють у країнах з передовим регуляторним середовищем.

Крім цього, деякі законопроекти мають за мету вирішити поточні бюджетні проблеми держави, відкидаючи стратегічний розвиток різних галузей економіки. Так, наприклад, Уряд хоче здійснити індексацію ставок податків, зокрема акцизів. Ми неодноразово наголошували на тому, що встановлений Податковим кодексом України план індексації специфічної ставки акцизного податку на тютюнові вироби на 20% щороку в період з 2018 до 2025 року не потребує перегляду. Такий план підвищення ставок сам по собі перекриває поточні темпи інфляції, оскільки двадцятипроцентне підвищення ставок є значно вищим за прогнозовану Урядом інфляцію (9% у 2018 році та 10% у 2019 році). До того ж автори законопроекту не врахували рівень зростання ставок акцизу в сусідніх із Україною державах, що може призвести до суттєвого збільшення обсягів незаконного ввозу на митну територію України тютюнових виробів із країн, де ставки оподаткування нижчі.

Змінами до Податкового кодексу на 2018 рік передбачено майже тридцятипроцентне збільшення ставки акцизного податку. Як результат — за 7 місяців поточного року обсяги реалізації тютюнових виробів в Україні скоротилися на 23% порівняно з відповідним періодом 2017 року, а обсяги надходжень від сплати акцизного податку за перше півріччя зменшилися майже на 10%, чого раніше не відбувалося. Тому запропонована індексація на 9% призведе до подальшого скорочення реалізації і, відповідно, зменшення надходжень до бюджету.

Зі збільшенням податкового тиску на «білих» суб’єктів господарювання конкурентні переваги тіньових виробників лише посиляться. Так, за нашими оцінками, частка незаконної торгівлі тютюновими виробами за 6 місяців 2018 року становила 3,5% від загального обсягу ринку тютюнових виробів (для порівняння, цей показник наприкінці 2017 року становив 2,3%) і має тенденцію до подальшого зростання.

Також є ще низка законопроектів, які нібито мають за мету наблизити наше законодавство до європейського регулювання, проте насправді вони не враховують положень відповідних директив. Дуже часто тексти таких законопроектів — це неточний або неповний переклад деяких окремих норм європейського регулювання.

Тому ми сподіваємося, що законотворці враховуватимуть думки експертів та галузі під час регулювання такої важливої для бюджету індустрії.

Ще одним із наслідків індексації на тлі низької купівельної спроможності населення стане збільшення обсягів тіньового ринку тютюнових виробів, оскільки суб’єкти господарювання, які незаконно виробляють або продають тютюнову продукцію, не платять взагалі ніяких податків.

Акциз є найбільшою складовою вартості сигарет та одним із великих наповнювачів бюджету. Акцизом оподатковуються також і доволі нові для України продукти нагрівання тютюну. Водночас рідини для електронних сигарет не оподатковуються акцизом. Якою, на вашу думку, має бути модель оподаткування тютюнових та нікотиновмісних виробів?

На наш погляд, регулювання всіх тютюнових та нікотиновмісних продуктів насамперед має враховувати рівень ризику для здоров’я від того чи іншого продукту. Якщо помістити всі згадані вище продукти на шкалу ризику, то з одного боку ми матимемо продукти із максимальним рівнем ризику — це традиційні сигарети, а з іншого боку шкали будуть нікотинові пластирі та подібні їм рішення. Решта продуктів посяде проміжні місця — продукти для нагрівання тютюну, рідини для електронних сигарет та продукти для перорального споживання.

Тому, з точки зору впливу на здоров’я споживача та його оточення, регулювання має складатися із трьох окремих частин. Окреме — для традиційних сигарет, окреме — для продуктів нагрівання тютюну, і окреме — для рідин та продуктів для перорального споживання.

Що стосується традиційних сигарет, то прийнятий Верховною Радою Податковий кодекс України, який передбачає прозоре та передбачуване щорічне двадцятипроцентне збільшення специфічної ставки акцизного податку, є зваженим і виправданим кроком у наближенні українського регулювання до вимог Європейського Союзу.

Регулювання продуктів для нагрівання тютюну в Україні зараз відповідає практиці Європейського Союзу, а тому, на нашу думку, не потребує змін. Воно зважене і враховує потенційно зменшений ризик від їхнього використання. Подібна українській практика застосовується у багатьох країнах ЄС.

Що стосується рідин для електронних сигарет, на наше глибоке переконання, оскільки ці рідини не містять тютюну — підакцизного товару, — вони не повинні оподатковуватися будь-якими акцизами. Декілька країн ЄС вже намагалися ввести регулювання рідин для електронних сигарет, яке не досягло поставлених цілей. У цьому контексті найбільш показовими є приклади Італії та Португалії. Уряди цих країн намагалися компенсувати падіння доходів від традиційних сигарет шляхом збільшення акцизів на рідини для електронних сигарет. У відповідь споживачі почали замовляти рідини з-за кордону та просто змішувати в домашніх умовах інгредієнти, які не оподатковуються акцизом, із нікотином. Результат — критично низькі надходження до державного бюджету, а легальний ринок рідин обвалився через підвищення цін.

Як свідчить досвід цих країн, без розумного та дієвого регулювання споживачі або позбавляються доступу до продуктів із потенційно зниженим ризиком, які допомогли б їм відмовитися від куріння, або шукають дешевші альтернативи, що не оподатковуються акцизом, і як наслідок — не генерують надходження до бюджету.

В Європейських країнах вже запроваджено державне регулювання ринку електронних сигарет. Яких змін ви очікуєте в Україні та які варіанти найприйнятніші були б для галузі?

Як я згадував вище, з огляду на те, що електронні пристрої — доволі нове явище для суспільства, не всі країни Європейського Союзу мають спільну думку щодо їхнього регулювання. Іноді у гонитві за миттєвими грошима країни роблять серйозні помилки, які потім важко виправити. Ситуація в Італії та Португалії — яскравий приклад тому. Інший підхід продемонструвала Велика Британія, в якій законодавці більш виважено ставляться до регулювання. Наприклад, Управління охорони здоров’я Англії навіть заохочує курців переключатися на продукти з потенційно зниженим ризиком і створює економічні умови для розвитку цього сегменту ринку, впроваджуючи розумну акцизну політику.

Ми вважаємо, що у тих країнах, де відбувається діалог із представниками галузі, де впроваджуються спільні дослідження ризиків, виграють і споживачі, і виробники, і суспільство, і державний бюджет.

Складається враження, що ринок електронних сигарет та рідин для них загалом виглядає трохи хаотичним. Як розвивається цей ринок?

Ринок електронних сигарет — дійсно дуже фрагментований. І це не тільки в Україні, а загалом у всьому світі. Серед самих пристроїв є відкриті та закриті системи, багато споживачів навіть самостійно збирають та модифікують свої пристрої. А якщо казати про ринок рідин, то окремі виробники, підкреслю — навіть не найбільші, — мають по декілька тисяч найменувань рідин у своєму портфелі.

Крім цього, споживачі готують рідини для відкритих систем самостійно. Ви можете придбати абсолютно легально всі інгредієнти, змішати їх і отримати свій унікальний продукт.

Тому на цьому дійсно дещо хаотичному ринку великі виробники займають свою нішу і їхні продукти мають багато прихильників, а ще є величезна хмара виробників різного розміру, які працюють у своїх нішах.
Якщо повернутись до питань регулювання цього сегменту ринку, то уявіть, наприклад, як оподатковувати акцизом соуси для пасти. Ви можете купити окремо томати, моркву, цибулю, змішати це все з оливковою олією і не платити ніякого «соусного акцизу». Така ж ситуація складається і з рідинами для електронних сигарет. Будь-який податковий тиск на цей сегмент просто вб’є легальний ринок.

Вже другий рік поспіль «Бритіш Американ Тобакко Україна» серед виробників тютюнової галузі є найбільшим платником податків. Як, власне, законодавчі ініціативи можуть вплинути на позиції компанії?

Ми пишаємося тим, що за результатами 2017 року наша компанія посіла перше місце серед приватних платників податків, сплативши до державного бюджету більше 14,1 мільярдів гривень. Сподіваємося, ці кошти принесли багато користі державі та вплинули на підтримання стабільності економіки.

0 грн
СПЛАЧЕНО ДО ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ В 2017 РОЦІ

Однак у разі збільшення ставок акцизного податку більше ніж на 20% можна буде спостерігати подальше падіння легальних продажів та зниження бюджетних надходжень на тлі зростання тіньового ринку. Тому, якщо держава буде й надалі дотримуватися подібної логіки — підвищувати акцизи, щоб залатати дірки у бюджеті, а далі — будь що буде, то дуже скоро великі міжнародні виробники не втримають перших позицій через зростання контрабанди, підробок та тіньового ринку загалом.

Що отримує галузь від введення електронної акцизної марки? Запровадження електронної акцизної марки обговорюється дуже давно. Однак треба розуміти, про що саме йдеться: про електронну акцизну марку як підтвердження сплати акцизного податку чи про систему «Track & Trace» як можливість відслідковувати рух товару від виробника до споживача.

Ми вважаємо, що будь-яка система повинна враховувати досвід Європейських країн, які набагато випереджають нас у технологіях та процесах. В Європі подібні системи запрацюють лише у березні 2019 року. Тому ми пропонуємо зачекати і подивитись на досвід наших провідних партнерів, врахувати всі недоліки, які з’являться під час тестування систем, і впровадити у себе повноцінний ефективний продукт.
Водночас ці системи повинні бути запроваджені у тих секторах економіки, де частина нелегального продукту перевищує критичні показники.

Щодо впровадження в Україні електронної акцизної марки я можу сказати, що представники галузі та відповідні державні органи провели доволі значну спільну роботу з цього питання, між учасниками дискусії є певні розбіжності у розумінні підходів до його вирішення, які треба ще обговорювати задля досягнення спільної думки. У будь-якому разі ми вважаємо, що всі системи, які будуть впроваджуватися в Україні, повинні обов’язково враховувати досвід Європейських країн. Також держава має розуміти, що вартість цієї акцизної марки має бути складовою акцизного податку.

Розмову вела
Ольга БУЯН

ДОВІДКА

Бритіш Американ Тобакко Україна, створена в 1993 р. на базі Прилуцької тютюнової фабрики, є частиною британської групи British American Tobacco (BAT), одного з лідерів світового тютюнового ринку. Компанія з широким портфелем брендів включає такі міжнародні марки, як KENT, Rothmans, Pall Mall, Vogue, Dunhill, Lucky Strike, Capri, а також національну марку — «Прилуки». Продукція компанії експортується до Білорусі, Вірменії, Грузії, Молдови, Азербайджану, Болгарії, Казахстану та мережі Duty Free найбільших аеропортів світу.